Ухвала суду № 74303787, 23.05.2018, Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/1461/17

провадження №6/566/9/18

У Х В А Л А

23 травня 2018 року смт.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді – Лободзінського А.С.,

при секретарі – Драган Л.М.,

з участю стягувача - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2,

боржника - ОСОБА_3, її представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Млинів Рівненської області справу за поданням Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звернення стягнення на належні ОСОБА_3 грошові кошти, що належні їй від ПП ВКЗ "Дебют" Млинівського району Рівненської області і знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах,-

В С Т А Н О В И В:

До Млинівського районного суду Рівненської області надійшло подання Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звернення стягнення на належні ОСОБА_3 грошові кошти, що належні їй від ПП "ВКЗ Дебют" Млинівського району Рівненської області і знаходяться на рахунках Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Обґрунтовуючи подання, начальник відділу ОСОБА_5 вказала, що на виконанні у Млинівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходиться зведене виконавче провадження № 55148024 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 27 820 гривень, а також про стягнення з ОСОБА_3 на користь правонаступника ОСОБА_6 - ОСОБА_1 заборгованості в сумі 461 937 гривень. Станом на 01.12.2017 року борг по зведеному виконавчому провадженні становить 538929 грн. 19 коп.. У Млинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надійшло клопотання стягувача ОСОБА_1 про звернення до суду із поданням про визнання нерозподілених коштів, що залишилися від продажу майна ПП “ВКЗ Дебют” особистою власністю боржника ОСОБА_3, як засновника цього підпрємства, та про звернення стягнення на належні боржникові ОСОБА_3 від ПП “ВКЗ Дебют” кошти, що перебувають на рахунках районного відділу ДВС.

Стягувач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2О, в судовому засіданні внессене начальником Млинівського РВ ДВС подання підтримали та просили його задовольнити з урахуванням уточнень, поданих у заяві стягувача від 23.05.2018 року. Свою позицію обгрунтовували тим, що ОСОБА_3 є засновником ПП "ВКЗ Дебют", 100 відсотків статутного капіталу, в якому належить їй, відтак, вважають, що кошти даного підприємства належать її засновнику - ОСОБА_3.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 проти задоволення подання заперечували, посилаючись на відсутність правових підстав для його задоволення з тих міркувань, що кошти ПП "ВКЗ Дебют" згідно чинного законодавства є власністю підприємства, а не його засновника і, при цьому, підприємство не відповідає по зобов'язаннях засновника.

Представник Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 внесене подання не підтримала та просила залишити його без розгляду, посилаючись на відсутність належних від ПП "ВКЗ Дебют" коштів, на які можливо звернути стягнення. У судове засідання під час розгляду подання по суті не з'явилась без пояснення причин своєї неявки.

Представник ПАТ КБ "ПииватБанк" для розгляду подання, будучи належним чином повідомлений про дату і час його розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. ( а.с. )

Відповідно до ч.4 ст.440 ЦПК України, неявка учасників розгляду подання, які належним чином повідомлені про час, дату і місце його розгляду, не перешкоджає розгляду справи. А тому, враховуючи, що, як представник Млинівського РВ ДВС, так і представник ПАТ КБ "ПриватБанк", були належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду подання, суд рахує можливим провести розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників розгляду подання та дослідивши матеріали, якими воно обгрунтовується, зокрема матеріали зведеного виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3, а також матеріали зведеного виконавчого провадженння щодо ПП "ВКЗ Дебют" Млинівського району Рівненської області, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у Млинівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебувають:

1) виконавчий лист № 566/193/14-ц, виданий 05.05.2014 року Млинівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором від 17.12.2006 року у розмірі 27820 грн. 01 коп.(а.с.4) 07.11.2017 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №55072890 з виконання цього виконавчого листа. (а.с.5)

2) виконавчий лист № 22-251/09 виданий 02.04.2009 року Млинівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 461937грн. відсотків за користування грошовими коштами за договором позики (а.с.6). 27.10.2017 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №55013119 з виконання даного виконавчого листа. (а.с.9)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 27.10.2011 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_6, який помер 03.04.2011 року його правонаступником ОСОБА_1, яка набула статусу стягувача у виконавчому провадженні. (а.с.7-8)

Зі змісту ст.1 Закону України "Про виконавче провадждення" слідує, що таке провадження є завершальною стадією судового провадження.

Статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Правилом ст.377 ЦПК, чинної на час внесення подання, передбачалось вирішення судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця, питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, а також про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Натомість ст.440 ЦПК України містить інші норми, які передбачають звернення стягнення за заявою стягувача, або державного чи приватного виконавця на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником і яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, аналіз зазначених норм права, вказує на те, що ці норми, в тому числі і Закону України "Про виконавче провадження", як завершальної стадії судового провадження, є процесуальними нормами і регулюють процедурні питання, пов'язані з виконанням судових рішень. При цьому, їх зміст полягає у тому, що звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти можливий у випадку, якщо буде встановлено, що боржник у виконавчому провадженні є кредитором таких осіб, а особи, на рахунках яких знаходяться грошові кошти, у свою чергу є його боржниками і наявність заборгованості не оспорюється, або ж підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України із змінами і доповненнями в редакції станом на 15 грудня 2017 року, справи у судах першої і апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, розглядаючи зазначене подання в порядку ст.440 ЦПК України, суд виходить з того, що встановленню підлягають обставини про те, чи має ПП "ВКЗ Дебют" перед ОСОБА_3 заборгованість і в якій сумі, чи не оспорюється зазначена заборгованість цією особою, або ж, чи наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими така заборгованість підтверджена.

З досліджених в ході розгляду подання матеріалів зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 ( № 55148024 ) та зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ПП "ВКЗ Дебют" ( № 37367056), вбачається, що останнє, як юридична особа, діяльність якої не припинено і яке не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не має заборгованість перед ОСОБА_3, яка б була визнана ПП "ВКЗ Дебют".

Також з матеріалів зазначених виконавчих проваджень не видно, щоб мало місце будь-яке чинне судове рішення, яким би було підтверджено наявність будь-якої заборгованості ПП "ВКЗ Дебют" перед ОСОБА_3, оскільки учасниками розгляду подання таких рішень суду не надано і будь-які виконавчі документи у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ПП "ВКЗ Дебют" на користь ОСОБА_3 у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав, передбачених ч.1 ст.440 ЦПК України для задоволення подання державного виконавця, а тому в задоволенні подання слід відмовити.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд також відхиляє покликання стягувача на те, що перебування ОСОБА_3 у засновниках ПП "ВКЗ Дебют" є підставою звернення стягнення на кошти даного підприємства, оскільки такі покликання не грунтуються на нормах ст.440 ЦПК України. Крім цього, вони не грунтуються на нормах ст.ст. 83, 111, 115 Цивільного Кодексу України.

Так, в ході розгляду подання встановлено, що 06.03.2018 року Млинівським РВ ДВС було повернуто ПП "ВКЗ Дебют" на рах.№ 26006818965001 в АТ "ТАСКОМБАНК" грошові кошти в сумі 249 309 грн. 36 коп., що залишились після задоволення вимог стягувачів по виконавчих документах у зведеному виконавчому провадженні щодо ПП "ВКЗ ДЕбют" № 37367056 , на що вказує пдатіжне доручення № 445 від 06.03.2018 року. Також було повернуто кошти в сумі 45 грн.33 коп згідно платіжного доручення № 443; 271 грн. 26 коп. згідно платіжного доручення № 444.

З статуту ПП "ВКЗ Дебют" в редакції статуту підприємства від 20.02.2018 року видно, що Підприємство є власником майна, що йому належить. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями Засновника. / п. п. 2.5, 2.6, 5.1, 5.2, 8.1 Статуту/ Також п.13.1 Статуту врегульовано порядок розподілу прибутку та відшкодування збитків підприємства, яким не передбачено виплату засновнику коштів підприємства, що залишились після проведених розрахунків. ( а.с.117-131).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 63 Господарського Кодексу України приватним є підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

За правилами ч. 1 ч. 2 ст. 66 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства, в тому числі, є грошові та матеріальні внески засновників. Згідно ч.1 ст.85 ГК України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески. Аналогічні положення містяться у ст. 115 ЦК України, де зазначено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно ч.1,ч.3 ст.142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч.12 ст.111 ЦК України при ліквідації юридичної особи майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Отже, зазначені норми матеріального права передбачають, що з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу підприємства вони є власністю такого підприємства. Після внесення статутного внеску до статуного капіталу (фонду) підприємства, останнє набуває право власності на такі грошові кошти і майно. Тобто грошові кошти і майно ПП "ВКЗ Дебют" є власністю даного підприємства, а не його засновника. Засновник має право лише на отримання дивідендів від прибутку у межах статуного внеску за результатами статуної діяльності та відповідно до установчих документів, або ж на отримання майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

При цьому, суд відхиляє посилання стягувача на рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012, оскільки вище наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-79цс13, якою, у свою чергу, враховано згадане рішення Конституційного Суду. Зокрема у постанові № 6-79цс13 Верховний Суд України зазначив, що в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

При цьому суд, вважає, що посилання стягувача на необхідність дослідження обставин про наявність у підприємства "ВКЗ Дебют" грошових коштів, які потенційно можуть бути виплачені його засновнику у вгляді доходу згідно з установчими документами, однак наявність яких, як боргу, не визнається таким підприємством, виходить за рамки судового розгляду, передбачені статтею 440 ЦПК України. Зокрема, за змістом ч. 1, ч. 2 ст. 440 ЦПК України звернення стягнення на такі кошти можливе лише за умови безспірності права боржника на них, що має бути підтверджено належними, допустими і достатніми доказами ( судовим рішенням, що набрало законної сили, а бо ж іншими документами про визнання підприємством боргу перед боржником ОСОБА_3.

Таким чином, оскільки в ході з'ясування обставин у справі документального підтвердження безспірності належності ОСОБА_3 коштів від Приватного Підприємства "ВКЗ Дебют", які б підлягали їй до виплати згідно Статуту і статуної діяльності підприємства, або ж при ліквідації даного підприємства, що залишились після ліквідаційної процедури, не встановлено, то фактичні та правові підстави для задоволення подання відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258 - 260, 268, 440 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звернення стягнення на належні ОСОБА_3 грошові кошти, що належні їй від ПП "ВКЗ Дебют" Млинівського району Рівненської області і знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2018 року.

Суддя: