Постанова № 74301689, 29.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/397/18 Провадження № 22-ц/795/600/2018 Головуючий у I інстанції - Ковальова Т. Г. Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Лакізи Г.П.,

суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

секретар: Поклад Д.В.

розглянув у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області в складі судді Ковальової Т.Г. від 23 березня 2018 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ТОВ "НіжинТеплоМережі" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за теплову енергію, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за теплову енергію за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2017 року в сумі 13322,29 грн.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" заборгованість за теплову енергію за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2017 року в розмірі 13322,29 грн та 1762 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього стягнуто 15084 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн 29 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі користуються послугами з теплопостачання, які надає позивач, але за них не сплачують, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої відповідачами не спростований. Вказане є підставою для задоволення позову та стягнення з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованості у сумі 13322,29 грн. Також суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 1762 грн у солідарному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути борг за теплову енергію тільки з неї та відмовити у стягненні з неї судового збору повністю, оскільки вона не погоджується з рішенням суду в частині солідарного стягнення боргу за теплову енергію та стягнення судового збору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_6 зазначає, що в порушення пунктів 2 та 3 статті 43, підпункту 8 пункту 3 статті 274, пунктів 4 та 5 статті 279 ЦПК України суд першої інстанції не взяв до уваги її заяву від 22 березня 2018 року про відкладення розгляду справи в зв'язку з її хворобою.

ОСОБА_2 вважає, що суд безпідставно стягнув з відповідачів борг за теплову енергію в солідарному порядку. Суд першої інстанції не встановив, хто є власником житлового приміщення, на кого відкрито особовий рахунок, з ким укладено договір на постачання теплової енергії, хто з відповідачів проживає у цьому приміщенні. Зазначає, що у квартирі проживає вона, інвалід 2 групи, її дочка ОСОБА_3, інвалід дитинства 3 групи та її онук ОСОБА_7, інвалід дитинства, підгрупа А. Її син ОСОБА_4 в квартирі зареєстрований, але вже багато років проживає за іншою адресою, що підтверджується відповідним Актом обстеження матеріально-побутових умов від 06.03.2018. Вказує, що особовий рахунок відкрито на її ім'я. Її син не є користувачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1.

Також ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" судового збору в розмірі 1762 грн, оскільки вона є інвалідом 2 групи, а тому, на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 369 та ч.4 ст.274 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки ціна позову у цій справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не належить до переліку тих, які, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачу та відповідачам копія ухвали про відкриття провадження у справі з копіями апеляційної скарги вручені 11 та 12 травня 2018 року відповідно, що підтверджується долученими до матеріалів справи розписками про вручення поштових повідомлень.

Відзив на апеляційну скаргу від сторін до апеляційного суду не надходив, хоча таке право їм було роз'яснено в ухвалі суду про відкриття провадження.

Від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли письмові заяви про те, що вони підтримують в повному обсязі апеляційну скаргу їх мами ОСОБА_2

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

По справі встановлено, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а не ОСОБА_5, як помилково зазначено в позовній заяві та оскаржуваному рішенні суду - а.с.12-14). В ухвалі Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 лютого 2018 року про відкриття провадження в справі ім'я відповідача ОСОБА_5 зазначено вірно - "ОСОБА_5". Апеляційним судом встановлено, що в рішенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року мається описка в зазначенні імені відповідача ОСОБА_5. Відповідно до приписів ст. 269 ЦПК України допущена в рішенні описка може бути виправлена судом, який ухвалив це рішення, з власної ініціативи чи за заявою учасників справи.

З листа-розрахунку по особовому рахунку НОМЕР_1 вбачається, що за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2017 року наявна заборгованість за надані послуги з теплопостачання у розмірі 13322,29 грн. (а.с.6).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оспорює розмір стягнутої судом заборгованості за послуги з теплопостачання, правильність наданого позивачем розрахунку цієї заборгованості під сумнів не ставиться.

07.06.2017 ТОВ "НіжинТеплоМережі" звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ТОВ "НіжинТеплоМережі" за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2017 року в розмірі 13322,29 грн. Проте, ухвалою Ніжинського міськрайонного суду в складі судді Олійника В.П. від 19 червня 2017 року у прийнятті цієї заяви відмовлено і роз'яснено право на звернення з тими самими вимогами в порядку позовного провадження (а.с.5).

Отже, справа обґрунтовано розглянута судом першої інстанції у порядку позовного провадження.

Відповідно до приписів ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог.

Позов ТОВ "НіжинТеплоМережі" заявлено до трьох відповідачів про солідарне стягнення з них заборгованості за послуги з теплопостачання. При цьому позивач посилався на норми статей 64, 67, 68 Житлового кодексу України, статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Статтею 68 ЖК України встановлено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

По справі встановлено, що особовий рахунок НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_2 відкрито на ім'я ОСОБА_2; в квартирі зареєстроване місце проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.12-14).

Посилання ОСОБА_2 на те, що її син ОСОБА_4 в квартирі зареєстрований, але вже багато років проживає за іншою адресою, та на Акт обстеження матеріально-побутових умов від 06.03.2018, в якому зафіксовано факт проживання в квартирі АДРЕСА_2 на день складення акту ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.34) не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_4 від оплати комунальних послуг, оскільки ОСОБА_4 не знятий з реєстрації та не визнаний у судовому порядку таким, що втратив право проживання у вказаній квартирі. Оскільки за ОСОБА_4 зберігається право користування вказаним жилим приміщенням, за ним зберігається й обов'язок оплачувати комунальні послуги, які надаються ТОВ "НіжинТеплоМережі".

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що споживачами комунальних послуг у квартирі АДРЕСА_2 належить визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому вказані особи несуть солідарну майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору найму жилого приміщення, зокрема, щодо сплати заборгованості за надані комунальні послуги.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про стягнення заборгованості з теплопостачання в солідарному порядку.

Крім того, ОСОБА_4 апеляційну скаргу на рішення суду не подавав, а ОСОБА_2, яка подала апеляційну скаргу, не є представником інтересів ОСОБА_4

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно безпідставного, на її думку, стягнення заборгованості в солідарному порядку, є необґрунтованими.

Також не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і безпідставно не відклав розгляд справи, незважаючи на подану нею 22 березня 2018 року заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з її хворобою, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 274, 277, 278-279 ЦПК України та згідно з ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 лютого 2018 суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін подано не було.

За таких обставин хвороба відповідача не перешкоджала розгляду справи, оскільки розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін провадиться за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про необхідність відшкодування позивачу сплаченої ним суми судового збору - 1762 грн.

Проте, незважаючи на те, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог і солідарне відшкодування суми сплаченого позивачем судового збору законом не передбачене, місцевий суд помилково стягнув з відповідачів суму судового збору в солідарному порядку.

Крім того, ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи (а.с.32), а тому, відповідно до приписів пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" вона звільнена від сплати судового збору.

Тому, враховуючи положення пунктів 10 та 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", судовий збір в сумі 1762 грн підлягає стягненню на користь позивача таким чином: з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - по 587,33 грн з кожного (по 1/3 частині загальної суми судового збору), а оскільки ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору, її частка в загальній сумі судового збору - 587,33 грн має бути компенсована позивачу за рахунок держави.

Отже, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправильного розподілу судом першої інстанції судових витрат між сторонами.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду зміні в частині розподілу судом першої інстанції судових витрат між сторонами. В частині задоволення позову про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за послуги з теплопостачання, рішення суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не містить доводів, які були б підставою для його скасування чи зміни в цій частині. Допущена судом першої інстанції описка в імені відповідача ОСОБА_4 може бути виправлена судом, який ухвалив це рішення, з власної ініціативи чи за заявою учасників справи відповідно до приписів ст. 269 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374 п.2 ч.1, 376 п.п.1,2 ч.1, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року змінити, виклавши абзац перший його резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі", р/р 26004300307097, філія Чернігівського обласного АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 32750668, адреса: м. Ніжин, вул. Глібова, 1, заборгованість за теплову енергію за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2017 року року в розмірі 13322 (тринадцять тисяч триста двадцять дві) грн 29 коп. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" по 587,33 грн. витрат по сплаті судового збору. Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" за рахунок держави 587,33 грн судового збору".

В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 29 травня 2018 року.

Головуючий:Судді: