Рішення № 74304402, 29.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2459/17

Провадження № 2/639/200/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Кричевської В.М.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/2459/17 за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал ОСОБА_4» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, в якій з урахуванням уточненого позову просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 10 000,00 грн., а також стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки кінцевого розрахунку в сумі 43 500,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працював на ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» на посаді начальника управління МТП з посадовим окладом 5 000 грн.

З січня 2017 року йому перестали виплачувати заробітну плату, тому він прийняв рішення про звільнення.

28.02.2017 року позивач був звільнений з роботи за власним бажанням. При звільнені з роботи з ним не було проведено кінцевий розрахунок, а саме не виплачена заробітна плата за січень та лютий 2017 року в сумі 10 000 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

У зв’язку з тим, що відповідачем порушені строки проведення кінцевого розрахунку, позивач просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 13 000 грн.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 18 травня 2017 року витребувано з ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» належним чином завірені копії: табелів робочого часу за січень-лютий 2017 року; розрахункові відомості про нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_3 з вересня 2016 року по лютий 2017 року; графік роботи управління МТП ТОВ «Індастріал ОСОБА_4».

10.08.2017 року від відповідача ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» на адресу на виконання ухвали про витребування доказів надійшли наступні документи: завірена копія табелю обліку використання робочого часу від 31.01.2017 року; завірена копія табелю обліку використання робочого часу від 28.02.2017 року; виписка з відомостей нарахування заробітної плати по ОСОБА_3 за вересень 2016р. – лютий 2017р.; копія наказу №2-П від 02.08.2010 р., які долучені до матеріалів справи.

10.08.2017 року та 29.08.2017 року від ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» надійшли заперечення проти позову, відповідно до яких вони просили відмовити ОСОБА_3 у задоволені позову в повному обсязі, оскільки заявлені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними доказами. Зазначають, що 17.03.2017 року з позивачем було здійснено повний розрахунок, у тому числі і компенсація за несвоєчасний розрахунок,тому на момент звернення позивача до суду з даним позовом будь-яка заборгованість відповідача перед ним з виплати заробітної плати була відсутня.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 18 травня 2017 року витребувано з ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» оригінали відомостей на виплату грошей №1 за січень 2017 року та №2 за лютий 2017 року, в який міститься підпис ОСОБА_3 про отримання заробітної плати.

10.11.2017 року на адресу суду від відповідача ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» надійшли відомість на виплату грошей №1 від 20.02.2017 року та відомість на виплату грошей №2 від 17.03.2017 року, які були долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 10 листопада 2017 року задоволено клопотання позивача про доручення до матеріалів справи додаткових матеріалів, які необхідні для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 10 листопада 2017 року задоволено клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 26 грудня 2017 року провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 10 січня 2018 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 25 січня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про доручення до матеріалів справи додаткових матеріалів, які необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 25 січня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про направлення матеріалів цивільної справи для проведення призначеної по справі ухвалою від 10.11.2017 року судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харковавід 03 квітня 2018 року провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 24 квітня 2018 року.

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі ордеру, в судовому засіданні позов ОСОБА_3 підтримала, просила суд його задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 12.12.2017 року в судовому засіданні проти задоволення ОСОБА_3 заперечувала, посилаючись на його безпідставність.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 працював ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» з 02.08.2010 року по 28.02.2017 року на посаді начальника управління МТП. ( а.с. 8)

Наказом від 28.02.2017 року № 28/02-1 ОСОБА_3 було звільнено з посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України. ( а.с. 48)

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

На момент звільнення кінцевий розрахунок з позивачем проведено не було.

Як вбачається з акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №20-01-4315/0970, посадовими особами Головного управління держпраці у Харківській області здійснено позапланову перевірку ТОВ «Індастріал ОСОБА_4», в ході якої встановлено порушення строків виплати заробітної плати за період січень-лютий 2017 року ОСОБА_3, а також не проведення в день звільнення працівника ОСОБА_3 виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації. ( а.с. 55-59)

Як вказано у ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Представник відповідача зазначає, що відповідачу ОСОБА_3 була виплачена заборгованість по заробітній платі за січень 2017 року у розмірі 2 576,00 грн., за лютий 2017 року у розмірі3 168,55 грн., а також компенсація за несвоєчасний розрахунок у розмірі 1 920,00 грн., що підтверджується відповідними відомостями.

Відповідно до відомості на виплату грошей №1 за січень 2017 року від 20.02.2017 року, відомості на виплату грошей №2 за лютий 2017 року від 17.03.2017 року, відомості №2/1 за березень 2017 року ОСОБА_3 було одержано 2 576,00 грн., 3 168,55 грн. та 1 545,60 грн. відповідно. ( а.с. 51-53)

Позивач ОСОБА_3 заперечував проти отримання ним заробітної плати за період січень-лютий 2017 року, стверджував про те, що підпис у відомостях на виплату грошей №1 та №2 виконана не ним, у зв’язку з чим і просив суд призначити судово-почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №22993/4793 від 22.03.2018 року підписи від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату грошей №1 за січень 2017 року, відомості на виплату грошей №2 за лютий 2017 року, розташовані в графах «Підпис про одержання», у рядках «2 ОСОБА_3»,- виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів самим ОСОБА_3. ( а.с. 175-181)

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд при ходить до висновку про те, що заробітна плата за січень 2017 року та лютий 2017 року була виплачена ОСОБА_3, що безспірно підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме відомостями на виплату грошей №1 за січень 2017 року та №2 за лютий 2017 року.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з бухгалтерської довідки 1 від 17.03.2017 року ОСОБА_3 нарахована та виплачена компенсація за несвоєчасний розрахунок в сумі 1 920,00 грн. ( а.с. 54)

Отже, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку.

В позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що він працював на посаді начальника управління МТП з посадовим окладом 5 000, 00 грн. на місяць.

З трудової книжки ОСОБА_3 вбачається, що він працював у ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» на посаді начальника управління МТП з 02.08.2010 року по 28.02.2017 року. ( а.с. 8)

Згідно наказу №3Ш ТОВ «Індастріал ОСОБА_4» від 31.12.2016 року, в зв’язку з виробничою необхідністю внести зміни до штатного розкладу підприємства з 01.01.2017 року. ( а.с. 49)

Зі штатного розкладу ТОВ «Індастріал ОСОБА_4», який вводиться з 01.01.2017 року вбачається, що посадовий оклад начальника управління МТП становить 2 000 грн. ( а.с. 50)

Даний доказ не викликає у суду сумніву щодо його достовірності, а отже є належним та допустимим.

Будь-яких інших доказів, в яких би містилася інформація про посадовий оклад начальника управління МТП у сумі 5 000 грн., матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, а тому у задоволені його позову слід відмовити у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу, який звільнений від сплати судового збору, відмовлено у задоволені позову, судові витрати відносяться за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПКУкраїни, ст. ст. 1, 2, 4, 10, 13, 18, 21, 24, 94, 115, 116 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал ОСОБА_4» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.05.2018 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МН 094024, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал ОСОБА_4», ідентифікаційний код: 36817280, розташоване за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, б.6, кім. 305.

Суддя В. В. Труханович