Рішення № 74306860, 29.05.2018, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/458/18

Номер провадження № 2/708/210/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді – Івахненко О.Г.,

при секретарі – Омельченко Ю.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача- Мінька С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вершацької сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менше як п’ять років та визнання права власності на земельну ділянку, зазначивши, що ОСОБА_2 являвся власником земельної ділянки, загальною площею 3,70 га в межах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 480203 від 21.09.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.79800058 на ім’я ОСОБА_2. 15 квітня 2016 року ОСОБА_2 помер.

ОСОБА_2 проживав з бабусею позивача ОСОБА_3, яка померла 14 лютого 2015 року в фактичних шлюбних відносинах.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадщину за законом мають особи, які про живали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач являється спадкоємцем четвертої черги на майно, яке залишилося після померлого ОСОБА_2, оскільки постійно проживав з ним однією сім’єю з початку 2010 року і до часу відкриття спадщини.

В серпні 2016 року він звернувся до Чигиринської державної нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, однак у прийнятті даної заяви йому було відмовлено, через те, що він не являється спадкоємцем за законом, заповіту спадкодавець не залишив. А фак постійного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю повинен встановити суд.

Також державний акт ОСОБА_2 на вище вказану земельну ділянку не зберігся. Факт втрати вказаного державного акту підтверджується повідомленням в газеті Чигиринські вісті.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та прохав їх задовольнити, пояснивши, що він спільно проживав з померлим 15.04.2016 року ОСОБА_2, з 2000 року, вів з ним спільне господарство, допомагав йому, а коли той помер провів його поховання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав їх задовольнити, пояснивши, що 15.04.2016 року помер ОСОБА_2, з яким він спільно проживав. Під час спільного проживання вони вели з ним спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів, лікування та вирішення всіх інших побутових питань. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у виді земельної ділянки на території Вершацької сільської ради Чигиринського району. Але оскільки оригінал Державного акта відсутній і він не може нотаріально оформити вказане спадкове майно, тому, просить суд встановити факт його проживання з померлим ОСОБА_2 однією сім’єю на день його смерті, та визнати за позивачем право власності на вказану земельну ділянку.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, надіславши заяву в якій позов визнав і згідний на задоволення позовних вимог.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили, що позивач проживав з ОСОБА_2, як одна сім'я більше п'яти років, оскільки є його сусідами, також їм відомо те, що спочатку померла баба позивача ОСОБА_3, а потім помер ОСОБА_2

Суд, вислухавши представника позивача, свідків, задовольнивши заяву відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що 15 квітня 2016 року, відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-СР № 274370 від 15.04.2016 року помер ОСОБА_2 (а.с.4).

Після його смерті на території Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області відкрилася спадщина.

ОСОБА_2 являвся власником земельної ділянки, загальною площею 3,70 га, (кадастровий номер 7125481000:01:002:0451), яка розташована на території Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 480203 від 21.09.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.79800058, що підтверджується довідкою відділу у Чигиринському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 746/112-17 від 01.11.2017 року (а.с.8-10).

Вказане підтверджується і копією вищезазначеного Державного акта в матеріалах справи, оригінал якого було втрачено, про що свідчить оголошення в газеті «Чигиринські вісті» від 24.03.2018 року № 12 (12803) (а.с.11).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області від 21.03.2018 року №299, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживав однією сім’єю з ОСОБА_2 до дня його смерті 15.04.2016 року на протязі шести років, а саме з 2010 року до 15.04.2016 року.(а.с. 7).

Крім досліджених доказів в судовому засіданні були допитані свідки, які підтвердили, що позивач проживав однією сім’єю, ОСОБА_2, який помер 15 квітня 2016 року, більше п’яти років.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, спадкоємцями четвертої черги спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

В п. 21 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 К України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач проживав з ОСОБА_2 однією сім’єю, більше п’яти років, що встановлено в судовому засіданні як з пояснень представника позивачка, пояснень свідків, так і з матеріалів справи.

Згідно даних державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 № 393/01-16 від 23.05.2018 року, що після смерті 15.04.2016 року ОСОБА_2, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звертався ОСОБА_5, що діяв від імені ОСОБА_1, який спадщину у встановлений законом спосіб не прийняв.

Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, із заявами про відмову від прийняття спадщини та із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися.(а.с 27).

Відповідно до даних приватного нотаріуса Чигиринського районного нотаріального округу ОСОБА_6, № 238/02-14 від 22.05.2018 року, приватного нотаріуса Чигиринського районного нотаріального округу ОСОБА_7, № 242/01-16 від 21.05.2018 року, після смерті 15.01.2016 року ОСОБА_2, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини не зверталися, спадкові спраи не заводилися. (а.с.29,31).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що оскільки інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлого ОСОБА_2 не має, тому суд вважає можливим позов задовольнити, встановивши факт проживання позивача з померлим однією сім’єю на день його смерті та визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1217, ч.1 ст. 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 263-265, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вершацької сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із спадкодавцем – ОСОБА_2, однією сім'єю на день його смерті, 15 квітня 2016 року за адресою: с.Вершаці Чигиринського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку загальною площею 3,70 га (кадастровий номер 7125481000:01:002:0451) в адмінмежах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області, яка згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 480203 від 21 вересня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.79800058 належала померлому 15 квітня 2016 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г.Івахненко