Постанова № 74299169, 23.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3430/18

Номер справи місцевого суду: 521/9285/17

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Бєляєвої А.О.

імена (найменування сторін)

позивач - ОСОБА_2

представник позивача - адвокат ОСОБА_3

відповідач - ОСОБА_4

представник відповідача - адвокат ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та поділ спільної сумісної власності подружжяза апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2017 року, ухваленого суддею Михайлюк О.А.

в с т а н о в и л а:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та поділ спільної сумісної власності подружжя, посилаючись на те, що з вона 11.04.2009 року перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого народилась дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки в теперішній час відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а її утримання потребує значних матеріальних витрат, позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого ЗУ «Про державний бюджет». Крім того, в порядку поділу майна, набутого подружжям за час шлюбу, позивач просила визнати за нею право власності на автомобіль Ford Fusion, д/н НОМЕР_1, а за відповідачем визнати право власності на автомобіль Daewoo Lanos, д/н НОМЕР_2. Посилаючись на ці обставини, позивач просила задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.

Відповідач та його представник позов визнали частково.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого ЗУ «Про державний бюджет», з подальшою індексацією, починаючи з 19.06.2017 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 13.08.2032 року. В порядку поділу майна, набутого подружжям за час шлюбу, припинено право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину автомобіля Ford Fusion, д/н НОМЕР_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Ford Fusion, д/н НОМЕР_1. В порядку поділу майна, набутого подружжям за час шлюбу, припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля Daewoo Lanos, д/н НОМЕР_2. Визнано за ОСОБА_4 право власності на автомобіль Daewoo Lanos, д/н НОМЕР_2.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення аліментів, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині визначення розміру стягнутих аліментів, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з нього аліменти в розмірі 1200 гривень, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4 рішення суду в частині позовних вимог про поділ спільної сумісної власності подружжя не оскаржує.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначив, що суд стягуючи з нього аліменти в розмірі 3000 грн. не врахував його матеріальне становище, також не врахував наявність у нього непрацездатного батька, тобто суд в оскаржуваній частині, постановив незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В порядку п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду повинно бути змінено, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має мінливий дохід, що відповідно до ст. 184 СК України є підставою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, а оскільки обов'язок утримання дитини покладається на обох батьків, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, в розмірі 3000,00 гривень щомісячно.

З таким висновком суду, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.04.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 202.

Від шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями частини третьої статті 181 СК України (зі змінами, внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилання захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року за № 2037-VIII) встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

6) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 надає матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_6 в добровільному порядку, що підтверджується дублікатами квитанцій про перерахування грошових коштів на ім'я ОСОБА_2

Також отримання аліментів на доньку ОСОБА_6 підтверджується розписками, які написані та підписані особисто ОСОБА_2 про отримання грошових коштів від ОСОБА_4

Згідно довідки № СТС00000001 від 03.07.2017 року, відповідач ОСОБА_4 працює з 11.04.2017 року в ТОВ «Скайтек Строй» на посаді начальника виробництва та його доход з 11.04.2017 року по 30.06.2017 року склав 9 394,74 грн.

Згідно з довідки № СТС00000003 від 19.12.2017 року, відповідач ОСОБА_4 працює з 11.04.2017 року в ТОВ «Скайтек Строй» на посаді начальника виробництва та його доход з 01.06.2017 року по 30.11.2017 року склав 21 430,00 грн., тобто відповідно до трудового законодавства відповідач отримує заробітну плату.

Також ОСОБА_4 на підтвердження того, що у нього на утриманні знаходиться непрацездатний батько надав до суду копію паспорта його батька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3

З урахуванням зазначених обставин, а також, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_2, а також має постійний щомісячний дохід, який не встановлений у щомісячному фіксованому розмірі (червень 2017 - 2 817,50 грн.; липень 2017 - 2 873,85 грн.; серпень-жовтень 2017 - 2 873,85 грн.; листопад 2017 - 2 938,25 грн.), з урахуванням того, що в апеляційній скарзі ОСОБА_4 згодний сплачувати аліменти в розмірі 1 200 гривень щомісячно, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід змінити в частині стягнення з останнього на утримання неповнолітньої доньки аліменти у розмірі 1 500 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права.

З урахуванням встановленого, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення аліментів, зменшивши розмір аліментів до 1 500 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

РішенняМалиновського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2017 року в частині стягнення аліментів - змінити.

Зменшивши розмір аліментів в частині стягнення аліментів до 1500 гривень.

В інший частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Ю.І. Кравець

Повний текст судового рішення складено 29 травня 2018 року