Рішення № 74318049, 24.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 травня 2018 р. Справа № 802/778/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко Оксани Василівни,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Кучер Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач, Козятинське ОУПФУ Вінницької області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в січні 2018 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити пенсію як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, в розмірі, встановленому Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак отримав відмову у призначенні пенсій, яка вмотивована тим, що отримані від ОСОБА_3 документи не дають можливість встановити період перебування ОСОБА_3 в зоні відчуження протягом 14 календарних днів.

Позивач вважає таку відмову Козятинське ОУПФУ протиправною в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 05.03.2018 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 16.05.2018 розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.05.2018 із повідомленням сторін.

02.05.2018 судове засідання не відбулось з підстав перебування головуючого судді у відпустці, наступне судове засідання призначено на 16.05.2018.

16.05.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 24.05.2018 та надано сторонам час для пред'явлення суду додаткових доказів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що 16.01.2018 надав до управління заяву та документи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Для підтвердження права виходу на пенсію позивач, зокрема, надав копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, архівну довідку, видану Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації №2/228031 від 02.03.2017, про перебування безпосередньо в зоні відчуження з відміткою кількості днів; довідку №4-20"б"/1 від 15.01.2018 про оплату праці за роботу на ЧАЕС за листопад 1987 року без зазначення кратності та оплати праці у вихідні та святкові дні; копії відомостей нарахування заробітної плати за листопад 1987 року без зазначення кратності та кількості відпрацьованих в зоні ЧАЕС днів; копії довідок, виданих військовою частиною №43187 про періоди перебування в зоні відчуження (№85/11; №91/40) та кратність відпрацьованих днів без посилання на первинні документи; архівну довідку Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі в/ч №43187 №52 від 21.01.2016 з посиланням на те, що первинні документи в архіві відсутні. Відповідачем зазначено, що за наданими документами неможливо призначити пенсію ОСОБА_3 зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки за наявними документами не можливо встановити період перебування його в зоні відчуження протягом 14 календарних днів.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка трапилась у 1986 році, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, виданого у лютому 1996 року.

16.01.2018 ОСОБА_3 звернувся до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році.

Рішенням від 24.01.2018 за №39/03-1-28/02 відповідач відмовив ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з тих мотивів, що документи, які надані останнім для призначення пенсії підтверджують перебування позивача безпосередньо в зоні відчуження лише 7 днів, що є недостатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В силу вимог статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році від 10 до 14 календарних днів; у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 (п'ять) років.

З аналізу вищенаведеної норми закону можна дійти висновку, що задля отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку, особа, що претендує на її отримання повинна відповідати певним критеріям, а саме: мати статус особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи" та працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення визначений вказаної нормою закону проміжок часу.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що Козятинське ОУПФУ Вінницької області, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до положень ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

- документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Так, на підтвердження відповідності вищезазначеним критеріям позивач до суду надав ряд документів, зокрема:

- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка трапилась у 1986 році, серії А №270161 у 1987 році (категорія 2);

- копію довідки №85/11, виданої військовою частиною №43187 про періоди перебування в зоні відчуження, зміст якої засвідчує, що позивач у період з 11.09.1987 по 02.10.1987 (двадцять два дні) перебував у відрядженні, та за 7 днів отримав сто процентів тарифної ставки (посадового окладу);

- копію витягу з військового квитка серії №НК №5008814 від 21.10.1984, в якому на 24 сторінці міститься запис, що позивача у період 11.09.1987 по 02.10.1987 виконував обов'язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС та отримав дозу опромінювання 5,122 бер.

Також, під час розгляду справи в судовому засіданні було досліджено зміст архівної довідки, виданої Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації №2/228031 від 24.05.2017, зміст якої підтверджує участь ОСОБА_3 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС, а саме перебування останнього в 3-й зоні відчуження на протязі 7 днів (з 14 по 20 вересня 1987 року). Крім того, вказано, що період перебування ОСОБА_3 у в 3-й зоні відчуження з 21 вересня 1987 року по 02 жовтня 1987 року в архівних документах не відображено.

Наведена у вищезазначеній архівній довідці інформація про період перебування позивача у зоні відчуження частково узгоджується з відомостями, що містяться у виданій військовою частиною №43187 довідці №85/11, зміст якої засвідчує, що позивач у період з 11.09.1987 по 02.10.1987 (двадцять два дні) перебував у відрядженні, та за 7 днів у вересні 1987 року отримав сто процентів тарифної ставки (посадового окладу) в трикратному розмірі.

В свою чергу, видана військовою частиною №43187 уточнююча довідка №91/40 до довідки №85/11, засвідчує факт призначення до виплати позивачу сто процентів тарифної ставки (посадового окладу) в трикратному розмірі за перебування на території радіоактивного забруднення протягом 10 днів у вересні 1987 року та одного дня у жовтні 1987 року.

Суд враховує й зміст архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України про участь ОСОБА_3 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі в/ч №43187 №52 від 21.01.2016, яка містить посилання на відсутність первинних документів, які б відображали дні виїзду позивача на території радіоактивного забруднення.

Таким чином, перебування позивача на території радіоактивного забруднення знайшло своє документальне підтвердження лише за 11 календарних дні (протягом 10 днів у вересні 1987 року та одного дня у жовтні 1987 року), що у відповідності до положень ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недостатнім для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що ним як Козятинському ОУПФУ разом із заявою від 16.01.2018, так і до матеріалів справи не додано рішення суду, що набрало законної сили, якім би було встановлено факт перебування ОСОБА_3 на території радіоактивного забруднення протягом двадцяти двох днів в період з 11.09.1987 по 02.10.1987. Також не повідомлено суд про неможливість самостійно надати відповідне рішення.

В свою чергу, з огляду на положення КАС України, встановлення юридичного факту не відноситься до юрисдикції окружних адміністративних судів, а повинно бути визначено в межах цивільного судочинства, за звернення особи із позовом до відповідного суду про встановлення юридичного факту.

Також, суд критично оцінює посилання представника позивача на наявність у його довірителя посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській ЧАЕС 2-ї категорії, як безумовної підстави для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, з огляду на таке.

За змістом ст. 10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведену правову норму слід зауважити, що законодавець визначаючи статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для громадян, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках не ставить у залежність набуття відповідного статусу із кількістю робочих днів, які відповідна особа перебувала на території радіоактивного забруднення, а лише вимагає підтвердження самого факту перебування особи у вказаний період на відповідній території.

В свою чергу положення ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлюють чіткі часові межі перебування особи на території радіоактивного забруднення, як однієї з умов, яка у сукупності із підтвердженням статусу особи, що постраждала в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дає право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів вік виходу на пенсію зменшується на 10 років;

- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів вік виходу на пенсію зменшується 8 років;

- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році вік виходу на пенсію зменшується на 5 років.

Таким чином, встановлення кількості днів, які особа відпрацювала у зоні відчуження є вкрай необхідним критерієм для визначення кількості років на який відповідний громадянин має право зменшити вік виходу на пенсію.

Крім того, надаючи оцінку факту наявності у позивача посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській ЧАЕС, як безумовної підстави для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, суд додатково вважає за необхідне вказати, що відповідне посвідчення видано позивачу в лютому 1996 року. Натомість, Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким встановлено умови за яких відповідні посвідчення можуть бути видані особі (часові межі, що визначені у ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №51 лише 20 січня 1997 року. Тобто, зазначений Порядок в даному випадку не міг бути врахований при видачі посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській ЧАЕС позивачу, позаяк був затверджений після видачі відповідного посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, а відповідач в свою чергу при прийнятті оскаржуваної відмови діяв у межах та у спосіб визначений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплачено судового збору при звернені до суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (вул. АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1).

Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької (вул. Винниченка, 56, м. Козятин, 22100, код ЄДРПОУ 37926607).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна