Ухвала суду № 74299185, 24.05.2018, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/985/16к

Провадження № 1-р/576/4/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Мазура С.А.

за участі: секретаря судового засідання Пугач В.Л.

прокурора Лісненка А.А.

засудженого ОСОБА_1

захисника засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глухові клопотання засудженого ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду,

ВСТАНОВИВ :

16 травня 2018 року до Глухівського міськрайонного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_1 про роз’яснення вироку суду, який йому не зрозумілий.

В судовому засіданні засуджений своє клопотання підтримав, просив його задовольнити, прокурор заперечував проти його задоволення, захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Потерпілі в судове засідання не з’явились.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), неявка в судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

За таких обставин, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини першої статті 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Так, вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 125, частинами першою та другою статті 186, частинами другою та третьою статті 185, частиною другою статті 389 КК України і призначено йому покарання:

- за частиною першою статті 125 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин;

- за частиною першою статті 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за частиною другою статті 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за частиною другою статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за частиною третьою статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років;

- за частиною другою статті 389 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

На підставі статті 71 КК України ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю вироків, приєднавши до призначеного покарання частину невідбутого покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області 02.06.2016 за ч.1 ст. 321 КК України до 850 гривень штрафу, яке ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 24.03.2017 було замінено на покарання у вигляді 50 годин громадських робіт та остаточно призначено з врахуванням правил, встановлених статтею 72 КК України, покарання у вигляді 5 (п’яти) років та 5 (п’яти) днів позбавлення волі.

Зі змісту поданого клопотання не вбачається в чому саме вирок суду є незрозумілим для засудженого ОСОБА_1А, водночас в судовому засіданні останній пояснив, що йому повністю не зрозумілий вирок та просив роз’яснити, чому у резолютивній частині не зазначено, що його виправдано за частиною третьою статті 185 КК України.

Так, відповідно до вимог частини другої статті 368 КПК України, якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання, зазначені у п.п.1-8 цієї статті, окремо за кожним кримінальним правопорушенням.

Абзац 15 п.2 ч.4 ст.374 КПК України передбачає, що, якщо особі пред’явлено декілька обвинувачень і деякі з них не доведені, то у резолютивній частині вироку зазначається, за якими з них обвинувачений виправданий, а за якими засуджений.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні двох злочинів передбачених частиною третьою статті 185 КК України, за один із яких в мотивувальній частині вироку останнього було виправдано за недоведеністю вчиненого злочину, водночас визнано винним у вчиненні іншого злочину передбаченого тією ж самою частиною статті 185 КК України.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» пункт 24, звернути увагу судів на необхідність точного виконання вимог ст.335 КПК України про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко і ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.

За таких обставин, зазначення у резолютивній частині вироку виправдання обвинуваченого за частиною третьою статті 185 КК України і в той же час зазначення про визнання винним у вчиненні такого ж злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України суперечитиме самої суті вироку та в подальшому стане не зрозумілим для його виконання.

З урахуванням вищенаведеного та оскільки засуджений не зміг пояснити в чому саме йому не зрозумілий вирок суд, суд приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання засудженого про роз’яснення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 380, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 29 травня 2018 року о 09 год. 30 хв.

Суддя С.А. Мазур