Рішення № 74300845, 29.05.2018, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/300/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29.05.2018 м.Красилів

К расилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Федишина І.В.,

з участю секретаря Федченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 29.04.2013 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача в заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг». ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. У зв’язку з порушенням умов договору відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором не виконала, внаслідок чого має заборгованість станом на 21.02.2018 в розмірі 12231,79 грн., у тому числі: 793,99 грн. – заборгованість за кредитом, 3983,92 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, 6395,22 грн. – заборгованість за пенею, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 558,66 грн. – штраф (процентна складова). Позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 07.03.2018 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

До матеріалів позову представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечив.

До суду повернулося рекомендоване повідомлення з відміткою про те, що за одержанням судової повістки та ухвали суду про відкриття провадження в справі відповідач у поштове відділення не з'явилася, що свідчить про її відсутність за місцем проживання. Враховуючи, що відповідно до чч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку; днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, - слід вважати, що судова повістка відповідачу вручена належним чином. За таких обставин, враховуючи те, що згідно наведених положень законодавства відповідач вважається повідомленою про відкриття провадження в справі та день, час та місце проведення судового засідання, однак фактично ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження не отримала, суд з метою забезпечення прав та інтересів сторін вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у ній доказів – у порядку заочного розгляду у відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 29 квітня 2013 року відповідно до укладеного договору б/н ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалася повернути одержаний кредит, погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки; при порушенні строків сплати відсотків за користування кредитом та в разі порушення строків повернення кредиту зобов’язалася сплатити банку пеню та штрафи.

ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов’язання з повернення грошових коштів, унаслідок чого має прострочену заборгованість станом на 21.02.2018 в розмірі 12231,79 грн., у тому числі: 793,99 грн. – заборгованість за кредитом, 3983,92 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, 6395,22 грн. – заборгованість за пенею, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 558,66 грн. – штраф (процентна складова).

Ці обставини підтверджуються заявою від 29.04.2013 ОСОБА_1, розрахунком заборгованості за кредитним договором, Умовами і правилами надання банківських послуг, витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно стст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно стст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однак відповідачем у ході судового розгляду справи не надано будь-яких заперечень чи спростувань фактів, викладених у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, що підтверджено належними розрахунками, які надав позивач. ОСОБА_1 не виконала у визначені строки зобов'язання з повернення грошових коштів Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», яке відповідно до умов кредитного договору вправі стягнути неповернутий кредит, проценти за користування ним, пеню та штрафи.

Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору, яка виникла станом на 21.02.2018 в розмірі 12231,79 грн., у тому числі: 793,99 грн. – заборгованість за кредитом, 3983,92 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, 6395,22 грн. – заборгованість за пенею, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 558,66 грн. – штраф (процентна складова).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, враховуючи, що позов підлягає до задоволення повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати.

Керуючись, стст. 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, стст. 2, 3, 12, 13, 23, 81, 95, 133, 141, 258, 264, 265, 272, 273, 274-279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (31000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 29.04.2013, яка виникла станом на 21 лютого 2018 року в розмірі 12231 (дванадцять тисяч двісті тридцять одна) гривня 79 (сімдесят дев’ять) копійок, у тому числі: 793,99 грн. – заборгованість за кредитом, 3983,92 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, 6395,22 грн. – заборгованість за пенею, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 558,66 грн. – штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя ОСОБА_2