Рішення № 74318127, 24.05.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/655/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2018 року №0001771405.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області здійснено фактичну перевірку кафе за адресою м. Ковель, вул. Незалежності, 98 де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3 за результатами якої складено акт від 21.02.2018 року №2923/03/20/14/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено факт не оприбуткування готівкової виручки в Книзі обліку доходів та витрат за період з 01.02.2018 року по 15.02.2018 року. Загальна сума готівкових розрахунків, яка не оприбуткована належним чином за вищевказані періоди становить 7 526,50 грн.

За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 року №0001771405, згідно з яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 37 632,50 грн. за не оприбуткування готівкової виручки в книзі обліку доходів та витрат.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає, що вся готівка за період з 01.02.2018 року по 15.02.2018 року була у повній мірі оприбуткована платником за допомогою РРО та КОРО.

Відтак, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 року №0001771405.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

ГУ ДФС у Волинській області в період з 16.02.2018 року по 21.02.2018 року проведено фактичну перевірку кафе за адресою м. Ковель, вул. Незалежності, 98 де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3 за результатами якої складено акт від 21.02.2018 року №2923/03/20/14/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено, факт не оприбуткування готівкової виручки в книзі обліку доходів та витрат за період з 01.02.2018 року по 15.02.2018 року. Загальна сума готівкових розрахунків, яка не оприбуткована належним чином за вищевказані періоди становить 7 526,50 грн. Позивачем порушено пункт 5,11 розділу 2 постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 року №0001771405, згідно з яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 37 632,50 грн. за не оприбуткування готівкової виручки в книзі обліку доходів та витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктами 80.1., 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, в тому числі… неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пункт 80.2.4).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно пункту 86.5 статті 86 акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, фактична перевірка була проведена на підставі ст. 20, п. 80.2.4 ст.80 відповідно до:

- наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 09.02.2018 року №687;

- направлень на перевірку від 09.02.2018 року №000687, №000688.

ФОП ОСОБА_3 підтвердив своїм підписом факт пред'явлення йому зазначених вище документів, тобто допустив представників контролюючого органу до проведення перевірки та був ознайомлений з її результатами без заперечень.

Отже, судом встановлено та позивачем не заперечується, що при організації та проведенні фактичної перевірки відповідачем вимог ПК України не порушено.

Що стосується правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, то суд зазначає наступне.

Питання ведення операцій з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148.

Згідно з пунктом 11 розділу II Положення, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.

Оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат (пп. 18 п. 3 р. I Положення №148).

До фізичних осіб - підприємців Положенням №148 не встановлюються вимоги відносно оформлення касових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами. Також підприємці не ведуть і Касову книгу (абз. 4 п. 39 Положень №148).

Пунктом 3 Положення №148 визначено, що каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Положення №148 не містить вимоги відносно забезпечення належного облаштування каси і надійного зберігання готівкових коштів в ній приватними підприємцями.

Відповідно до пункту 2.14 Положення №148 книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Так, як відповідно до п. 39 розділу IV Положення, фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть, облік готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень здійснюється у книзі обліку доходів.

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки в національній валюті визначено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 N 436/95-ВР.

Незабезпечення підприємцем, в тому числі і платником єдиного податку щоденного (за підсумками робочого дня) відображення руху готівки у книзі обліку доходів, вважається несвоєчасним оприбуткуванням готівки.

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін перевіркою встановлено, факт не оприбуткування готівкової виручки в книзі обліку доходів та витрат за період з 01.02.2018 року по 15.02.2018 року. Загальна сума готівкових розрахунків, яка не оприбуткована належним чином за вищевказані періоди становить 7526,50 грн. Вказана обставина підтверджується оглянутою судом книгою обліку доходів і витрат.

Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, контролюючим органом встановлено та підтверджено судом, що ФОП ОСОБА_3 не оприбутковано готівкову виручку в книзі обліку доходів та витрат за період з 01.02.2018 року по 15.02.2018 року в розмірі 7526,50 грн., що й не заперечується позивачем. Санкція за дане порушення становить, 37 632,50 грн. (п'ятикратний розмір не оприбуткованої суми).

Посилання позивача в позові і представника в судовому засіданні, що позивачем оприбутковано всю готівку за вказаний період в книзі КОРО не спростовує встановлене контролюючим органом порушення, так як з 05.01.2018 року діє Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, яким передбачено, що оприбуткуванням готівки є проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат, а не у книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, з індивідуальної податкової консультації від 20.03.2018 року №1138/ІПК/09-19-13-02-12-2 «Щодо ведення обліку» вбачається, що незабезпечення підприємцем, в тому числі і платником єдиного податку щоденного (за підсумками робочого дня) відображення руху готівки у книзі обліку доходів, вважається несвоєчасним оприбуткуванням готівки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні доведений факт правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.03.2018 року №0001771405, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017 року, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 29.05.2018 року.