Постанова № 7431835, 19.11.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-1724/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2009 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 7297,60 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року та 12915,20 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працював на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява з проханням про розгляд справи без його участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.

Встановлено, що позивач є потерпілим 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій він проживає, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту, довідкою з місця проживання.

Позивач з 01 січня 1999 року по 01 вересня 2007 року працював у Олевському комбінаті громадського харчування , що розміщуються в м. Олевськ Житомирської області і отримував щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації доплату в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком і отримує щомісячно в Управлінні Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області доплату в розмірі 5.20 гривень згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується у зоні посиленого радіоекологічного контролю щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячно грошова доплата до пенсії у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплати нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплат. Виплата доплат по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплат в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивача в частині стягнення доплати до пенсії передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в сумі 7317,60 грн., тобто 545 х 1 + 605 х 4 + 625 х 3 +630 х 3 + 650 х 1 = 7380 грн. – 62,40 грн. отриманих коштів = 7317,60 грн., оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 05 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як працюючому на території радіоактивного забруднення з 01 січня 1999 року по 01 лютого 2007 року в сумі 12940,20 грн., а саме : 74х10 + 90х3 + 118 х 14 + 140 х 5 + 165 х 5 + 185 х 4 + 205 х 4 + 237х4 + 262х3 + 290х3 + 310х2 + 332х4 + 350х2 +375х4 + 400х1 = 13299,00 грн. – 358,80 грн. отриманих коштів = 12940,20 грн., а не 12915,20 грн. як зазначено в позовній заяві.

Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивача на соціальний захист як проживаючого та працюючого на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивача 7317,60 грн. доплати до пенсії та 12940,20 грн. доплати до заробітної плати, передбачених ст. 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеними розрахунками.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 12940,20 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення та 7317,60 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 205,98 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: