Рішення № 74297122, 23.05.2018, Снігурівський районний суд Миколаївської області

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57300, Миколаївська область, м.Снігурівка, вул.імені генерала Плієва І.О., 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м.Снігурівка

Справа № 485/269/18

Провадження № 2/485/315/18

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Забаровської С.А.,

розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_2 (57341 АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 18.10.2011 р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом в заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до ст. 1054 ЦПК України Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, на що останній зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку. Відповідно до кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 31.12.2017 р. має заборгованість в сумі 112 457,58 грн., яка складається з: 3195,26 грн. - заборгованість за кредитом; 98 429,52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5001,49 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 5333,31 грн. (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не сплачує. Тому просять позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, у якій позов підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Подав суду заяву про слухання справи в його відсутність, позовну заяву не визнав, просив застосувати строк позовної давності звернення позивача з позовною заявою до суду та долучити до матеріалів справи документи на підтвердження проходження військової служби у зоні АТО з 11.09.2014 р.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України різновидами неустойки є штраф та пеня, які обчисляються у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) відповідно до ст. 1054 ЦК України зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір шляхом підписання сторонами 18.10.2011 р. заяви разом з Умовами і правилами надання банківських послуг. Відповідно до укладеного договору б/н від 18.10.2011 р. відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна Contract» зі сплатою відсотків за користування кредитом та пільговим періодом до 55 днів, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до довідки про умови використання кредитної карти "Універсальна", на час підписання анкети-заяви щомісячна базова ставка на час підписання анкети-заяви становила 1,7%, тобто 20,40 % річних, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», відповідач як користувач платіжної картки зобов'язаний до сплати заборгованості по кредиту, відсоткам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених дійсним договором.

Згідно з п. 2.1.1.5.6, у випадку невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту (у тому числі простроченого кредиту і Овердафту), оплаті винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою за користування кредитом Банк нараховує відсотки у розмірі, установленими тарифами Банку із розрахунку 360 календарних днів на рік.

Умовами і правилами надання банківських послуг позивачем передбачалась сплата позичальником комісій, однак такі умови ним не підписані, за таких обставин така вимога відповідача є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Крім того, умовами спірного кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той час, сторонами передбачено сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення зокрема за несвоєчасну сплату платежів за будь-якими з грошових зобов'язань.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання(ч.3ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеняє одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що позивач не надав розрахунку пені, оскільки наданий розрахунок заборгованості містить загальну суму комісії та пені, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Згідно з наданим Банком розрахунком, проценти за користування кредитом складали: з 14.12.2011 р. по 31.08.2014 р. 20,40 % річних (ставка 1,7 % щомісячно по кредитним операціям); в період з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р. 34,80 % річних (ставка 2,9 % щомісячно); в період з 01.04.2015 р. по 31.12.2017 р. 43,20 % (ставка 3,6 % щомісячно).

Разом з тим, відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Саме такий правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України№6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року.

Доказів належного повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку позивач суду не надав.

Отже, незважаючи на те, що пунктом 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено право Банку в односторонньому порядку здійснювати зміну тарифів та інших умов обслуговування рахунків, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України та зазначені обставини справи, є нікчемним.

Ураховуючи викладене, суд не приймає як належний доказ, наданий Банком розрахунок заборгованості за користування кредитом у розмірі 112 457,58 грн., яка складається з: 3195,26 грн. - заборгованість за кредитом; 98 429,52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5001,49 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 5333,31 грн. (процентна складова).

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем така.

Заборгованість за кредитом 3195,26 грн.

Ураховуючи, що сальдо поточної заборгованості за кредитом та простроченої заборгованості за кредитом станом на 25.01.2012 р. становить 0,00грн., заборгованість за процентами за користування кредитом така.

з 26.01.2012 р. по 25.02.2012 р. 2491,85х20,40%:360х31=43,77 (де 2491,85 грн. заборгованість за кредитом, 20,40 відсоткова ставка, 360 днів, 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою», 31 кількість днів прострочення платежу);

з 26.02.2012 р. по 25.03.2012 р. 2941,38х20,40%:360х29=48,34

з 26.03.2012 р. по 25.04.2012 р. 2966,38х20,40%:360х31=52,11

з 26.04.2012 р. по 27.04.2012 р. 2981,38х20,40%:360х2=3,38

з 28.04.2012 р. по 25.05.2012 р. 2948,24х20,40%:360х28=46,78

з 26.05.2012 р. по 28.05.2012 р. 2963,24х20,40%:360х3=5,04

з 29.05.2012 р. по 25.06.2012 р. 2789,31х20,40%:360х28=44,26

з 26.06.2012 р. по 25.07.2012 р. 2804,31х20,40%:360х30=47,67

з 26.07.2012 р. по 25.08.2012 р. 2819,31х20,40%:360х31=49,53

з 26.08.2012 р. по 25.09.2012 р. 2820,26х20,40%:360х31=49,54

з 26.09.2012 р. по 25.10.2012 р. 2850,26х20,40%:360х30=48,45

з 26.10.2012 р. по 25.11.2012 р. 2865,26х20,40%:360х31=50,33

з 26.11.2012 р. по 25.01.2013 р. 2880,26х20,40%:360х61=99,56

з 26.01.2013 р. по 25.02.2013 р. 2895,26х20,40%:360х31=50,86

з 26.02.2013 р. по 25.03.2013 р. 2910,26х20,40%:360х28=46,18

з 26.03.2013 р. по 25.04.2013 р. 2925,26х20,40%:360х31=51,39

з 26.04.2013 р. по 25.05.2013 р. 2940,26х20,40%:360х30=49,98

з 26.05.2013 р. по 25.06.2013 р. 2955,26х20,40%:360х31=51,91

з 26.06.2013 р. по 07.08.2013 р. 2970,26х20,40%:360х37=62,28

з 08.08.2013 р. по 15.08.2013 р. 2970,52х20,40%:360х8=13,47

з 16.08.2013 р. по 25.09.2013 р. 2985,52х20,40%:360х41=69,36

з 26.09.2013 р. по 09.10.2013 р. 3030,26х20,40%:360х14=24,04

з 10.10.2013 р. по 08.11.2013 р. 3045,26х20,40%:360х30=51,77

з 09.11.2013 р. по 06.12.2013 р. 3060,26х20,40%:360х28=51,73

з 07.12.2013 р. по 11.01.2014 р. 3075,26х20,40%:360х36=62,74

з 12.01.2014 р. по 07.02.2014 р. 3090,26х20,40%:360х27=47,28

з 08.02.2014 р. по 07.03.2014 р. 3105,26х20,40%:360х28=49,27

з 08.03.2014 р. по 08.04.2014 р. 3120,26х20,40%:360х32=56,58

з 09.04.2014 р. по 11.05.2014 р. 3135,26х20,40%:360х33=58,63

з 12.05.2014 р. по 10.06.2014 р. 3150,26х20,40%:360х30=53,55

з 11.06.2014 р. по 07.07.2014 р. 3165,26х20,40%:360х27=48,43

з 08.07.2014 р. по 11.08.2014 р. 3180,26х20,40%:360х35=63,08

з 12.08.2014 р. по 10.09.2014 р. 3195,26х20,40%:360х30=54,32

Таким чином, загальна заборгованість за процентами відповідача за період з 26.01.2012 р. по 10.09.2014 р. становить 1605,61 грн.

Відповідно до умов та правил надання банківських послуг при порушені клієнтом строків платежів більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Загальний розмір судового штрафу становить: 500,00 грн. фіксована частина та 240,04 грн. процентна складова, яка розрахована за формулою: (заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за процентами) х 5%, ((3195,26+1605,61)х5%= 240,04).

Таким чином, загальний розмір судового штрафу становить 740,04 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК Україним позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, останній платіж за карткою проведено 12 червня 2014 року, позивач звернувся з позовом 15 лютого 2018 року, суд приходить до висновку, що зазначений період поза межами трирічного строку. Таким чином, вказані відсотки за користування кредитними коштами та штраф стягненню з відповідача не підлягають.

Щодо відсотків за користування кредитними коштами та штрафу за період з 11.09.2014 р. по 31.12.2017 р., то вони не підлягають стягненню, оскільки з 11.09.2014 р. на відповідача розповсюджується ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначене підтверджено таким доказами: копією витягу з наказу керівника сектору "М" (по стройовій частині) № 131 від 11.05.2015 р. про зарахування на котлове забезпечення у військовій частині польової пошти В0849 ОСОБА_2; копіями довідок командира військової частини - польової пошти В3575 від 14 травня 2015 року № 392 та 11 серпня 2018 року №1049 про участь ОСОБА_2 з 11 травня 2015 року в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей; копією витягу з наказу керівника сектору "М" (по стройовій частині) № 131 від 11.09.2015 р. про виключення з особового складу частини всіх видів забезпечення ОСОБА_2

Відповідно до ст. ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Так, згідно з положенням ч. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено пільгу, яка визначає, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, ураховуючи, що позивач звернувся до суду 15 лютого 2018 року, строк дії картки до квітня 2015 року, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту заявлена в межах строку позовної давності.

Таким чином, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто заборгованість за тілом кредиту у сумі 3195,26грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 2,84 % (112 457,58 грн. сума, яка заявлена до стягнення позивачем, 3195,26 грн. сума, яка підлягає до стягнення з відповідача), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 50,04 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-78, 81, 141, 247 ЦПК України, суд

вирішив:

- позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково;

- стягнути з ОСОБА_2 (57341 АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок № 29092829003111) заборгованість за Кредитним договором від 18 жовтня 2011 року в сумі 3195, 26 грн. (три тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 26 коп.);

- стягнути з ОСОБА_2 (57341 АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок № 29092829003111) витрати на сплату судового збору в сумі 50,04 грн. (п'ятдесят грн. 04 коп.);

- в решті задоволення позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Т.Ю.Фортуна