Постанова № 74306331, 29.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 травня 2018 року

м.Харків

справа № 622/138/18

провадження № 22-ц/790/3253/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Золочівська державна нотаріальна контора Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Золочівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року, постановлене під головуванням судді Кочнєва О.В., в залі суду в смт Золочів Харківської області,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Золочівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що його необізнаність про наявність заповіту на момент смерті діда є поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Золочівська державна нотаріальна контора Харківської області, - відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що поважних причин пропуску строку, встановленого ст. 1270 ЦК України позивачем суду не надано.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області 03 квітня 2012 року, за умовами якого заповів належну йому земельну ділянку, яка розташована на території Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області площею 4,3382 га та право на земельну частку (пай) АТ «Промінь» смт Золочів Золочівського району Харківської області, - своєму онуку, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Постановою державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області від 21 листопада 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (а.с.12).

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що лише у листопаді 2017 року йому стало відомо про наявність заповіту та спадкового майна, у зв`язку з чим він звернувся до державного нотаріуса із відповідною заявою та отримав відмову в оформленні своїх спадкових прав через пропуск строку звернення із відповідною заявою. Вважає, що строк для прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин, оскільки він не проживав із спадкодавцем за однією адресою, про наявність заповіту не знав.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 2 статті 1220 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1223, 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

З відповіді, наданої державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області вбачається, що до Золочівської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходило, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно даних перевірки Алфавітних книг нотаріально посвідчених заповітів, виявлено заповіт ОСОБА_4, посвідчений Тихоновою Н.П. державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори 03 квітня 2012 року за реєстровим номером 663 (а.с.28-30).

Матеріали справи свідчать про те, що спадкодавець ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на час відкриття спадщини постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1. За однією адресою зі спадкодавцем постійно проживала його онука - ОСОБА_2 (а.с.11). Позивач є онуком ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, на час відкриття спадщини постійно разом з спадкодавцем ОСОБА_1 не проживав.

Висновок суду першої інстанції про відсутність поважних причин для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, - не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки про існування заповіту позивачу стало відомо у листопаді 2017 року. Даних, які б спростовували дану обставину матеріали справи не містять.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить з того, що законодавець встановив 6-ти місячний строк для прийняття спадщини, не маючи на меті безумовне позбавлення спадщини спадкоємців, які бажали її прийняти, але за певних обставин пропустили цей строк.

Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи містять достатньо доказів того, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він не проживав зі спадкодавцем на момент смерті, не є спадкоємцем першої черги за законом, а тому об'єктивно не міг знати про наявність на його ім'я заповіту.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі №6-496цс17.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Разом з тим, позивач просив суд визначити йому додатковий строк в шість місяців, достатній для подання в Золочівську державну нотаріальну контору Харківської області заяви та інших необхідних документів про прийняття спадщини.

Колегія суддів вважає, що достатнім терміном для прийняття спадщини є строк тривалістю в три місяці для подання позивачу до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 29.05.2018 року.