Ухвала суду № 74318541, 29.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про звільнення

від сплати судового збору

29 травня 2018 р. Справа №805/3072/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача: Міністерства юстиції України

про: визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 12 лютого 2018 року про надання публічної інформації, зобов’язання Міністерства юстиції України надати відповідну інформацію на запит ОСОБА_1 від 12.02.2018 року по суті запиту вальних питань в повному обсязі.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 12 лютого 2018 року про надання публічної інформації, зобов’язання Міністерства юстиції України надати відповідну інформацію на запит ОСОБА_1 від 12.02.2018 року по суті запиту вальних питань в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року позовна заява залишена без руху та позивачу встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання до суду платіжного документу про сплату судового збору належного зразка та у належному розмірі.

22 травня 2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що відповідно до вимог ст. 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: позивачами є: члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї.

Позивач вказує на те, ним у 2017 році отримано грошове забезпечення військовослужбовця, яке має особливий правовий статус, не підлягає оподаткуванню та не включається до розрахунку сукупного доходу сім’ї, а також вказує на те, що воно виплачується військовослужбовцям за те, що вони кожного дня ризикують своїм життям, захищаючи кордони держави.

Крім того, позивач зазначає, що має на утриманні п’ятьох членів сім’ї, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особо становить 1762 грн., дітей віком до 6 років – 1492 грн., дітей віком від 6 до 18 років – 1860 грн., тобто дохід позивача не перевищує прожиткового мінімуму на одну непрацездатну особу, тому позивач не має можливості сплатити судовий збір.

З ознайомившись з клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору зазначив про те, що він є членом багатодітної сім’ї, а також зазначив, що на його отриманні знаходиться п’ять членів сім’ї. Крім того, зазначив, що відповідно до довідки Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області його дохід у 2017 ріці склав лише 100258,81 грн.

Однак, судом з електронної декларації ОСОБА_1 поданої за 2017 рік, розмішеної на сайті https://public.nazk.gov.ua/declaration/597fe2ed-eaea-431d-9112-5dcc264625a1, було встановлено, що ОСОБА_1 у 2017 році отримав наступні види доходів, у тому числі подарунки: 131263 грн. – виплати військовослужбовцям; 119813 грн. – заробітна плата отримана за основним місцем роботи; 1200 грн. – державна та соціальна матеріальна допомога. Також, з декларації встановлено, що дружина позивача – ОСОБА_2 у 2017 році отримала наступні види доходів: 757 грн. – заробітна плата за основним місцем роботи, 10320 грн. – державна та соціальна матеріальна допомога. Крім того, з декларації встановлено про наявність у ОСОБА_1 грошових активів у розмірі 126000 грн.

Позивач вказує на те, що сума грошового забезпечення в розмірі 131263 грн. отримане у 2017 року, у зв’язку з проходженням останнім військової служби не є сукупним доходом сім’ї.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у цьому Законі терміни використовуються в такому значенні: середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. До сукупного доходу сім’ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення.

З огляду на положення статті, суд погоджується, що грошове забезпечення не входить до сукупного доходу сім’ї, однак це є безпосереднім доходом позивача.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

Отже, грошове забезпечення отримане у 2017 році у розмірі 131263 грн. є доходом, який отриманий позивачем.

Крім того, позивач надає довідку Військової частини 9937 № 432 від 15.03.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 з 17.08.2015 року по теперішній час є військовослужбовцем, однак суд не має можливості з даної довідки встановити, що на час звернення до суду з даним адміністративним позовом він є військовослужбовцем.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 не пов’язані з виконанням військового обов’язку та проходження служби.

Суд зазначає, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, зобов’язана навести суду доводи та факти, які підтверджують, його складне матеріальне становище, та які позбавляють його можливості сплатити такий судовий збір.

Посилання позивача лише на те, що він є військовослужбовцем та членом багатодітної сім’ї не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, суд приходить висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 77, 133, 243, 248, 256, 295 та Законом України “Про судовий збір”, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Олішевська В.В.