Постанова № 74298074, 26.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2721/18

Номер справи місцевого суду: 522/3602/13-ц

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 року м. Одеса

Справа № 522/3602/13-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_4 ОСОБА_5,

- відповідач - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7, представника ОСОБА_6, на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Погрібного С.О. 19 червня 2013 рокуо 16 годині 00 хвилин в м. Одесі,

встановив:

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з: 1) ОСОБА_6 грошові кошти у сумі - 640 000,00 грн.; 2) ОСОБА_8 грошові кошти у сумі - 52 000,00 грн.; 3) ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі - 52 000,00 грн.; 4) ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі - 38 400,00 грн.; 5) ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі - 38 400,00 грн..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2013 р., за заявою ОСОБА_4 від 15.04.2013 р., позовні вимоги останнього до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 залишено без розгляду.

У червні 2013 р. ОСОБА_4 збільшив свої позовні вимоги до ОСОБА_6, остаточно просить стягнути на його користь з останньої грошові кошти у сумі - 322 300,00 доларів США.

ОСОБА_4 обґрунтовує свої уточнені позовні вимоги до ОСОБА_6 тим, що грошові кошти у сумі - 322 300,00 доларів США він перерахував з власного банківського рахунку на банківський рахунок ОСОБА_6 для придбання собі за допомогою ОСОБА_6 квартири в м. Одесі. Гроші перерахував ОСОБА_6 для того, щоб остання розрахувалась за квартиру. Квартира для нього придбана не була. ОСОБА_6 відмовилась повернути отримані нею гроші. Тому, він вважає, що гроші були набуті останньою безпідставно.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2013 р.позов ОСОБА_4, задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі - 322 300,00 доларів США та судові витрати у сумі - 3 528,00 грн. за сплачений судовий збір.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щовідповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

З виписок банку NORDEA BANK NORGE ASA (Королівство Норвегії) (а. с. 37 - 55), вбачається, що ОСОБА_4 перерахував з власного банківського рахунку, відкритого на його ім'я у цьому Банку на банківський рахунок № 26201603015614, відкритий на ім'я ОСОБА_6 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", гроші у загальній сумі - 322 300,00 доларів США, а саме: - 800,00 доларів США - 17.01.2012 року; - 80 000,00 доларів США - 30.01.2012 року; 81 000,00 доларів США - 31.01.2012 року; - 76 000,00 доларів США - 01.02.2012 року; - 58 500,00 доларів США - 11 червня 2012 року; 20 500,00 доларів США - 07.06.2012 року; - 5 500,00 доларів США - 24.08.2012 року.

З відомостей, наданих ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на підставі ухвали суду про забезпечення доказів шляхом їх витребування (а. с. 64 - 67, 69 - 70), вбачається, що позивач перерахував з власного банківського рахунку, відкритого на його ім'я у NORDEA BANK NORGE ASA (Королівство Норвегії) на банківський рахунок № 26201603015614, відкритий на ім'я ОСОБА_6 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", гроші у загальній сумі - 322 300,00 доларів США, а саме: - 800,00 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_6 19.01.2012 року; -80 000,00 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_6 06.02.2012 року; - 81 000,00 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_6 06.02.2012 року; - 76 000,00 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_6 06.02.2012 року; - 58 500,00 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_6 13.06.2012 року; - 20 500,00 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_6 09.07.2012 року; - 5 500,00 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_6 28.08.2012 року.

Встановлено, що у ОСОБА_4 відсутні будь-які майнові зобов'язання перед відповідачкою, гроші були перераховані ним ОСОБА_6 з метою сплати останньою вартості квартири в м. Одеса, яку планував придбати на своє ім'я ОСОБА_4.

Відомості про укладення між ОСОБА_4, як дарувальником, та ОСОБА_11, як обдарованою, договору дарування валютних цінностей в матеріалах справи відсутні. Таким чином, спірні правовідносини регулюються положеннями Глави 83 ЦК України.

Незважаючи на те, що ОСОБА_6 отримала грошові кошти на власний банківський рахунок, вони (гроші) не можуть розглядатися в якості одного з видів платежів, наведених у п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України (заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсія, допомога, стипендія, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування). Отже, положення ч. 1 ст. 1215 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не є резидентом України, не є громадянином України та постійно проживає за її межами, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_6 безпідставно отримані нею грошові кошти в валюті здійсненого платежу, в якій їх отримано відповідачем - в доларах США (а. с. 79 - 80).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2016 р., заява ОСОБА_6 від 25.04.2016 р., про перегляд вищевказаного заочного рішення залишена без задоволення.

ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_6вказує на те, що домовленостей про придбання квартири між сторонами не було, довіреності на придбання квартири ОСОБА_4 не видавав. Останній перераховував гроші для забезпечення майбутнього їхньої дитини. У банківських переказах не вказано цільового призначення переказів.

Ухвалами апеляційного суду Одеської області від 07.11.2016 р. апеляційна скарга залишена без руху, від 24.11.2016 р. та від 25.11.2016 р. (суддя-доповідач ОСОБА_13) відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_13 у відставку, визначено новий склад колегії суддів у складі: - суддя-доповідач - Колесніков Г.Я., судді - Вадовська Л.М., Ващенко Л.М.. Ухвалами апеляційного суду Одеської області від 19.01.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Колесніковим Г.Я. та призначено до розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.02.2017 р. справу повернуто до суду першої інстанції для усунення недоліків.

Після повернення справи у липні 2017 р. до апеляційного суду Одеської області вона була призначена до розгляду на 19.09.2017 р.. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.09.2017 р., у задоволені заяви ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_6, про відвід колегії суддів Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М., Ващенко Л.М. відмовлено. Задоволено заяву суддів Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М., Ващенко Л.М. про самовідвід.

21.09.2017 р. визначено новий склад колегії суддів: - суддя-доповідач - Заїкін А.П., судді - Калараш А.А., Погорєлова С.О.. Справу призначено до розгляду на - 25.01.2018 р.. У призначену дату розгляд справи не відбувся у зв'язку із знаходженням судді-доповідача Заїкіна А.П. у відпустці. Розгляд справи відкладено на 26.04.2018 р..

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_4 письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні його представник - ОСОБА_15 вважав необхідним скаргу відхилити. Заочне рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції. Суд надав правильну оцінку вказаним у позові доводам.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення заочного рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильних вищевказаних висновків про існування між сторонами правовідносин щодо безпідставного набуття майна, необхідність задоволення позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 1212, 1213 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 11, 60, 61, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

Частинами 1, 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У відповідності до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки беззаперечно встановлено безпідставність набуття коштів ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, представника ОСОБА_6, про відсутністьдомовленостей про придбання квартири, відсутність довіреності на придбання квартири, перерахування грошів для забезпечення майбутнього їхньої дитини, відсутність цільового призначення переказів, колегія суддів не приймає до уваги.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_7, представника ОСОБА_6,є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_7, представника ОСОБА_6,а також для прийняття доводів апеляційної скарги останньої у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, представника ОСОБА_6, - залишити без задоволення.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2013 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 15 травня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова