Постанова № 7431788, 11.12.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-1392/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 2261,30 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 30789,60 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.

Встановлено, що позивач є потерпілим 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій він проживає, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту, довідкою з місця проживання.

Позивач з 29 травня 2000 року по даний час працює у ДП «Олевське лісове господарство», що розміщується в м. Олевськ Житомирської області і отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації доплату в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати. Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як працюючому на території радіоактивного забруднення з 01 січня 2001 року по 01 липня 2009 року в сумі 30800,05 грн., а саме : 118 х 12 + 140 х 6 + 165 х 6 + 185 х 11 + 205 х 9 + 237х4 + 262х3 + 290х3 + 310х1 + 332х4 + 350х6 +375х5 + 400х4+ 420 х3 + 440х3 + 460х3 + 515х3+ 525х6 + 545х2 + 605х4+ 625х3 = 31325 грн. – 524,95 грн. отриманих коштів = 30800,05 грн. , а не 30789,60 грн. як зазначено в позовній заяві.

Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивача на соціальний захист як працюючого на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивача 30800,05 грн. доплати, передбаченої ст. 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.

Позовна вимога позивача в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з 01 липня 2008 року по 01 липня 2009 року в сумі 2261,30 грн., не підлягає до задоволення , оскільки позивачем не надано доказів, що він отримує зазначену допомогу від відповідача в розмірі 1,60 грн. щомісяця.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 доплати не у відповідності із ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 30800,05 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 311,40 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: