Постанова № 74299167, 15.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1310/18

Номер справи місцевого суду: 500/788/17

Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дрішлюка А.І.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

за участю: позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання факту родинних відносин та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, який у подальшому був нею уточнений, до ОСОБА_5 про визнання факту родинних відносин та стягнення аліментів на утримання дітей.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони з 31.05.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. На даний час шлюб між сторонами рішенням суду розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області 09.02.2011 року, доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області.

Діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Крім того, позивач просить встановити факт родинних відносин між відповідачем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, так як в свідоцтвах про народження дітей відповідач вказаний як ОСОБА_5, а в паспорті ОСОБА_5.

На підстав зазначеного, ОСОБА_3 вказаний позов просила задовольнити в повному обсязі з наведених в уточненій позовній заяві правових підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заяву про відкладення розгляду справи не надав, 29.08.2017 року надав суду заперечення на позовні вимоги, в яких вказує, що погоджується частково з позовними вимогами, з урахуванням того, що позивачка не надала належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог у твердій грошовій сумі, а у відсотках від доходу сформулювала не коректно, вважав обґрунтованим, розумним та справедливим, призначення аліментів на дітей у розмірі 50% від його доходів (заробітку) до досягнення кожною дитиною повноліття, та саме у такій формі та розмірі згоден сплачувати аліменти. Щодо позовних вимог в частині визнання родинних відносин між ним та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що він є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнає повністю. Відповідач зазначив, що він дійсно має дохід у формі заробітної плати у розмірі 3 200-3 210 гривень на місяць, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Артель Пласт», що підтверджує довідкою про доходи від 23.08.2017 року №АП000000006. Інших доходів не має. Дохід у вигляді дивідендів у ТОВ «Артель Пласт» він не отримував, що підтверджує довідкою товариства про те, що дивідендів у минулі періоди за 2015-2016 роки не нараховувалось та не сплачувалось. Від компанії ТОВ «Компласт», учасником якого є відповідач, він доходів не отримує.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року позов задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що ОСОБА_5, є батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_12.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13.

Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_14.

Стягнуто з ОСОБА_5, в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати й постановити нове, яким задовольнити позов частково, та викласти резолютивну частину судового рішення наступним чином:

встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що ОСОБА_5, є батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8;

стягувати з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі половини заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення кожною дитиною повноліття.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Рішення суду першої інстанції переглядається в апеляційному порядку в частині стягнення аліментів на утримання дітей.

У частинах 1 та 2 ст. 367 ЦПК України, що набрав чинність з 15 грудня 2017 року, зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У частині 3 статті 181 СК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №2037-VІІІ, який набрав чинності з 08 липня 2017 року, зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині 1 та 2 статті 182 СК України в редакції, яка набрала чинності з 08 липня 2017 року, визначено, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначено в частинах 1, 2 та 3 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст.191 СК України).

Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі перебували у шлюбі з 31.05.2008 року (а.с. 4), на даний час шлюб між ними за рішенням суду розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5 - 7).

Діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні, що підтверджено довідкою від 15.02.2017р. №149, виданою Ларжанської сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (а.с. 8).

Відповідно до довідки про доходи від 23.08.2017р. №АП000000006, відповідач ОСОБА_5 працює в ТОВ «Артель Пласт» з 27.05.2005 року, займає посаду директора, його дохід за період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року склав 19 225,00 грн., після утримання -15 748, 11 грн., щомісячна заробітна плата складає 3 200 грн., після утримання - 2 584,05 грн. (а.с. 125).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_5 є співвласником підприємства: ТОВ «Артель Пласт», яке розташоване за адресою: м.Буча, вул.Тарасівська,32, Київської області, з часткою статутного внеску на суму 29 998 710,00 грн.; ТОВ «Компласт», яке розташоване за адресою: Російська Федерація, Калужська область, Боровський район, м.Єрмолино, вул.Русинова,149-а, з часткою 40% статутного внеску на суму 40 000,00 російських рублів (а.с. 90-104).

Станом на 21 серпня 2017 року згідно бухгалтерської звітності, прибуток ТОВ «Компласт» складає 2 міліонна 193 тис. рублів (а.с. 106-112, 113).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що для забезпечення необхідного та достатнього рівня для забезпечення гармонійного розвитку дитини, відповідач спроможній сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття дітьми.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись у повному обсязі неможливо, виходячи з наступного.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічні положення містяться 2 статтях 10, 60 ЦПК України (2004р).

Частиною 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Аналогічні положення містяться у статті 212 ЦПК України (2004р.).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Аналогічні положення містяться у статті 57 ЦПК України (2004р.).

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 ст. 95 ЦПК України,письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак в порушення положень ст. ст. 12, 81, 263, 264 ЦПК України суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та не надав правильної оцінки наявним у справі доказам.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку докази були досліджені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, тому апеляційний суд має законні підстави для встановлення обставин, що мають значення для справи, та дослідження й оцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивачка була зобов'язана довести в судовому засіданні ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а саме, те, що відповідач в силу свого матеріального становища має можливості сплачувати аліменти в розмірі 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття дітьми, тобто на серпень 2017 року щонайменше 42780 гривень на трьох дітей, а відповідач - ті обставини, на які він посилався як на заперечення проти позову.

Однак в судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції позивачка не довела належними та допустимими доказами те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно.

У п. 18 постанови №3 Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України зазначив, щоза відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999р. N606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Відповідно до частини 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ, який набрав чинності з 30 листопада 2016 року,загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

За таких обставин, виконуючи повноваження апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що, враховуючи вік, стан здоров'я, матеріальне становище дітей і платника аліментів, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини розмір аліментів повинен становити у твердій грошовій сумі по 5500 гривень на кожну дитину щомісяця. Такий розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам малолітніх дітей сторін у справі.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, а саме, ст. ст. 12, 81, 263 - 265 ЦПК України,та матеріального права, ч. 1 ст. 182 СК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині стягнення аліментів й ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову про стягнення аліментів частково та стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5 500 гривень щомісяця на кожну дитину до досягнення ними повноліття, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року в частині визначення розміру аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

стягувати з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Ірпінь Київської області, громадянина України, ідентифікаційний номер - «НОМЕР_1») на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки с.Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, ідентифікаційний номер - «НОМЕР_2») аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 5500 гривень щомісяця на кожну дитину до досягнення ними повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_12, ІНФОРМАЦІЯ_13 та ІНФОРМАЦІЯ_14 відповідно.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 24 травня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

А.І.Дрішлюк

Р.Д.Громік