Вирок № 74306753, 22.05.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа № 712/14592/16-к

Провадження 1-кп/ 712/83/18

22 травня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Бащенка С.М.

з участю секретаря Ляховецькій Ю.Л.

прокурора Грушовенка Є.Г.

захисника ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12016251010007673 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-08.09.2009 року Соснівським районним судом за ст. 191 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки;

-24.03.2010 року Придніпровським районним судом за ст. 191 ч.3, 190 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 3 місяці позбавлення волі по вироку Соснівського районного суду від 08.09.2009 р. та остаточно визначено до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, разом з особою № 1 (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) 28.09.2016, приблизно о 11.30 год., знаходячись біля будинку №43 по вул. Святотроїцькій в м. Черкаси, умисно заподіяли тілесні ушкодженні працівникам правоохоронного органу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час виконання останніми своїх службових обов'язків.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», до правоохоронних органів відносяться - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» основними завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 18 п. 2 вказаного закону передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно наказу департаменту патрульної поліції №56 о/с від 24.03.2016 року займали посади інспекторів Управління патрульної поліції в м. Черкаси.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є працівниками правоохоронного органу, на яких згідно Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язок забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

28.09.2016 року близько 11 год. 05 хв., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись у особистих справах неподалік від ТРЦ «Любава», що в м. Черкаси по бульвару Шевченка, 208/1, не перебуваючи на чергуванні, побачили громадянку ОСОБА_6, з якою ОСОБА_5 перебував у цивільно-правових відносинах, у відповідності до яких остання зобов’язувалась предоставити інформацію про варианти аренди житлового приміщеня, однак їх не виконувала, чим на думку ОСОБА_5, вчиняла відносно нього шахрайські дії, підійшовши до ОСОБА_6, представились працівниками патрульної поліції, пред’явивши для ознайомлення свої службові посвідчення та попросили її пред’явити документи що підтверджують її особу. ОСОБА_6 пред’явила свій паспорт громадянки України, після чого ОСОБА_5 зателефонував на лінію 102 та викликав наряд поліції. В цей час ОСОБА_6 зателефонувала до ОСОБА_7 та попросила допомоги, повідомивши що її затримали невідомі особи, які відібрали її особисті речі. ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_2, який в цей час знаходився у власному автомобілі НОМЕР_1 разом з особою № 1, та попросив допомогти гр. ОСОБА_6, пояснивши що її затримали невідомі особи, і що вона перебуває біля будинку №43 по вул. Святотроїцькій в м. Черкаси. ОСОБА_2 та особа № 1 погодились допомогти та попрямували на вказаному автомобілі за вказаною адресою.

Приїхавши близько 11 год. 20 хв. до будинку №43 по вул. Святотроїцькій в м. Черкаси, особа № 1 та ОСОБА_2 вийшли з автомобіля, останній тримав у правій руці предмет схожий на револьвер та попрямували в бік ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Побачивши озброєну особу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи згідно ст. 18 п.2 Закону України «Про Національну поліцію» представились працівниками патрульної поліції, та пред’явили для ознайомлення свої службові посвідчення, з метою попередження подальших можливих неправомірних дій вказаних осіб, але ОСОБА_2 та особа № 1, не зважаючи на це, усвідомлюючи що останні являються працівниками Національної поліції України, почали вести себе агресивно, погрожуючи співробітникам поліції фізичною розправою, після чого вчинили щодо потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протиправні дії.

Так, ОСОБА_2 використовуючи револьвер, який згідно висновку експерта №1/1633 є пневматичним газобалонним револьвером моделі «357» калібру 4.5 мм, приставив його до горла ОСОБА_5 та пригрозив що зараз його вб’є. Вказана погроза була реально сприйнята потерпілим, так як ззовні вказаний револьвер схожий на вогнепальну зброю. Після цього, ОСОБА_2 підійшовши до ОСОБА_4, та тримаючи револьвер у руці, руків’ям револьверу наніс декілька ударів в область потиличної частини голови потерпілого, та після того, як внаслідок ударів останній упав на землю, наніс кулаками ще кілька ударів по різним частинам тіла потерпілого, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, забійної рани потиличної ділянки, садна м’яких тканин передньої поверхні грудної клітки та лівої кисті, забою з набряком лівого передпліччя, які згідно висновку експерта №02-01/2325 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Під час судового розгляду 22 травня 2018 року між прокурором, якому в порядку ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні і обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних, для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 345 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 345 КК України, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, з покладенням обов’язків, передбачених п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Обвинувачений в судовому засіданні також просив угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Інші учасники процесу не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за:

- ч. 2 ст. 345 КК України, як погроза вбивством, насильством та умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу в зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Витрати на залучення експертів та спеціалістів під час здійснення досудового розслідування за проведення експертизи складають 703, 68 гривень і підлягають стягненню з обвинуваченого.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Керуючись ст. ст. 314, 368-370, 374, 376, 474, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 травня 2018 року між прокурором Черкаської місцевої прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016251010007673.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 345 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, зобов'язавши у відповідності до ст. 76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення експертизи в розмірі 703 гривень 68 коп.. Кошти перерахувати на рахунок: 31116115700002 отримувач УДКСУ у м. Черкаси ЄДРПОУ отримувача 38031150 банк отримувача ГУ ДКСУ у Черкаській області МФО 854018 ККДБ 24060300.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 діб до апеляційного суду Черкаської області.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий