Рішення № 74301013, 22.05.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6734/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

Сторони та інші учасники у справі:

Позивач – відповідач ПАТ «УкрСиббанк» правонаступник ОСОБА_1 «Фінансова компанія «Позика»

відповідач - третя особа ОСОБА_2,

відповідач-позивач ОСОБА_3

Представникм учасників справи :

представник позивача – відповідача ОСОБА_4,

представник відповідача –позивача ОСОБА_5,

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки,

встановив:

В квітні 2015 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» правонаступник ОСОБА_1 «Фінансова компанія «Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача борг за кредитним договором № 11340701000 від 25.04.2008 р. в сумі 165 848, 37 дол. США та 844 705,12 грн. пені та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що 25 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний Договір про надання споживчого кредиту №11340701000, у відповідності до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 71 000,00 доларів США зі сплатою 13,00% річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення кредиту до 24 квітня 2015 року.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 201011 від 25.04.2008 року, відповідно до якого поручитель зобов’язується відповідати за невиконання ОСОБА_2 всіх його зобов’язань перед кредитором.

Вказує, що позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит, однак відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по процентам та по тілу кредиту протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов’язання.

Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на 11.02.2015р. утворилась заборгованість в сумі 165 848,37 доларів США (а саме 67 571,02 дол. США заборгованість за кредитом та 98 277, 35 дол. США заборгованість по відсоткам) та 844 705,12грн. пені (яка складається з 344 938,59 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 499 766,53 грн. пеня за прострочення сплати процентів), які позивач просить солідарно стягнути з відповідачів.

20.04.2017 р. позивач ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» правонаступник ОСОБА_1 «Фінансова компанія «Позика», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки № 201011 від 25.04.2008 р., укладеного між АК ІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, оскільки він не формував власного волевиявлення на підписання договору поруки із банком.

Заочним рішенням від 19.08.2015 р. у даній справі позов банку було задоволено повністю.

Ухвалою суду від 22.02.2016 р. заочне рішення у даній справі було скасовано та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 14.03.2016 р. було призначено почеркознавчу експертизу договору поруки, а 10.03.2017 р. було поновлено провадження, у зв’язку із надходженням клопотання експерта.

20.04.2017 р. ухвалою суду було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_6

Ухвалою суду від 27.04.2017 р. було призначено почеркознавчу експертизу договору поруки, а 05.10.2017 р. провадження по справі було поновлено, у зв’язку із надходженням висновку експерта.

Ухвалою від 16.11.2017 р. було замінено позивача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ОСОБА_1 «Фінансова компанія «Позика».

Ухвалою суду від 16.11.2017 р. було призначено додаткову почеркознавчу експертизу договору поруки, а 04.04.2018 р. провадження по справі було поновлено, у зв’язку із надходженням висновку експерта.

Представник позивача – відповідача ОСОБА_1 «Фінансова компанія «Позика» в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутності представника. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі. Щодо зустрічного позову відзиву не направляли.

Відповідач – третя особа ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час судового засідання, а саме із рекомендованого повідомлення вбачається, що таке отримав 05.05.2018 р. за місцем його реєстрації, в судові засідання не з’являється, клопотань не направляв.

Представник відповідача – позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, направила суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення позову в частині вимог до ОСОБА_3 заперечила, зустрічний позов просила задовольнити з підстав наведених у такому позові.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов слід задовольнити повністю, з наступних мотивів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом встановлено, що 25 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ОСОБА_1 «Фінансова компанія «Позика») та ОСОБА_2 було укладено кредитний Договір про надання споживчого кредиту №11340701000, у відповідності до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 71 000,00 доларів США, які були отриманні ОСОБА_2, що вбачається із копії заяви квитанції № 46 на видачу готівки від 25.04.2008 року (пред’явлений паспорт).

Відповідно до умов кредитного договору (п.1.1 ) позичальник, укладаючи Договір, усвідомлює можливість виникнення курсових різниць (коливань) валюти кредиту при отриманні кредитних коштів та їх використанні за цільовим призначенням згідно умов Договору, внаслідок чого може виникнути потреба у доплаті Позичальником за рахунок власних коштів повної вартості продукції (товару/робіт/послуг), яку останній придбаває за рахунок кредитних коштів Банку.

Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору, (якщо Сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 24 квітня 2015 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору та/або умов відповідної угоди Сторін. (п.1.2.2).

За користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,00% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної станки, діючий за цим Договором в попередньому місяць. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості. Строк сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти (п.1.3). А в розділі 5 сторони погодили порядок зміни процентної ставки.

За порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Договором та/або «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. При цьому Банк може використати таке право на застосування пені, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати порушення Позичальником терміну виконання свого грошового зобов’язання, передбаченого Договором та/або "Кредитним договором". Позичальник повинен сплатити пеню за цим Договором та/або "Кредитним договором" за першою вимогою Банку (п.4.1).

25.04.2008 року між АК ІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 будо укладено додаткову угоду № 1, згідно якої сторони погодили внести зміни до договору, а саме додати до договору Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та Тарифи банку а також внесені доповнення до договору.

Також, 25 квітня 2008 року банк уклав з ОСОБА_6 договір поруки, за яким останній зобов’язався перед банком відповідати за виконання позичальником ОСОБА_2 усіх її зобов’язань перед банком, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11340701000 від 25.04.2008 року.

Згідно зі ст. ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до вимог статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок за договором та погасити заборгованість перед кредитором.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання (п.3ч.1ст.611 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Як вбачається із копії заяви - квитанції про видачу готівки, банк належно виконав свої зобов’язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 71 000 дол. США, однак відповідач ОСОБА_7 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по тілу кредиту та выдсоткам протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов’язання, а саме останній платіж по тілу кредиту та відсоткам було здійснено 07.08.2008 р., що вбачається із розрахунку заборгованості.

У зв’язку із невиконанням умов договору позивач направив відповідачам вимоги від 17.02.2015 року про необхідність усунення порушень кредитного договору, а саме погашення заборгованості по відсотках та основному боргу.

Станом на 11.02.2015р. утворилась заборгованість в сумі 165 848,37 доларів США (а саме 67 571,02 дол. США заборгованість за кредитом та 98 277, 35 дол. США заборгованість по відсоткам) та 844 705,12грн. пені (яка складається з 344 938,59 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 499 766,53 грн. пеня за прострочення сплати процентів).

Разом з тим, як роз’яснено в абз. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

При цьому, у відповідності до правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 2.07.2014 року у справі N 6-79цс14, аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня.

Офіційний курс НБУ станом на час ухвалення рішення суду становить 2608.3615 гривень за 100 доларів США.

Таким чином, еквівалент заборгованості за тілом кредиту та відсотками в національній валюті згідно вище вказаного офіційного курсу Національного банку України становитиме: 165 848,37 доларів США х 2608.3615 гривень : 100 доларів США = 4 325 925 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, таким чином у порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526 ЦК України зобов’язання за вказаним договором не виконав, а тому з нього підлягає стягненню заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 11340701000 від 25.04.2008 р. року по процентах та кредиту у розмірі 165 848,37 доларів США (еквівалент 4 325 925 грн.). та 844 705,12грн. пені (яка складається з 344 938,59 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 499 766,53 грн. пеня за прострочення сплати процентів).

При цьому, судом не встановлено обставин для зменшення розміру пені.

Щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 солідарно із поручителем ОСОБА_3, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 553 цього ж Кодексу передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Частинами 1,2 ст. 554 цього Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, в матеріалах справи наявний договір поруки укладений між банком та ОСОБА_3

Проте, згідно висновку експерта №1.1-0032:18 від 28.03.2018 р. вбачається, що підпис, проставлений від імені ОСОБА_6 на лицевій та зворотній сторонах договору поруки № 201011 від 25.04.2008 р. виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умовами ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.

У силуст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких правочин може бути визнаний недійсним. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійним.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 2, 12 Постанови від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не підписував договір поруки, його волевиявлення на укладення вказаного договору поруки відсутнє, жодних умов (пунктів) договору поруки він не визначав, не погоджував, не укладав, а тому в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості солідарно із ОСОБА_2 слід відмовити, тим самим задовольнивши зустрічний позов та визнати недійсним договір поруки № 201011 від 25.04.2008 р.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258-273 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 536, 554, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за кредитним договором №11340701000 від 25.04.2008 року по процентах та кредиту у розмірі 165 848,37 доларів США (еквівалент 4 325 925 грн.). та 844 705,12грн. пені (яка складається з 344 938,59 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 499 766,53 грн. пеня за прострочення сплати процентів) та 1827 грн. судового збору.

В іншій частині відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки № 201011 від 25.04.2008 р. укладеного між АК ІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634) на користь ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, і.к.3183818736) 640 грн. судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції- Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення виготовлено 29.05.2018 р.

Суддя