Рішення № 74318156, 23.05.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/461/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ковельського ОУПФУ Голядинця М.В.,

представника відповідача ГУ ПФУ Наумчик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Ковельське ОУПФУ) про визнання протиправною відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати призначити йому дану пенсію за віком на пільгових умовах.

23.04.2018 року за вх. №5318/18 від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.12.2017 року №104/984 та визнати протиправною відмову Ковельського ОУПФУ у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати призначити йому дану пенсію за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 року залучено в справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2018 року, досягнувши 55-ти річного віку, позивач звернувся до Ковельського ОУПФУ за призначенням пенсії за віком на яку має право за Списком №2, згідно абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» так як досягнув необхідного віку і мав достатнього трудового стажу для призначення пенсії, адже працював за професією електрогазозварника ремонтно-механічного цеху та електрогазозварником. Для отримання вказаної пільгової пенсії необхідно було мати не менше 12 років і 6 місяців спеціального стажу, які відповідно були у нього наявні за записами в трудовій діяльності.

Для призначення пенсії на пільгових умовах ним були надані усі необхідні документи в тому числі оригінал трудової книжки, копії інших документів, які підтверджують наявність у мене відповідного пільгового стажу.

За результатами розгляду поданих ним документів, 23.01.2018 року Ковельським ОУПФУ йому у призначенні пенсії на пільгових умовах було відмовлено з підстав того, що ним не підтверджено наявності мінімально необхідного для призначення пенсії стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Свою відмову у призначенні позивачу пенсії, Ковельське ОУПФУ обґрунтувало тим, що ним не підтверджено наявний трудовий стаж у мінімальному розмірі 12 років і 6 місяців.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки ним були надані усі необхідні документи, які підтверджують наявність відповідного пільгового стажу у розмірі 13 років 15 днів на момент досягнення відповідного віку.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.12.2017 року №104/984 та визнати протиправною відмову Ковельського ОУПФУ у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати призначити йому дану пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд в позові відмовити повністю.

Вказали, що позивач немає права на призначення пенсії за віком за Списком №2 після досягнення віку 55 років згідно пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих необхідний стаж роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що позивач досягнувши 55 - річного віку звернувся до Ковельського ОУПФУ із заявою про призначення пільгової пенсії за віком за Списком 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням №104/984 від 28.12.2017 року комісії при ГУ ПФУ у Волинській області для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій вирішено про зарахування до пільгового стажу, шо дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку №2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 ОСОБА_1 періодів роботи електрогазозварником з 01.01.1990 року по 31.12.1991 року календарно і з 01.01.1992 року по 28.12.1995 року - за фактичною тривалістю, а у зарахуванні періоду роботи з 11.03.1986 року по 31.12.1989 року відмовлено в зв`язку з тим, шо в особових рахунках по заробітній платі вказано назву професії у 1986 році - слюсар, а з 1987 року по 1989 рік - слюсар-зварник (робота за професією «електрогазозварник» не тривала повний робочий день). Пільговий стаж позивача, шо дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2, підтверджено лише 8 років 29 днів.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, позивач у відповідності до запису №13 на підставі наказу №61-к від 01.04.1986 року, з 01 04.1986 року був прийнятий на роботу електрогазозварником 4 розряду ремонтно - механічного цеху виробничого об'єднання «Ковельбудіндустрія» Волинського агробуду Люблинецького заводу залізобетонних виробів .

У відповідності до запису №14 від 20.12.1988 року йому було присвоєно п'ятий розряд газоелектрозварника (наказ №214-к від 20.12.1988 року).

Із запису №15 від 28.12.1995 року на підставі наказу №88к від 27.12.1995 року його було звільнено у зв'язку із переводом електрогазозварником в підприємство теплових мереж «Ковельтеплокомуненерго», де він продовжив працювати електрогазозварником та був звільнений 15.04.1999 року.

Як вбачається із вищевикладеного ОСОБА_1 в період з 01.04.1986 року по 27.12.1995 року постійно працював на умовах повної зайнятості електрогазозварювальником в ремонтно-механічному цеху на одному і тому ж підприємстві за одних і тих же умов праці та, які у відповідності до Списку №2 відносяться до умов, зайнятість на яких дає право на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах та наказом №88к від 27.12.1995 року його було звільнено у зв'язку із переводом електрогазозварником в підприємство теплових мереж «Ковельтеплокомуненерго», де він продовжив працювати електрогазозварником та був звільнений 15.04.1999 року за тих же умов праці та, які у відповідності до Списку №2 відносяться до умов, зайнятість на яких дає право на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій, з огляду на таке.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (надалі - Порядок), (п. 3) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, передбачалися газозварювальники та їх підручні, електрозварники та їх підручні.

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалася посада «електрозварник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені електрозварники та газозварники.

З огляду на вищезазначене, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) в спірний період була передбачена у всіх Списках № 2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно пункту 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі за текстом - Порядок), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду через механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Отже, із аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, що необхідність підтвердження наявного трудового стажу через механізм його зарахування за рішенням Комісії має застосовуватись у випадку відсутності трудової книжки, або належних записів у ній через що не можна встановити наявність або відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах. Тому, із вказаного випливає, що при наявності вірно оформленої трудової книжки та належних записів в ній додаткове підтвердження наявності -трудового стажу із шкідливими та важкими умовами праці необхідності не має і тому рішення, прийняте Комісією при вирішенні питання щодо призначення пенсії на пільгових не є визначальним і повинно було б бути оцінено відповідачем у сукупності із записами в трудовій книжці та копій документів, які видані архівною установою та за яким можливо встановити характер роботи позивача за професією електрогазозварника, тобто роботи в шкідливих та важких умовах праці.

Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, встановлено, що у графі 3 трудової книжки «Відомості про роботу» пишеться: «прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, позивач у відповідності до запису №13 на підставі наказу №61-к від 01.04.1986 року, з 01 04.1986 року був прийнятий на роботу електрогазозварником 4 розряду ремонтно - механічного цеху виробничого об'єднання «Ковельбудіндустрія» Волинського агробуду Люблинецького заводу залізобетонних виробів .

У відповідності до запису №14 від 20.12.1988 року йому було присвоєно п'ятий розряд газоелектрозварника (наказ №214-к від 20.12.1988 року).

Із запису №15 від 28.12.1995 року на підставі наказу №88к від 27.12.1995 року його було звільнено у зв'язку із переводом електрогазозварником в підприємство теплових мереж «Ковельтеплокомуненерго» де він продовжив працювати електрогазозварником та був звільнений 15.04.1999 року.

Як встановлено судом відповідачем до пільгового стажу зараховано частково період з 01.01.1992 року по 28.12.1995 року - за фактичною тривалістю (2 роки 10 місяців 10 днів, замість календарного 3 роки 11 місяців 27 днів), а у зарахуванні періоду роботи з 11.03.1986 року по 31.12.1989 року 3 роки 9 місяців відмовлено з посиланням, шо в особових рахунках по заробітній платі вказано назву професії у 1986 році - слюсар, а з 1987 року по 1989 рік - слюсар-зварник, а робота за професією «електрогазозварник» не тривала повний робочий день.

Однак зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупості підтверджується, що ОСОБА_1 в період з 01.04.1986 року по 27.12.1995 року постійно працював на умовах повної зайнятості електрогазозварювальником в ремонтно-механічному цеху на одному і тому ж підприємстві за одних і тих же умов праці та, які у відповідності до Списку №2 відносяться до умов, зайнятість на яких дає право на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах та наказом №88к від 27.12.1995 року його було звільнено у зв'язку із переводом електрогазозварником в підприємство теплових мереж «Ковельтеплокомуненерго» де він продовжив працювати електрогазозварником та був звільнений 15.04.1999 року за тих же умов праці та, які у відповідності до Списку №2 відносяться до умов, зайнятість на яких дає право на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах.

Так, зокрема, дані обставини підтверджені допитаними в судовому засіданні в якості свідків показами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які знали позивача по спільній роботі.

Свідок ОСОБА_9 cуду пояснив, що працював верстатником в ремонтній бригаді в КП «Ковельбудіндустрія» в період з 1974 року по 2004 рік, де з 1986 року по 1995 рік працював позивач. Знав позивача як зварювальника, він був один з бригади, яка складалась з 6 осіб. Вказав, що ОСОБА_1 проводив зварювання в основному електрикою і працював повний робочий день.

Свідок ОСОБА_10 cуду пояснив, що працював в КП «Ковельбудіндустрія» в період з 1981 року по 1995 рік токарем в ремонтно-механічному цеху. Позивач з 1986 року працював зварювальником, а його батько до цього працював теж зварювальником. ОСОБА_1 мав допуск по зварюванню на кранах, бо пройшов курси, це був IV розряд коли пройшов курси. Підтвердив, що позивач будь-яких робіт слюсарем в ті роки не виконував, оскільки в нього була робота зварювальником на повний робочий день.

Також, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 cуду пояснив, що працював в КП «Ковельбудіндустрія» в період з 1979 року по 2003 рік слюсарем, а з позивачем працював в одному цеху з 1986 року і в одній бригаді, допомагав йому притримувати деталі, коли позивач проводив зварювальні роботи.

Отже, показами свідків, як і записами в трудовій книжці підтверджується, що позивач в період з 01.04.1986 року по 27.12.1995 року постійно працював електрогазозварювальником в ремонтно-механічному цеху виробничого об'єднання «Ковельбудіндустрія» Волинського агробуду Люблинецького заводу залізобетонних виробів, на умовах повної зайнятості, а з 27.12.1995 року по 15.04.1999 року у зв'язку із переводом працював електрогазозварником в підприємстві теплових мереж «Ковельтеплокомуненерго».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що загальний пільговий стаж електрогазозварювальником ОСОБА_1 становить 13 років 15 днів, який вірно зазначений позивачем.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Із зазначених нормативних актів вбачається, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Порядок проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Положеннями Порядку проведення атестації робочих місць визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013, 25.11.2014, 17.03.2015 (справи №№ 21-183а13,21-519а14, 51-585а14 відповідно) та від 12.04.2016 року (справа № 21-6501а15).

За матеріалами справи робоче місце позивача атестовано до 11.11.2001, з врахуванням чого суд вважає підтвердженим документально пільговий трудовий стаж позивача до вказаної дати, який складає 13 років 15 днів, що дає право на призначення пенсії за віком за Списком №2 після досягнення віку 55 років згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з наявністю у позивача документів, які підтверджуючих необхідний загальний стаж роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 року в справі №876/4978/17 за позовом працівника (електрогазозварювальника), який також працював в КП «Ковельбудіндустрія» та №876/1361/15 від 18.08.2015 року.

Із відомостей трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01.04.1986 року по 27.12.1995 року постійно працював на умовах повної зайнятості за посадою електрогазозварника на одному і тому ж підприємстві за одних і тих же умов праці, які у відповідності до Списку № 2 відносяться до умов, зайнятість на яких дає право на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах. Будь -яких інших робіт, в тому числі і за посадою слюсар, слюсар - зварник він у вказаний період не виконував. Аналогічні відомості містяться і в особовій картці, яка велась на позивача, як працівника. Будь -яких наказів про переведення, або суміщення ним двох професій у вищевказаний період на підприємстві ніколи не видавалось, а відтак відомості, які містять особові рахунки по заробітній платі не є відомостями, якими може бути підтверджено або спростовано наявність робочого стажу.

Посилання відповідачів на архівні довідки про заробітну плату позивача де з 1986 року по 1989 рік, де зазначено професію ОСОБА_1, як слюсар та слюсар-зварювальник та накази про відпустки позивача в 1995-1996 роках, де ОСОБА_1 відправляли у вимушені відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства, на підставі яких Комісією при ГУ ПФУ у Волинській області відмовлено в зарахуванні пільгового періоду з 01.04.1986 року по 31.12.1989 року, а з 01.01.1992 року по 31.12.1995 року зараховано пільговий період не в календарному численні, а за фактичну тривалість роботи, не ґрунтується на вимогах законодавства і повністю спростовується дослідженими судом доказами.

Відтак, з наведених вище підстав позовні вимоги про визнання дій неправомірними належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.12.2017 року №104/984 та визнання протиправною відмови Ковельського ОУПФУ у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог пп. 1 п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виповнилось 55 років 20.11.1962 року, а з заявою про підтвердження стажу роботи на пільгових умовах та з відповідними документами звернувся 14.12.2017 року, що й не заперечується представником Ковельського ОУПФУ.

Таким чином, враховуючи, пп. 1 п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та наявність в ОСОБА_1 пільгового трудового стажу 13 років 15 днів, що дає право на призначення пенсії за віком за Списком №2, тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20.11.2017 року також належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №70 від 16.03.2018 року, а за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №53 від 20.04.2018 року за задоволену позовну вимогу до ГУ ПФУ.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.12.2017 року №104/984.

Визнати протиправною відмову Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.11.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Відповідач Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 110, ідентифікаційний код 37788984).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 29.05.2018 року.