Рішення № 74307181, 23.05.2018, Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/274/18

Номер провадження: 2/704/274/18

23.05.2018 Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16471,61 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором. На підставу своїх вимог посилається на те, що Відповідач, звернувшись до Позивача з метою отримання банківських послуг, підписала заяву № б/н від 17.03.2015, згідно якої отримала кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач посилається на те, що свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином зобов’язання за вказаним договором не виконав. В зв’язку з чим, станом на 04.03.2018 заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 16471,61 грн., яка складається з наступного: 538,71 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 7091,40 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 7580,95 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 760,55 грн. – штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, тому Позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача до початку розгляду справи подав до суду клопотання яким позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити, справу розглядати за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач до початку судового засідання подала до суду заяву про те, що позовні вимоги визнає частково в сумі стягнення з неї кредиту – 538,71 грн, відсотків за користування кредитом – 7091,40 грн., 500 грн. штраф (фіксована частина), решту позовних вимог, а саме 7580,95 грн. пені та 760,55 грн. штрафу (процентна складова) не визнає, просить суд в цій частині відмовити, оскільки дані вимоги є несправедливими; справу просить розглядати за її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 17.02.2015 Відповідач уклав договір з ПАТ КБ «ПриватБанк» про надання банківських послуг, ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення та зобов’язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Відповідно до вищезазначеного договору від 17.02.2015 Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитка «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Позивачем проведено розрахунок заборгованості за договором від 17.03.2015, укладеного між ПриватБанк та Відповідачем станом на 04.03.2018, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 16471,61 грн., яка складається з наступного: 538,71 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 7091,40 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 7580,95 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 760,55 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до положень ст.ст. 626, 634 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому є договором приєднання. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 7580,95 грн. та штрафами відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 760,55 грн. – штраф (процентна складова), суд дійшов наступного висновку.

Положеннями розділів 1.1.5, 2.1.1.7 Умов та правил надання банківських послуг передбачено відповідальність сторін.

Зі змісту п.п. 1.1.5.20, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що в разі порушення клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.

Разом з тим, зі змісту п. 1.1.5.21 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до Договору.

Крім того, з положень п. 1.1.5.25 вищевказаних Умов вбачається, що за несвоєчасну оплату послуг, передбачених даним договором, умовами та правилами клієнт платить банку по кожному випадку порушення умов договору пеню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано пеня в розмірі 7580,95 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 760,55 грн. за порушення позичальником строку по погашенню кредиту.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов’язання (прострочення виконання грошового зобов’язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи зазначене, з метою відновлення розумності та справедливості, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7580,95 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 760,55 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та підлягає виконанню у встановлений строк (термін), що встановлений договором, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем отриманого кредиту, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 8130,11 грн, тобто стягненню підлягає заборгованість, яка складається з наступного: 538,71 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 7091,40 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 500 грн. – штраф (фіксована частина).

Відповідно до ст. 141 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 1762 грн, що підтверджується платіжним дорученням №PROM7BFD0N від 07.03.2018.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача на загальну суму 8130,11 грн., що становить 49,36% від заявлених вимог (16471,61 грн.), тому з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати понесені на сплату судового збору в сумі (1762 х 49,36%) 869,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 549, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 16.08.1963 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: с.Кобринове, вул. Різдвяна (Жовтневої революції), буд. 99, Тальнівський район, Черкаська область на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (рах. №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.03.2015 у розмірі 8130,11 грн., яка складається з наступного: 538,71 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 7091,40 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 500 грн. – штраф (фіксована частина).

Стягнути з ОСОБА_1, 16.08.1963 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: с.Кобринове, вул. Різдвяна (Жовтневої революції), буд. 99, Тальнівський район, Черкаська область на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (рах. №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 869,72 грн.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий Д.О. Дьяченко