Рішення № 74318578, 16.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р. Справа№805/335/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

позивача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,

представників відповідача, третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратури Донецької області про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача прокуратури Донецької області про скасування наказу Генерального прокурора України № 99 від 21 квітня 2017 року. Просив скасувати наказ Генерального прокурора № 99 від 21 квітня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 квітня 2017 року Генеральним прокурором України видано наказ № 99 від 21 квітня 2017 року, яким позбавлено його класного чину «радник юстиції» за вчинення порочного поступку. З зазначеним наказом не згоден на підставі того, що коли був позбавлений чину, він не був працівником прокуратури. Крім того, посилався на ч.4 п. 3 прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» визнано таким, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом постанови Верховної ради України від 6 листопада 1991 року «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України» та «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України» які втрачають чинність одночасно з втратою чинності п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, ч. ст. 46-2, ст.. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів Закону України «Про прокуратуру», тобто після 15.04.2017 року. Також зазначив, що у Генерального прокурора не було рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка діє з 15.04.2017р.

Просив позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи на боці відповідача проти позову заперечували. Просили в задоволені позовних вимог відмовити. Надали до суду заперечення та пояснення в яких зазначили, що наказ Генерального прокурора України № 99 від 21 квітня 2017 року видано на підставі ст.ст. 6 Положення «Про класні чини працівників органів прокуратури України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 року № 1795-Х11 та у межах повноважень , передбачених ч.2 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру». Просили в задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та представники третьої особи проти позову заперечували, просили відмовити в задоволені позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, наказом від 03.02.2017 року № 378-к був призначений прокурором Мар”їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури.

Наказом прокурора Донецької області від 07.04.2017 року № 804-к за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності неупередженості, у чесності органів прокурати, втручання чи будь-який інший вплив у випадках чи порядку не передбачених законодавством, у службову діяльність посадових осіб органів поліції, у тому числі шляхом дій, позивача звільнено із займаної посади та органів прокуратури області.

12.04.2017 року прокурором Донецької області було направлено подання за № 11/524-536 вих-17 про позбавлення ОСОБА_1 класного чину.

21.04.2017 року, на підставі подання та з урахуванням вимог ст. 10 Положення «Про класні чини працівників органів прокуратури України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 року № 1795-Х11, позивача позбавлено класного чину «радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 22.10.2010 року № 1414-к.

Суд також встановив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 року, у задоволені позову ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області про визнання незаконним та скасування п. 2 наказу прокурора Донецької області від 07.04.2017 року № 804-к про звільнення його з посади та органів прокуратури було відмовлено в повному обсязі.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Позивач не погоджується із вказаним наказом відповідача та вважає, що відповідачем порушуються його права, свободи та інтереси, у зв’язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до вимог ст. 6 Положення «Про класні чини працівників органів прокуратури України», державного радника юстиції 1, 2, 3 класів присвоюються Президентом України, а інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.

Згідно з п. 10 Положення «Про класні чини працівників органів прокуратури України», працівники органів прокуратури, яким присвоєно класні чини, перебувають у них довічно. Позбавлення класного чину може мати місце при звільненні працівника з органів прокуратури за проступки, що порочать його. У разі грубих порушень службового обов’язку працівником прокуратури чи негідної поведінки його може бути понижено в чині.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивача звільнено за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності неупередженості, у чесності органів прокурати, втручання чи будь-який інший вплив у випадках чи порядку не передбачених законодавством, у службову діяльність посадових осіб органів поліції, у тому числі шляхом дій, позивача звільнено із займаної посади та органів прокуратури області.

Твердження позивача про те, що постанова Верховної ради України від 6 листопада 1991 року «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України» втратила чинність є безпідставними, оскільки відповідно до п. 4 розділу Х11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» указана постанова втрачає чинність одночасно з втратою чинності п. 8 ч. 1 ст. 15, ч.4 ст.16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів Закону України «Про прокуратуру».

Однак, відповідно до положень п.п. 1 п. 3 розділу ХII вищевказані норми Закону України «Про прокуратуру» 1991 року стосовно осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1607-VII, діють до теперішнього часу.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, тому відмовляє в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, ст. 8-15, ст.19-21, ст. 72-78, ст. 90, ст. 139, ст. 199-228, ст. 241-255, ст. 293, ст. 295, ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратури Донецької області про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року – відмовити.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засідання 16 травня 2018 року. Повний текст рішення суду виготовлено 25 травня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.