
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/236/18Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Цісельський К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛЕКО” до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будівельна компанія ,,ДОРЛІДЕР” про стягнення 1219784,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/236/18 та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 12.03.2018 р.
Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2018 р. за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛЕКО” витребувано в Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будівельна компанія ,,ДОРЛІДЕР”: видаткову накладну від 28.07.2017 р. № 598 на суму 273728,00 грн.; видаткову накладну від 28.07.2017 р. № 600 на суму 288750,00 грн.; акт звірки взаємних розрахунків за період з 25.07.2017 р. по 23.01.2018 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2018 р. відкладено підготовче засідання на 30.03.2018 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2018 р. судом з власної ініціативи продовжено строк підготовчого провадження до 23.04.2018 р., закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.04.2018 р.
Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 07.05.2018 р., від 07.05.2018 р. – до 14.05.2018 р., від 14.05.2018 р. – до 21.05.2018 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2018 р. відкладено розгляд справи на 23.05.2018 р.
Позивач повідомлений про час і місце проведення судових засідань, в т.ч. того, в якому проголошено вступну та резолютивну частини рішення, що підтверджується телефонограмою від 21.05.2018 р. та заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛЕКО” про проведення судового засідання без його представника.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 23.05.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АЛЕКО” (далі – ТОВ ,,АЛЕКО”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будівельна компанія ,,ДОРЛІДЕР” (далі – ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР”) про стягнення заборгованості у розмірі 1219784,80 грн., з яких: 1020568,80 грн. основного боргу, 10205,69 грн. штрафу згідно п.6.3 Договору, 132673,94 грн. пені на підставі п.6.1 Договору, 41321,43 грн. інфляційних втрат та 15014,94 грн. 3% річних, вказуючи на неповне виконання відповідачем умов генерального договору на поставку нафтопродуктів від 25.10.2016 р. № 06/П-16 в частині оплати вартості поставленого товару. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 18296,77 грн.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,АЛЕКО” посилається на приписи ст.193 ГК України, ст.ст.96,526,530,625 ЦК України, умови названого вище договору, складені в зв’язку з його виконанням специфікації, видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення тощо.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав. В судовому засіданні 23.05.2018 р. представник ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” усно повідомив, що товариство частково визнало позовні вимоги в сумі 300000,00 грн., у зв’язку з чим сплатило її, доказом чого є платіжне доручення від 14.05.2018 р. № 1210. Решту позовних вимог відповідач не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки поставок за деякими накладними не було. Також представник відповідача зазначив, що видаткові накладні від 28.07.2017 р. № 598 на суму 273728,00 грн., від 28.07.2017 р. № 600 на суму 288750,00 грн. не надані разом з позовом без поважних причин, та те, що є необхідність дослідити оригінали цих накладних у засіданні суду.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів представників сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
25.10.2016 р. між ТОВ ,,АЛЕКО” (Постачальник) та ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” (Покупець) укладено генеральний договір на поставку нафтопродуктів № 06/П-16 (Договір), згідно якого Постачальник зобов’язується у відповідності з замовленням передавати у власність Покупцю нафтопродукти в асортименті, а Покупець зобов’язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору… (п.1.1 Договору).
Кількість, асортимент та ціна товару вказуються в специфікаціях та рахунках, що являються додатками до даного Договору і складають його невід’ємну частину (п.1.2 Договору).
Постачальник зобов’язується відвантажити Покупцю товар, узгоджений сторонами Договору в специфікації, підписаній уповноваженими особами сторін (п.2.1 Договору).
Оплата товару здійснюється по факту завантаження цистерни (з вказанням строку відстрочки платежу) або передплатою (частковою передплатою) по Договору по домовленості сторін на кожну партію товару, що фіксується в специфікації чи додатковій угоді уповноваженими особами сторін (п.4.6 Договору).
Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його відповідальними особами сторін і діє до 31.12.2017 р., але в будь-якому випадку – до повного виконання умов та зобов’язань сторін по п.1.1 Договору в частині розрахунку за товар зі сторони Покупця (п.5.1 Договору).
В специфікаціях по Договору від 31.07.2017 р. № 614, від 01.08.2017 р. №№ 619,620,622 сторонами узгоджено найменування товару, його кількість, вартість та необхідність відшкодування Покупцем вартості транспортних послуг.
На виконання Договору Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято товар та транспортні послуги на загальну суму 3270568,79 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 26.07.2017 р. № 591 на суму 248784,00 грн., від 28.07.2017 р. № 598 на суму 273728,00 грн., від 28.07.2017 р. № 600 на суму 288750,00 грн., від 29.07.2017 р. № 601 на суму 314760,00 грн., від 31.07.2017 р. № 614 на суму 323749,40 грн., від 31.07.2017 р. № 615 на суму 265466,01 грн., від 31.07.2017 р. № 616 на суму 257481,25 грн., від 31.07.2017 р. № 617 на суму 258861,30 грн., від 31.07.2017 р. № 618 на суму 218316,00 грн., від 01.08.2017 р. № 619 на суму 259447,36 грн., від 01.08.2017 р. № 620 на суму 285555,38 грн., від 01.08.2017 р. № 622 на суму 275670,09 грн.; актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними.
Договір, видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.
Покупцем до подачі позовної заяви перераховано Постачальнику за Договором грошові кошти у розмірі 2437575,91 грн., про що свідчать платіжні доручення від 25.07.2017 р. № 519 на суму 187575,91 грн., від 26.07.2017 р. № 525 на суму 250000,00 грн., від 28.07.2017 р. № 37 на суму 500000,00 грн., від 31.07.2017 р. № 44 на суму 1500000,00 грн.
Часткова неоплата ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” вартості прийнятого товару та транспортних послуг спричинила звернення ТОВ ,,АЛЕКО” до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є змішаний письмовий Договір поставки та компенсації транспортних послуг.
При цьому ТОВ ,,АЛЕКО” як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов’язки та поставлено нафтопродукти із забезпеченням їх перевезення на загальну суму 3270568,79 грн., що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.
В свою чергу ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” в порушення приписів ст.ст.525,526, 610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору до подачі позову оплатило вартість отриманого товару на суму 2437575,91 грн., не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.4.6 Договору строк виконання зобов’язання на суму 832992,88 грн. також настав на наступний день після відвантаження нафтопродуктів.
Враховуючи викладене, те, що ТОВ ,,АЛЕКО” припустилось арифметичної помилки в розрахунку основного боргу, віднявши від вартості поставленого товару (3270568,79 грн.) кошти, сплачені ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” (2437575,91 грн.), те, що після подачі позовної заяви відповідачем перераховано 300000,00 грн. за платіжним дорученням від 14.05.2018 р. № 1210, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 532992,88 грн. Провадження у справі за вимогою про стягнення 300000,00 грн. основного боргу суд закриває на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на підтвердження матеріалами справи неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” має сплатити:
- 41321,43 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.08.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 832992,88 грн. (фактично розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 42393,94 грн., проте позивач просить менше, що є його правом);
- 12255,27 грн. 3% річних за період з 01.08.2017 р. по 26.01.2018 р. на суму 832992,88 грн.
Відтак, у зв’язку з невірністю розрахунку 3% річних позов про їх стягнення слід задовольнити частково, в той час як про стягнення інфляційних нарахувань – у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
При порушенні умов цього Договору винна сторона сплачує контрагенту штрафну санкцію в розмірі подвійної ставки НБУ на момент виникнення порушення, а також недоодержаний прибуток, сума якого вираховується по встановленій і узгодженій сторонами додатковою угодою методиці (п.6.1 Договору).
З тексту позовної заяви вбачається, що на підставі п.6.1 Договору ТОВ ,,АЛЕКО” просить стягнути з ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” 132673,94 грн. пені за період з 01.08.2017 р. по 26.01.2018 р., не враховуючи при цьому факту встановлення п.6.1 Договору штрафної санкції в розмірі подвійної ставки НБУ не за кожний день прострочення, що притаманно для пені згідно ст.549 ЦК України, а на момент виникнення порушення, тобто одноразово.
Таким чином, п.6.1 Договору може бути застосований тільки для визначення розміру штрафу, з урахуванням чого суд у позові про стягнення 132673,94 грн. пені відмовляє.
При несвоєчасній оплаті одержаного товару Покупець сплачує Постачальнику санкційну суму в розмірі 1% від залишкової вартості неоплаченого товару, якщо прострочка платежу не перевищує 7 (семи) календарних днів. В разі прострочення платежу в строки більше, ніж 7 (сім) календарних днів, за кожен послідуючий день несплати додатково нараховується пеня в сумі 0,1% від граничної суми до повного її погашення (п.6.3 Договору).
За змістом позовної заяви ТОВ ,,АЛЕКО” згідно п.6.3 Договору нараховує ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” 10205,69 грн. штрафу, а саме 1% від розміру прострочення оплати товару, що становить більше 7 днів. Між тим, за прострочення оплати більше, ніж 7 календарних днів, п.6.3 Договору передбачає можливість стягнення пені (0,1% від суми боргу за кожен день несплати), натомість штраф у розмірі 1% від залишкової вартості неоплаченого товару може нараховуватись, якщо прострочка платежу не перевищує 7 календарних днів.
Отже, у задоволенні позовних вимог про стягнення 10205,69 грн. штрафу суд теж відмовляє.
Стосовно доводів, з яких у судовому засіданні 23.05.2018 р. представник ТОВ ,,БК ,,ДОРЛІДЕР” заперечив проти задоволення позову, суд вказує на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач, який мав достатньо часу для цього, відзив на позов в підготовчому засіданні з невідомих причин не подав, наведені усно в останній день строку розгляду справи по суті твердження щодо нездійснення поставок за деякими накладними та про необхідність дослідження оригіналів видаткових накладних від 28.07.2017 р. № 598 на суму 273728,00 грн., від 28.07.2017 р. № 600 на суму 288750,00 грн. господарським судом до уваги не приймаються за правилами ч.4 ст.165 ГПК України.
Посилання представника відповідача на те, що видаткові накладні №№ 598,600 не повинні оцінюватись судом як належні докази, є хибними, т.я. згідно ст.207 ГПК України вони залучені до матеріалів справи, будучи поданими у встановлений судом строк для надання витребуваних доказів, від представлення яких без обґрунтування причин відмовився відповідач, про що зазначено в протоколі судового засідання від 07.05.2018 р.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на те, що господарським судом провадження у справі частково закрито в зв’язку з відсутністю предмету спору, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають частковому поверненню з державного бюджету, а саме в сумі 4500,00 грн. Повернення судового збору може бути здійснено за клопотанням позивача як-то передбачено ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами). Решта судового збору, сплаченого під час подачі позову, підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 8798,54 грн.
Керуючись ст.ст.129,231,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будівельна компанія ,,ДОРЛІДЕР” (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шляху, номер 30 ,,А”, код 37468590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЛЕКО” (27519, Кіровоградська обл., Світловодський р-н, сільрада Павлівська, житловий масив ,,РЕВІВКА-2”, вул. Бондарівська, буд. 17, код 20641422) 532992/п’ятсот тридцять дві тисячі дев’ятсот дев’яносто дві/ грн. 88 коп. основного боргу, 41321/сорок одна тисяча триста двадцять одна/ грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, 12255/дванадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять/ грн. 27 коп. 3% річних та 8798/вісім тисяч сімсот дев’яносто вісім/ грн. 54 коп. судового збору.
В решті позову про стягнення 187575,32 грн. основного боргу, 10205,69 грн. штрафу, 132673,94 грн. пені, 2759,67 грн. 3% річних відмовити.
В частині позовних вимог про стягнення 300000,00 грн. основного боргу провадження у справі закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 травня 2018 р.
Суддя Л.В. Лічман
Судове рішення № 74313108, Господарський суд Одеської області було прийнято 23.05.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/236/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: