
Справа № 163/425/18
Провадження № 2/163/198/18
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Павлуся О.С.,
за участі секретаря Костюк Р.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
12 березня 2018 року позивач звернувся в суд з позовом до Хворостівської сільської ради Любомльського району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Любомльського районного суду від 07.05.2018 року замінено первісного відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Хворостівської сільської ради Любомльського району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на належного відповідача ОСОБА_2 міську раду Волинської області.
Свій позов позивач мотивує тим, що після смерті – ОСОБА_3, яка померла 31 березня 2017 року, відкрилася спадщина в тому числі на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вулиці Задвориння, 15 в селі Городнє Любомльського району Волинської області. Він являється спадкоємцем за заповітом після смерті останньої. Вказує, що в передбачений законом строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини оскільки вважав, що доглядаючи за спадковим домоволодінням фактично прийняв спадщину і оформити свої спадкові права зможе у будь-який час. Враховуючи вищевказане, вважає, що строк був пропущений ним з поважних причин, а тому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю два місяці з дня набрання рішення суду законної сили.
В судове засідання позивач не з’явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник ОСОБА_2 міської ради Волинської області в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказавши, що вони не заперечують проти задоволення позову.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №198826, ОСОБА_3 померла 31 березня 2017 року в селі Городнє Любомльського району Волинської області.
Довідкою виданою Куснищанською сільської ради Любомльського району Волинської області №648 від 28.12.2017 року та витягом з по господарської книги №8 за 2017 рік, доводиться та обставина, що ОСОБА_3, належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вулиці Задвориння, 15 в селі Городнє Любомльського району Волинської області.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до заповіту складеного 13 листопада 1995 року, ОСОБА_3, на випадок своєї смерті, заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона матиме право за законом на момент смерті, сину – ОСОБА_1.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 Даний факт стверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕГ №263832.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З відповіді приватного нотаріуса Любомльського районного нотаріального округу Волинської області слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Як роз'яснено у вищевказаній постанові, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
З урахуванням наведених норм та проаналізованих доказів, мети забезпечення виконання волі спадкодавця, а також обставин справи, того, що позивачем був пропущений незначний строк, який сплинув після встановленого Законом строку на прийняття спадщини у зв'язку з необізнаністю цивільного законодавства України, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Оскільки спадкове майно знаходиться та території Волинської області, на думку суду, достатній строк для подання заяви про прийняття спадщини становитиме два місяці з дня набрання чинності рішенням суду.
Відповідно положень ч.1ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, а саме сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн., а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, в зв'язку з чим його позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі, суд вважає, що позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним при подані позову судового збору в сумі 352 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141 259, 263, 265 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 31 березня 2017 року, додатковий строк, а саме: два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Повернути ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, що дорівнює 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок, сплаченого за платіжною квитанцією №0.0.964339242.1 від 15.02.2018 року на рахунок ГУ ДКСУ у Волинській області №31214206700262, МФО 803014, код отримувача 38031501.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1);
Відповідач: ОСОБА_2 міська рада Любомльського району, що знаходиться за адресою: вулиця Української Армії, 2, місто Любомль Волинської області, 44300.
Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.
Судове рішення № 74317319, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 24.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/425/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: