Ухвала суду № 74306255, 24.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/1979/18 Головуючий 1-ї інстанції: Гребенюк В.В.

Провадження №11-сс/790/803/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Курила О.М.,

секретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Білоусенко Н.О.,

представника третьої

захисника - Кізіменка В.І.,

захисника - Непомящого О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника Кізіменка В.І. на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 травня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 - Білоусенко Н.О. в межах матеріалів кримінального провадження №42017220000001331 від 17.11.2017 про арешт майна.

Накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, а саме:

вилучені під час обшуку ОСОБА_4;

вилучені під час обшуку автомобіля НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4;

вилучені під час обшуку помешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1;

вилучені під час обшуку одного з помешкань ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2;

вилучені під час обшуку одного з помешкань ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3;

А також накладено арешт на інше майно з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Місцем зберігання арештованого майна визначено прокуратуру Харківської області, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, згідно з встановленим порядком.

Перелік необхідних документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземців, ремінь для переносу сумки, фрагмент пластику у вигляді підкови, медичної довідка флюорографічного обстеження ОСОБА_5, талону до посвідчення водія на ім'я останнього, два одинарних аркуші без записів, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5, папка-скоросшивач з картону сірого кольору, картка для поповнення рахунку мобільного оператора «Водафон» на 50 грн. № НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль «Хюндай Акцент», д.н.з. НОМЕР_2, ключи від вказаного автомобіля, банківська пластикова валютна картка «Приватбанку» НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_6, банківські пластикові валютні картки «Приватбанку» НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_6 повернуто особам у яких вони були вилучені.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 25 квітня 2018 прокурор Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 Білоусенко Н.О. звернулась до суду з клопотанням в межах матеріалів кримінального провадження №42017220000001331 від 17.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про арешт майна.

В обгрунтування клопотання зазначив, що у провадженні прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 Білоусенко Н.О. перебуває кримінальне провадження за №42017220000001331 від 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

11.04.2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затримані в порядку ст. 208 КПК України. (а.с. 55-58, 73-76)

12.04.2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України. (а.с. 92-106)

Задовольняючи частково клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що вказане майно є речовим доказом та має значення для забезпечення кримінального провадження та може бути предметом конфіскації.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник Кізіменко В.І. подав апеляційну скаргу, після уточнення якої просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 травня 2018 року в частині накладення арешту на майно, а саме: ноутбук НР модель DV-6-1315 ER серія НОМЕР_11, у корпусі чорного кольору у вимкненому стані із зарядним пристроєм до нього, з наявними механічними пошкодженнями у вигляді подряпин, сколів; мобільний телефон «ASUS» в корпусі чорного з сірим кольору у вимкненому стані у чохлі-книжці чорного кольору, з наявними механічними пошкодженнями у вигляді подряпин, сколів; мобільний телефон «Samsung» модель GT-S5230 в корпусі чорного з сірим кольору imei НОМЕР_12 без сім-карти, з акумуляторною батареєю, без задньої панелі, у вимкненому стані, з наявними механічними пошкодженнями у вигляді подряпин, сколів; мобільний телефон «Nokia» модель 1650, в корпусі чорного з сірим кольору imei НОМЕР_13, з акумуляторною батареєю, встановленою сім-картою оператора «Водафон» серії НОМЕР_16 у вимкненому стані, з наявними механічними пошкодженнями у вигляді подряпин, сколів; мобільний телефон «Nokia» модель 301, в корпусі чорного з білим кольору imei 1 НОМЕР_14, imei 2 НОМЕР_15, з акумуляторною батареєю, вставленою сім-картою оператора «Київстар» серії НОМЕР_17 у вимкненому стані, з наявними механічними пошкодженнями у вигляді подряпин, сколів, має тріщину на дисплеї, без мікро-СД; мобільний телефон Iphone Х чорного кольору (ідентифікаційні ознаки встановити неможливо у зв'язку з конструктивними обставинами) з пошкодженнями дисплею, який на момент огляду увімкнений, заблокований та перебуває у режимі «політ», на вказаний телефон надіто резиновий чохол сіро-синього кольору з наклейкою у вигляді яблука, у вказаному телефоні міститься сім-карта з малюнком у вигляді зірки; ноутбук ІВМ THINK PAD модель 2373 в чорному корпусі, серійний номер НОМЕР_18, з наявними механічними пошкодженнями у вигляді подряпин, сколів; планшет «Lenovo» чорного кольору у вимкненому стані «Tablet PC Idea TAB S60000-Н» модель 600 32, у чохлі «Ferrari», з наявними механічними пошкодженнями у вигляді подряпин, сколів, яке відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України проводиться без його вилучення, відмовити прокурору в задоволенні клопотання в цій частині та повернути вказане майно.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку захисників, що наполягали на задоволенні апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 Білоусенко Н.О. ч проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні № 42017220000001331 від 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. (а.с. 1-49).

Також з клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України і має доказове значення у кримінальному провадженні. А також з необхідністю на кладення на майно арешту для подальшої конфіскації, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, ч.2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши частково клопотання від 25 квітня 2018 року слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а також грошові кошти та інше майно може бути предметом конфіскації, оскільки кримінальне правопорушення, в якому підозрюються ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає в якості покарання конфіскацію майна.

Як вбачається з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ч.5 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України та ст.172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Судова колегія вважає, що посилання захисника в апеляційній скарзі на повернення майна, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України, не суттєве, оскільки в даній нормі йде мова про доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку.

В даному випадку арешт на майно, яке вилучене (ноутбуки, мобільні телефони, планшет), накладено саме як на носії інформації в електронному вигляді і воно не належать до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку.

Апеляційний суд враховує, що слідчий та прокурор не є експертами в даній галузі.

Крім того, при апеляційному розгляді прокурором доведено до суду що в дійсний час призначено і проводиться відповідна експертиза.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, вірності кваліфікації, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Кізіменка В.І. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 травня 2018 року щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42017220000001331 залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді