Рішення № 74318650, 29.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Житомир справа № 288/221/18

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної сслужби України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, про закінчення виконавчого провадження ВП№55510150;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 01.06.2017 року по виконавчому листу №288/1160/16-а в повному обсязі, а саме: зобов'язати боржника, Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме-182700 грн. невиплачених коштів.

В обґрунтування позову зазначив, що 01.02.2018 року головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №288/1160/16-а на підставі п.9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно виконавчого документа. Однак, позивач стверджує, що боржник не виконав рішення суду в повному обсязі, а тому діями головного державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження порушено право позивача на отримання грошової допомоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 16.04.2018 р.10:30.

16.04.2018 р. розгляд справи не проводився, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Судове засідання призначено на 03.05.2018р. 10:00.

03.05.2018 р. розгляд справи не проводився, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Судове засідання призначено на 23.05.2018р. 11:00.

Позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позові.

В обґрунтування відзиву зазначив, що державним виконавцем винесено законну та обґрунтовану постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржником за виконавчим документом надано підтверджуючі документи про виконання рішення суду, а саме: рішення №70 від 05.07.2017 року.

Представник третьої особи через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначив, що державний виконавець приймаючи постанову від 01.02.2018 року про закінчення виконавчого провадження №55510150 діяв відповідно до вимог статті 19 Конституції України та Закону України "Про виконавче провадження" за наявності підтвердження фактичного виконання у добровільному порядку Адміністрацією Держприкордонслужби виконавчого листа №288/1160/16-а. Вважає, що вимога, визначена у виконавчому листі, виконана шляхом прийняття рішення №70 (про призначення позивачу доплати у сумі 107300 грн.) та фактичної виплати цієї суми позивачу, як такої, що становить виплату ОСОБА_1 в повному обсязі грошових коштів (290000 грн.), що становить 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення йому інвалідності - 31.05.2016р., враховуючи попередньо виплачені суми (28402,50 грн. - відповідно до рішення Адміністрації Держприкордонслужби від 30.01.2014 №8, 154297,50 грн. - відповідно до рішення Адміністрації Держприкордонслужби від 17.06.2014 №73 та 107300 грн.-відповідно до рішення Адміністрації Держприкордонслужби від 05.07.2017 №70, що становить 290000 грн.)

Керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 12.01.2018 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №288/1160/16-а виданого 01.06.2017 року Попільнянським районним судом Житомирської області щодо зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.4 ч.2 ст.16, п. Б, ч.1 ст.16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

01.02.2018 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у відповідності до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.01.2018 №0.14-678/0/6-18 про те, що рішенням №70 від 05.07.2017 призначено і виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.4 ч.2 ст.16, п. Б, ч.1 ст.16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності з урахуванням раніше виплаченої суми.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує слідуюче.

Згідно із ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Так, нормами п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

У відповідності до ч.4 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною 5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). (ч.6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження")

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС перебувало виконавче провадження ВП№55510150 з виконання виконавчого листа№288/1160/16-а виданого 01.06.2017 року Попільнянським районним судом Житомирської області щодо зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.206 року відповідно до п.4 ч.2 ст.16, п. Б, ч.1 ст.16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

12.01.2018 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.

24.01.2018 року листом від 22.01.2018 року Адміністрація Державної прикордонної служби України (боржник у ВП№55510150) повідомила ВПВР Департаменту ДВС про виконання у добровільному порядку рішення Попільнянського районного суду Житомирської області у справі № 288/1160/16-а. (а.с.83-84)

З наведеного листа вбачається, що рішенням №70 від 05.07.2017 року про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" полковнику у відставці ОСОБА_1 призначено доплату за отримання 2 (другої) групи інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми в сумі 107300 грн. (а.с.84)

Так, п.1 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Так, зі змісту виконавчого листа №288/1160/16-а виданого 01.06.2017 року Попільнянським районним судом Житомирської області, вбачається, що резолютивна частина судового рішення містить текст наступного змісту: зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України та військову частину 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.4 ч.2 ст.16, п. Б, ч.1 ст.16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Тобто, резолютивна частина постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 02.11.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року не містить жодних застережень щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум, як зазначила Адміністрація Державної прикордонної служби України у рішенні №70 від 05.07.2017 року про призначення доплату за отримання 2 (другої) групи інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплаченої суми в сумі 107300 грн., яке стало підставою для винесення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження.

Окрім цього, наведене підтверджується наявністю у матеріалах виконавчого провадження копії постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 02.11.2016 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року. (а.с.70-74)

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем передчасно закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №288/1160/16-а з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та не вжито всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в даному випадку відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 09100, і.н. НОМЕР_1) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) , третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження ВП№55510150.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо повного виконання виконавчого листа №288/1160/16-а виданого 01.06.2017 року Попільнянським районним судом Житомирської області щодо зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.4 ч.2 ст.16, п. Б, ч.1 ст.16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа