Рішення № 74304611, 25.05.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/736/18

2/621/754/18

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Бібіка О. В.

секретара судового засідання - ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня Щорса, 27), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Щорса), 27) про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

у с т а н о в и в:

05.04.2018 від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.10.2011, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4, в розмірі 14028,61 грн та судового збору в розмірі 1762 грн.

На обгрунтуванняпозову зазначає про те, що 08.10.2011 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір б/н, за яким останній отримав кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

15.08.2016 ОСОБА_4 помер.

11.01.2017 від Зміївської державної нотаріальної контори отримано відповідь про те, що спадкоємці з за заявами про прийняття спадщини після померлого 15.08.2016 ОСОБА_4 не зверталися. Вважає, у відповідності до положення ст. ст. 1218, 1219, 1268 ЦК України, відповідачів спадкоємцями ОСОБА_4

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на дату смерті ОСОБА_4 заборгованість становить у розмірі 14028,61 грн., яка складається з наступного: 367,77 грн. – заборгованість за кредитом; 13252,70 грн. – заборгованість за відсотками; 408,14 грн. - заборгованість з комісії.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді даного позову.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 24.04.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого судового засідання.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з"явилася, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, без фіксування судового процесу технічними засобами.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині п"ятій статті 279 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Так, відповідно до умов укладеного догоовру № б/н від 08.10.2011 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кридитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом, згідно умов договору (а.с. 8-33)

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на дату смерті ОСОБА_4 заборгованість становить у розмірі 14028,61 грн., яка складається з наступного: 367,77 грн. – заборгованість за кредитом; 13252,70 грн. – заборгованість за відсотками; 408,14 грн. - заборгованість з комісії. (а. с. 6-7).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 558092, зареєстрованого виконавчим комітетом Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_4 помер 15.08.2016 (а.с. 36)

29.11.2016 на адресу Зміївської державної нотаріальної контори за вихідним № SAMDN50000051252123 направлено претензію кредитора у відповідності до вимог ст. 1281 ЦК України (а.с. 37-38, 39)

З відповіді завідувача Зміївської державної нотаріальної контори від 20.12.2016 за вихідним № 2070/01-16 вбачається, що за пертензією кредитора відкрита спадкова справа № 432/2016.З заяви про прийняття або відмову від спадщини ніхто із спадкоємців не звертався (а.с. 40)

02.02.2017 за вихідним № SAMDN50000051252123 на ім"я ОСОБА_2, ОСОБА_3 напаравлено лист - претензію (а.с. 41, 42-43)

Стаття 509 ЦК України передбачає, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у т.ч. сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Отже, якщо є спадкоємці, які вступили в спадщину, вони можуть виконати зобов’язання перед банком. Після вступу у спадщину відбувається заміна боржника у кредитному зобов’язанні і таким чином воно не припиняється.

Порядок прийняття спадщини, яка відкрилася після 1 січня 2004 року, визначений Главою 87 ЦК України.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов’язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, вс Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України “Здійснення права на спадкування”) та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України “Оформлення права на спадщину).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину,може одержати свідоцтво про право на спадщину.

тановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов’язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов’язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. За таких обставин, судом касаційної інстанції норми статей 1268, 1296, 1297 ЦК України витлумачені неправильно.

Оскільки зі смертю боржника зобов’язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов’язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред’явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки – це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб’єктивне право, а не є строком позовної давності, як зазначив суд.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об’єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право власності на спадкове нерухоме майно не позбавляє кредитора спадкодавця звернутися на підставі норми статті 23 Закону України «Про іпотеку» до такого спадкоємця, що зволікає з отриманням свідоцтва з вимогами про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки.

Оскільки зі смертю боржника зобов’язання з повернення кредита включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-33 цс15.

На підтвердження факту прийняття спадщини відповідачем в порядку, передбаченому ст. 1268 ЦК України (постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини) представник позивача посилається на те, що відповідачі фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, про що долученко копії паспортів відповідачів, де міститься відмітка про місце реєстрації за адресою: с. Таранівка Зміївського району Харківської області, вул. Щорса, 27, з 22.11.2011 на день смерті ОСОБА_4, тобто 15.08.2016 по теперішній час (а.с. 33, 34, 35)

Позивач у межах строку, всатновленого ст. 1281 ЦК України, пред"явив свої вимоги до спадкоємців (а.с. 37-43)

Таким чином, суд дійшов висновку, що позвоні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідачів належить стягнути на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 142, 206, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня Щорса, 27), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Щорса), 27) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН3219906226, місце реєстрації: с. Таранівка Зміївського району Харківської області, вул. Тиха (колишня Щорса), буд. 27, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Щорса), 27, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 14028 (чотирнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 61 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 08.10.2011, станом на 15.08.2016, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_2,ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" по 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору з кожного, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.

Головуючий: