Постанова № 74304140, 24.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області у складі :

головуючого - Григоренка М.П.,

суддів : Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання - Москалик Т.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2018 року в справі № 569/13069/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, ухваленого під головуванням судді Смолій Л.Д. об 16 год. 42 хв., в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області, повний текст якого складено 27.02.2018р.,

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій вказував, що внаслідок недотримання ОСОБА_2 правил тримання собак, 03 березня 2017 року біля 14 години собака останнього подушив в його курнику 17 курей та одного півня, внаслідок чого йому була заподіяна майнова шкода, в розмірі 4089 грн. 96 коп.

Крім того, внаслідок вищевказаної події йому було завдано збитки, у вигляді втрати доходів, які він отримував і міг реально одержувати і надалі за звичайних обставин, якби не загибель його курей, в розмірі 9154 грн. 30 коп., а також моральна шкода, в розмірі 2000 грн.

______________

Провадження № 22-ц/787/836/2018 Головуючий у 1 інстанції : Смолій Л.Д. Доповідач : Григоренко М.П.

У зв'язку і чим, позивач просив стягнути із відповідача на його користь 19884 грн. 46 коп., в рахунок відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди, а також судові витрати по справі, в загальному розмірі 5640 грн., пов'язані із сплатою судового збору за подання позову та оплатою правової допомоги.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково і стягнуто із останнього на користь позивача 2000 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 640 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання позову.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.

Вважаючи вказане судове рішення незаконним в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди, упущеної вигоди та судових витрат, понесених на оплату послуг адвоката, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про недоведеність ним належними доказами розміру завданої йому матеріальної шкоди та понесених ним витрат на оплату послуг адвоката.

ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 16 травня 2017 року, за те, що його собака подушив 18 курей м'ясно-яєчної породи Майстер Грей, які належали ОСОБА_1 та перебували у курнику на подвір'ї позивача.

На підтвердження розрахунку майнової шкоди та упущеної вигоди, ним були надані квитанції про вартість тушки домашньої курки ТзОВ «Метро Кеш Енд Україна», квитанція ТзОВ «Експансія» про вартість яєць, фотокартки загиблої птиці, в тому числі її ваги, а також загальновідомі дані із ресурсу Інтернет щодо характеристики курей, їх годування, продуктивності, тощо, які були долучені до справи і досліджені в судовому засіданні, але суд першої інстанції в оскаржуваному рішення не вказав, чому вищевказані докази є неналежними та недопустимими.

Отримання яєць від свійських курей є однією із форм отримання доходу господарем (власником) такої птиці, а її знищення у продуктивному віці для несучості яєць, призвело до упущеної вигоди (доходу), які б реально отримала така особа за звичайних обставин. При цьому, спосіб розпорядження яйцями (власне споживання, безоплатна чи оплатна передача іншим особам) не є визначальною для визначення упущеної вигоди.

Крім того, вказує, що позивачем була долучена до справи квитанція ПАТ КБ «ПриватБанк» від 30.11.2017 року про надходження готівки за надання правової допомоги від ОСОБА_1 в розмірі 4000 грн. Обсяг надання послуг документально підтверджується участю представника в судових засіданнях першої та апеляційної інстанціях.

Вважає, що витрати на правову допомогу належними доказами підтверджено позивачем.

Факт здійснення оплати ОСОБА_1 послуг адвоката стверджується електронним платіжним дорученням № Н1130ОР92D, що утворене у відповідності до Закону України «про електронні документи та електронний документообіг» та Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, що є належним підтвердженням факту надходження коштів саме від ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського бюро ОСОБА_6 за надання правової допомоги.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, упущеної вигоди та судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 4089,96 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 9154,50 грн. в рахунок відшкодування упущеної вигоди, судові витрати покласти на відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В ході апеляційного розгляду позивач та його представник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_7 просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки це судове рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи дану справу по суті, суд першої інстанції встановив, що внаслідок недотримання ОСОБА_2 правил тримання собак, 03 березня 2017 року біля 14 години собака останнього знищив на подвір'ї позивача 18 курей, за що відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ч. 2 ст. 154 КпАП України.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що останній не довів належними та допустимими доказами розмір завданої йому матеріальної шкоди.

Відмовляючи у відшкодуванні судових витрат, які позивав поніс у зв'язку із оплатою послуг адвоката, суд першої інстанції вказав, що наявна в матеріалах справи квитанція ПАТ КБ «Приват Банк» від 30 листопада 2017 року про надходження готівки за надання правової допомоги від ОСОБА_1 в розмірі 4000 грн. є неналежним доказом, оскільки не підтверджує, що кошти внесені позивачем. Позивач не надав всіх необхідних документів для встановлення обсягу наданих послуг адвокатом, передбачених ст.137 ЦПК України.

У відповідності до положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Рівненського міського суду 15 лютого 2018 рок в оскаржуваній частині вказаним вимогам закону відповідає не в повній мірі, оскільки під час вирішення цієї справи по суті судом першої було неналежним чином вирішено всі питання, які він мав вирішити у відповідності до положень ст. 264 ЦПК України, а також не вірно було оцінено фактичні обставини справи та наявні у справі докази.

Вірно пославшись на положення ст.22 ЦК України, ч. 1 ст. 1166, 1192 ЦК України, відповідно до яких кожна особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування майнової шкоди є недоведеними у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ч. 2 ст. 154 КпАП України, у зв'язку із тим, що собака останнього 03 березня 2017 року біля 14 години знищив на подвір'ї позивача 18 одиниць птиці, вага кожної із яких коливалась від 4.5- 5 кг., що стверджується матеріалами адміністративної справи та наявними у справі фотознімками.

Заперечуючи в судовому засіданні апеляційного суду кількість та вагу знищених курей, які були знищені його собакою на подвір'ї позивача, відповідач в той же час вказав, що після того як йому стало відомо про це, він не вважав за необхідне на той час перевіряти фактичні обставини цієї події, оскільки йому було достатньо того, що йому було повідомлено про це у телефонному режимі.

У зв'язка із чим, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає встановленим, що з вини відповідача позивачу було завдана майнова шкода у вигляді загибелі 18 одиниць птиці, вага кожної із яких коливалась від 4.5 - 5 кг.

З огляду на те, що загибла птиця позивачем була утилізована і тому її точна вага у випотрошеному вигляді аж ніяк не могла бути встановлена достеменно, а тому, на розсуд колегії суддів, має братись до уваги середня орієнтовна вага на даний вид продукції тваринного походження.

Наполягаючи на відшкодуванні майнової шкоди, позивачем було надано розрахунок завданої йому майнової шкоди, виходячи із того, що вага курки випотрошеної становить приблизно 3-3.5 кг, а відповідно до квитанції про вартість тушки домашньої курки ТОВ «Метро Кеш Енд Кері України» та квитанції ТОВ «Експансія», вартість 1 кг м'яса курки домашньої становить 64 грн. 92 коп.

Оскільки в матеріалах справи відсутні безперечні докази, які б свідчили про те, що кожна належна позивачу тушка птиці у випотрошеному вигляді мала вагу 3.5 кг, тому, на розсуд колегії суддів, визначення розміру завданої останньому майнової шкоди має бути розрахований, виходячи із мінімальної ваги кожної одиниці випотрошеної птиці, що становить 3 кг, у зв'язку із чим загальна сума завданої майнової шкоди ОСОБА_1 становить 3505 грн. 68 коп., а не 4400 грн., як про це останній вказав у своїй позовній заяві.

Таким чином, рішення Рівненського міського суду від 15 лютого 2018 року в частині залишення без задоволення вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди, у вигляді відшкодування вартості 18 одиниць курей, підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення даних позовних вимог, шляхом стягнення із відповідача на користь позивача 3505 грн.68 коп.

Оскаржуване рішення в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування упущеної вигоди підлягає залишенню без змін, оскільки останній дійсно не довів належними та допустимими доказами розмір збитків, у вигляді втрати доходів, які він отримував і міг реально одержувати надалі за звичайних обставин, якби не загибель його курей, в розмірі 9154 грн. 30 коп., оскільки цей розмір ним було визначено лише виходячи із ринкової вартості одного десятка яєць домашньої птиці у закладах торгівлі, без врахування того, що для отримання такої вартості яєць йому необхідно було б спочатку обов'язково понести певні витрати на утримання своїх курей, щоб вони могли здійснювати свою репродуктивну діяльність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Факт здійснення оплати ОСОБА_1 послуг адвоката стверджується електронним платіжним дорученням № Н1130ОР92D, що утворене у відповідності до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, що є належним підтвердженням факту надходження коштів саме від ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського бюро ОСОБА_6 за надання правової допомоги.

В ході апеляційного розгляду справи представником позивача адвокатом ОСОБА_6 було підтверджено факт сплати йому позивачем гонорару за надану правничу допомогу, в розмірі 4000 грн.

Матеріали даної цивільної справи повністю підтверджують характер і об'єм наданої адвокатом ОСОБА_6 позивачу правничої допомоги, що також стверджується долученим до матеріалів справи детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Виходячи із розміру задоволених судом позовних вимог ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу судові витрати, пов'язані із оплатою правничої допомоги, в розмірі 4000 грн., який є співмірним із складністю справи, ціною позову та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із врахуванням того, що договором про надання правової допомоги розмір винагороди адвоката ОСОБА_6 була визначена в розмірі 5000 грн.

У зв'язку із частковим задоволенням апеляційним судом апеляційної скарги, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, в розмірі 1600 грн., які складають із судового збору, сплаченого останнім за подання кожної позовної вимоги та апеляційної скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2018 року в частині залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, в розмірі 4089 грн. 96 коп., скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково та стягнути із останнього на користь позивача 3505 грн.68 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1600 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору за подання позову та апеляційної шкоди, у зв'язку із задоволенням судом апеляційної інстанції однієї із позовних вимог майнового характеру, а також 4000 грн., в рахунок відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, всього 5600 грн.

В решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину, з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29.05.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.В. Боймиструк

С.С. Шимків