Ухвала суду № 74310706, 16.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19046/16-ц

Провадження № 4-с/761/137/2018

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участю заявника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: начальник відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко Анна Василівна, ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 19.09.2017 року за виконавчим провадженням № 54551948,-

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2018 року до суду надійшла зазначена скарга.

У вимогах скарги скаржник просить: визнати неправомірною та скасувати постанову начальника відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В. від 19.09.2017 року по виконавчому провадженню ВП №54551948, якою було скасовано постанову про зняття арешту з майна від 31.08.2017 року, що видана державним виконавцем Рудєвою О.І.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на виконанні у Токмацькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавчий лист про стягнення із заявника аліментів на утримання дитини. При відкритті виконавчого провадження, так як існувала заборгованість за виконавчим листом було накладено арешт на все майно боржника. Після того, як він направив чеки про сплату аліментів, державним виконавцем було проведено перерахунок заборгованості по аліментам та було встановлено, що заборгованість відсутня та є переплата.

При існуючій переплаті за аліментами державний виконавець постановою від 31.08.2017 року скасував свою постанову про накладення арешту на майно. Проте всупереч нормам Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В. власною постановою від 19.09.2017 року скасувала постанову державного виконавця від 31.08.2017 року.

Заявник не погоджується з постановою начальника відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В., тому для захисту свого права звернувся до суду із скаргою.

В судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Від начальника відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В. до суду 19.04.2018 року надійшов відзив на скаргу в якому вона зазначає, що діяла в межах діючого законодавства.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши заявника, враховуючи заперечення начальника відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В., суд приходить до висновку про задоволення скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина 2 та 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає права та обов'язки державного виконавця.

У відповідності до положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує порядок стягнення аліментів.

Зокрема у відповідності до ч.2 зазначеної статті, за наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад три місяці.

Згідно з ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою від 21.08.2017 року головного державного виконавця Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рудєвою О.І. відкрито виконавче провадження №54551948 з примусового виконання виконавчого листа №761/19046/16-ц виданого 02.11.2016 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 18.05.2016 року до повноліття дитини.

В цей же день державний виконавець для забезпечення реального своєчасного виконання рішення на підставі положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» наклав арешт на майно, що належить боржнику.

Постановою від 31.08.2017 року державний виконавець на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та в зв'язку з тим, що станом на 31.08.2017 року заборгованість по аліментам в сумі 15 096,77 грн. сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанціями, при існуванні переплати в сумі 1 280,65 грн. зняв арешт з всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1

Начальник відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В. постановою від 19.09.2017 року скасувала документ «Постанова про зняття арешту з майна» від 31.08.2017 року.

Постанова обгрунтована тим, що державним виконавцем не дотримано вимоги пункту 7 частини 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно підстав для зняття арешту з майна. Незважаючи на той факт, що забезпечити виконання рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно не можливо виконати рішення суду.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що начальник відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В. у постанові від 19.09.2017 року безпідставно послалася на положення статей 56 та 59 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконувалось рішення суду про стягнення аліментів та підстави накладення арешту на майно боржника регламентується положеннями статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а на момент прийняття постанови від 19.09.2017 року заборгованість за аліментами понад три місяці була відсутня, тому суд приходить до висновку, що начальник відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко А.В. в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» прийняла постанову від 19.09.2017 року, яка є незаконною та підлягає скасуванню, а скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: начальник відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко Анна Василівна, ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 19.09.2017 року за виконавчим провадженням № 54551948 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову начальника відділу Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бондаренко Анни Василівни від 19.09.2017 року по виконавчому провадженню ВП №54551948, якою було скасовано постанову про зняття арешту з майна від 31.08.2017 року, що видана державним виконавцем Рудєвою Олесею Іванівною.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 22 травня 2018 року

СУДДЯ: Н.Г.Притула