Ухвала суду № 74298997, 29.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18501/17

У Х В А Л А

29 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря судового засідання Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, та за обєднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів удаваними та визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно та поділ його, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Науменко А.В. слухається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, та за обєднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів удаваними та визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно та поділ його, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя.

Під час судового засідання від представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 Ю.Г. надійшло клопотання про зустрічне забезпечення, в якому просить суд визначити позивачеві ОСОБА_1 розмір зустрічного забезпечення за вжиття заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2018 року по справі № 522/2847/18, у сумі 3 139 500,0 гривень шляхом внесення цих коштів на депозитний рахунок суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення. Посилається на те, що 19 лютого 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/2847/18 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено, накладено арешт на 19 об’єктів нерухомого майна, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на недоведеність завдання збитків.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримала, на задоволенні клопотання наполягала.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримав, на задоволенні клопотання наполягав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Виходячи з положень ст. 154 ЦПК України законодавець передбачає захист відповідача по зустрічному забезпеченню відшкодуванню збитків завданих забезпеченням первинного позову саме на майбутнє, тобто гарантується забезпечення відшкодування збитків які можуть бути оцінені та дійсно можуть бути спричиненні відповідачу. В свою чергу реальна шкода (збитки) в тому числі по упущеній вигоді особи підлягають захисту, як вже порушеного права відповідно до ст.. 4 ЦПК України безпосереднім зверненням до суду з позовом про стягнення вже завданих збитків у відповідному розмірі. Оцінюючи доводи відповідача ОСОБА_3 суд вказує що реальні збитки завданні неможливістю продати одну квартиру та два машиномісця на яки накладений арешт по перше недоведений належними та допустимими доказами, а по друге з тверджень відповідача є вже збитками. Тому не може буди оцінено як сума збитків, яка може бути спричинена у майбутньому и не підлягає зустрічному забезпеченню. Таким же чином суд дійшов висновку що відповідачем не доведені обставини завдання збитків (упущеної вигоди) у зв’язку з неможливістю передачі в оренду будь-якого з об’єктів нерухомого майна на який накладений арешт про забезпечення позову від 19.02.2018 року. Тому не має підстав для висновків з цього приводу щодо необхідності відшкодування збитків у майбутньому. Однак враховуючи умови ст. 154 ЦПК України, суд вважає доводи у заяві про зустрічне забезпечення обґрунтованими у частині можливого завдання збитків арештом зазначених об’єктів нерухомого майна, у зв’язку з неможливістю його продажу чи здачі в оренду при подальшому знеціненні зміною ринку нерухомого майна та зменшення попиту.

Докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

На підставі викладено виходячи з обставин справи суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню в розмірі 100 000,0 гривен.

Також суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_3 не оскаржувала ухвалу про забезпечення позову від 19.02.2018 року, яким накладено арешт на її майно та не зверталася з заявами про скасування заходів забезпечення на весь перелік майна, або на конкретні об’єкти під час виникнення реальних можливостей та життєвій необхідності, щодо їх продажу чи здачі в оренду.

Суд вказує, що дії сторін не мають бути направлені на зловживання своїми правами, та штучне створювання підстав для виникнення збитків чи їх звеличення.

Керуючись: ст.158, ч.2 ст.247,258-260,354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 Ю.Г. про зустрічне забезпечення задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 розмір зустрічного забезпечення у сумі 100 000,0 (сто тисяч) гривень та зобов`язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду (Отримувач: ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (ЄДРПОУ):26302945, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО: 820172, № рахунку: 37317035005435) у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення позову та зобов`язати позивача у вказаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Ухвала про зустрічне забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Суддя А.В.Науменко

29.05.2018