
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
24 травня 2018 року №810/1348/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВ ЦЕНТР” про стягнення коштів,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВ ЦЕНТР про стягнення з рахунків відповідача в обслуговуючих банках 127604,39 грн. в рахунок погашення податкового боргу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 24.05.2018 о 09 год. 30 хв.
У судове засідання, призначене на 24.05.2018, сторони не з’явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
23.05.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання від 22.05.2018 б/н, у якому позивач просить суд закрити провадження по справі та стягнути з відповідача на користь Головного управління ДФС у Київській області судовий збір відповідно до ст.140 Кодексу адміністративного судочинства України.
24.05.2018 на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 24.05.2018 б/н, в якому позивач просить суд закрити провадження в адміністративній справі №810/1348/18 у зв’язку із добровільною сплатою ТОВ «КВ Центр» податкового боргу.
Крім того, у вказаній заяві позивач просить суд повернути на користь позивача судовий збір.
Розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Київській області про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
З позовної заяви вбачається, що предметом позову є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КВ ЦЕНТР” податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 127604,39 грн.
Як вбачається з облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю “КВ ЦЕНТР” з орендної плати з юридичних осіб за період з 31.03.2018 по 18.05.2018 відповідачем було сплачено податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на суму 127604,39 грн.
Отже, відповідачем у добровільному порядку було виконано вимоги позивача.
Частиною 1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Розглянувши подане представником позивача клопотання та додані до неї документи, суд вважає, що відмова позивача від позову не суперечить положенням чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим підлягає прийняттю, а провадження у справі - закриттю.
Щодо клопотання позивача про повернення на його користь судового збору, то суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Київській області за звернення з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір на суму 1904,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №416 від 29.03.2018 (а.с.30).
У клопотанні від 22.05.2018 б/н позивач зазначив про необхідність повернення судового збору шляхом його стягнення з відповідача на користь позивача за правилами ст.140 КАС України.
Проте, така позиція позивача є помилковою з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 6 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Згідно з ч.2 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674, зі змінами та доповненнями)
Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону №3674 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 1 ст.140 КАС України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Водночас, суд звертає увагу на положення ч.2 ст.139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє зробити висновок, що загальне правило розподілу витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При цьому позивачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із суб’єктом владних повноважень.
У матеріалах справи відсутні докази того, що суб'єктом владних повноважень, здійснювалися витрати на залучення свідків та проведення експертиз під час розгляду даної справи, а тому підстави для стягнення судових витрат з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “КВ ЦЕНТР” відсутні. У зв’язку з цим, суд наголошує, що в даному випадку правила повернення судового збору, передбаченого ст.140 КАС України, не застосовуються.
Відповідно до ч.1 ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону №3674 у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, у разі постановлення судом ухвали про закриття провадження в адміністративній справі на підставі відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 5 статті 7 Закону №3674 визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
На сьогодні порядок повернення цього платежу на підставі судового рішення передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".
Згідно з пунктом 6 цього Порядку у разі у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною третьою статті 4 цього Закону визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.
Отже, ухвала про повернення судового збору виготовляється у двох примірниках, які повинні містити оригінал підпису судді. Крім цього, примірник ухвали, який видається особі для пред'явлення до виконання, повинен бути скріплений відбитком гербової печатки.
З урахуванням зазначених норм, суд вважає за необхідне судовий збір у сумі 952,04 грн. (1904,07 грн. х 50 % :100%) повернути позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 142, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1.Закрити провадження в адміністративній справі №810/1348/18 за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВ ЦЕНТР” про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний номер: 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення,буд.5-А) судовий збір у розмірі 952, 04 грн. (дев’ятсот п’ятдесят дві грн. 04 коп.)
3.Оригінал даної ухвали видати (надіслати) позивачу.
Ухвала у справі набирає законної сили після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження у справі подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Ухвала суду в частині повернення судового збору окремо не оскаржується. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.05.2018 р.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 74317793, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 24.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1348/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: