Рішення № 74317532, 17.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1510/18

Провадження № 2/161/1332/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 травня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про виділ частки в натурі нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі свої позовні вимоги мотивують тим, що 08 листопада 2017 року вони уклали договір дарування 48/120 часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, який розташований по вул.Нестерова,2 у м.Луцьку, на підставі якого вони є співвласниками в рівних частках 48/120 частин цього будинковолодіння . Крім того, 08 листопада 2017 року, вони уклали договір купівлі – продажу, земельної ділянки, площею 0,0282 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1: 31:013:0002, що розташована по вул.Нестерова,2/2 у м.Луцьку і надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, на підставі якого вони є співвласниками цієї земельної ділянки в рівних частках. Співвласником решти часток, а саме: 72/120 вищевказаного будинковолодіння є відповідач у справі - ОСОБА_3.

Частка, яка належить їм у будинковолодінні, фактично виділена в натурі. В їх частині будинку влаштований окремий вхід, окремо від співвласника встановлені лічильники на газ та електроенергію, на воду, влаштована каналізація, газопостачання та водопостачання, котел на опалення їхньої частини будинку. Земельна ділянка, яка належить їм, огороджена і влаштований окремий вхід на їхню частину подвір’я. Можливість поділу в натурі будинку підтверджується висновком експерта щодо технічної можливості поділу об’єктів нерухомого майна, складеного 25.01.2018 року ТзОВ « АртБуд Проект», у якому зроблений висновок щодо технічної можливості виділу будинковолодіння, у відповідності до технічного паспорту, а саме: підтверджена можливість виділу їм приміщень у будинку , якими вони користуються, а саме: коридор 2-1 площею 4,1 кв.м., кімната 2-2 площею 9,3 кв.м., кімната 2-3 площею10,4 кв.м., кімната 2-4 площею12,4 кв.м., сходи «а». З надвірних споруд їм належать сарай В-1 , 2/3 частки будівлі Б-1, гараж-сарай-літня кухня, оглядова яма «б», Ѕ огорожі 1 , Ѕ огорожі 2. Загальна площа належної їм частини будинку-36,2 кв.м., житлова площа-32,1 кв.м.

Зазначають, що перед укладенням договору дарування частини спірного будинковолодіння, 02 листопада 2017 року, їх знято з реєстрації з попереднього місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вони сплачують комунальні послуги як власники квартири № АДРЕСА_1, проте, на даний час, ніде не зареєстровані. Відповідач по справі, співвласник будинковолодіння, ОСОБА_3 не бажає надати їм будинкову книгу, для реєстрації по місцю постійного їхнього проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач не бажає звернутись до нотаріуса для укладення добровільного розподілу будинковолодіння в натурі.

Посилаючись на вищенаведене, позивачі просили суд виділити їм обом в натурі у власність частину будинку у будинковолодінні № 2 по вул. Нестерова у м.Луцьку, зокрема: коридор (2-1) площею 4,1 кв.м., кімнату (2-2) площею 9,3 кв.м., кімнату (2-3) площею 10,4 кв.м., кімнату (2-4 ) площею 12,4 кв.м., а всього: в загальній площі 36,2 кв.м.., сходи «а»; з надвірних споруд виділити їм в натурі сарай В-1 , 2/3 частки будівлі Б-1 - гараж-сарай-літню кухню , оглядову яму «б» , 1\2 частку огорожі 1, 1/2 частку огорожі 2.

Позивачі подали в суд заяви про розгляд справи за їх відсутності, згідно з якими позов підтримують, не заперечують щодо винесення заочного рішення, позовну вимогу про присвоєння окремої поштової адреси, без згоди співвласника, просили залишити без розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, в тому числі, через судове оголошення . Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Суд вважає можливим розглянути цю справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи випливає, що 08 листопада 2017 року між ОСОБА_4, як дарувальником, і ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як обдаровуваними, було укладено договір дарування житлового будинку з господарськими спорудами, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі за №2133, згідно з яким ОСОБА_4 подарував останнім 48/120 частки (по 48/240 частки кожному) належної йому частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за №2 по вул.Нестерова у місті Луцьку.

Крім того, 08 листопада 2017 року між ОСОБА_4, як продавцем, і ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як покупцями, було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0282 га, її кадастровий номер НОМЕР_1: 31:013:0002; яка розташована по вул.Нестерова, 2/2 у м.Луцьку і надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд. На підставі цього договору позивачі є співвласниками даної земельної ділянки в рівних частках.

Судом встановлено, що позивачі, на даний час, є власниками 48/120 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за №2 по вул.Нестерова у місті Луцьку.

Таким чином, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на праві спільної часткової власності, належить по 48/240 частки, кожному, вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами .

У відповідності до ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що частка, яка належить позивачам у спірному будинковолодінні, фактично виділена в натурі. В їхню частину будинку влаштований окремий вхід з території їхньої земельної ділянки, окремо від співвласника у них встановлені лічильники на газ на електроенергію , на воду, окремо влаштована каналізація, газопостачання та водопостачання, котел на опалення їхньої частини будинку. Земельна ділянка, яка належить позивачам, огороджена і влаштований окремий вхід на їхню частину подвір’я.

Таким чином, частина будинковолодіння та земельна ділянка позивачів фактично виділена в натурі і не пересікається з частиною будівлі та земельної ділянки відповідача, що підтверджується технічним паспортом будинковолодіння.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як слідує із змісту ч.1 ст.183 ЦК України річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною. Подільну річ можна поділити на частини, кожна з яких може бути використана для тих же цілей, для яких річ призначалась до її поділу, зокрема, житловий будинок може бути поділений на дві частини або більше. При цьому повинна бути збережена можливість використання кожної із частин будинку як житло.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04 жовтня 1991 року "Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" при вирішенні справи про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.

Беручи до уваги висновок №213 експертизи щодо можливості поділу об’єкта нерухомого майна, запропонований і складений експертом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 Проект», 25 січня 2018 року, та виходячи з аналізу змісту наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що поділ в натурі вищевказаного будинковолодіння, що перебуває у спільній частковій власності сторін, є можливим.

Згідно варіанту поділу будинковолодіння за адресою: вул. Нестерова,2 у м.Луцьку, який випливає з висновку експерта №213 від 25 січня 2018 року, виходячи з об’ємно-планувальних характеристик житлового будинку та можливості забезпечення співвласників 48/120 частки будинковолодіння, що відповідають за площами та розмірами вимогам діючих будівельних норм, пропонується позивачам наступний варіант виділення, а саме: склад новоутворених об'єктів нерухомого майна і їх адреси: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, належать приміщення, будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_2, зокрема: коридор 2-1 площею 4,1 кв.м., кімната 2-2 площею 9,3 кв., кімната 2-3 площею 10,4 кв.м., кімната 2-4 площею 12,4 кв.м., сходи а4, сарай В-1, 2/3 частки гараж-сарай-літня кухня Б-1, оглядова яма б 1, 1/2 частки огорожі 1, 1/2 частки огорожі 2.

Ринкова вартість 48/120 частки будинковолодіння, відповідно до висновку експерта від 20.03.2018р., становить 220827,00 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», стягненню з відповідача в користь позивача підлягають понесені позивачами судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2208,27грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 263-265, 287 ЦПК України, ст. ст. 358, 364, 365, 367 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити .

Виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у власність в натурі у будинковолодінні № 2 по вул. Нестерова у м.Луцьку такі приміщення: коридор (2-1) площею 4,1 кв.м., кімнату (2-2) площею 9,3 кв.м., кімнату (2-3) площею 10,4 кв.м., кімнату (2-4 ) площею 12,4 кв.м., а всього: загальної площі 36,2 кв.м.., сходи «а», сарай В-1, 2/3 частки будівлі Б-1 - гараж-сарай-літня кухня, оглядову яму «б» , 1\2 частку огорожі 1, Ѕ частку огорожі 2, загальною вартістю 220827,00грн., що становить 48/120 частки у будинковолодінні.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1104,14 грн. судових витрат у справі .

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1104,14 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта