Ухвала суду № 74296962, 07.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 1512/12638/2012

Провадження № 4-с/520/58/18

УХВАЛА

07.05.2018 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Луняченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 стягувач: Комунальні підприємство «Теплопостачання м.Одеси,

В С Т А Н О В И В :

12.04.2018 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 стягувач: Комунальні підприємство «Теплопостачання м.Одеси», в якій скаржник просить суд: поновити строк на подання скарги; постанову старшого державного виконавця Другого Київського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного Територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 19.02.2018 року про відкриття виконавчого провадження №55828274-скасувати, мотивуючи скаргу тим, що в виконавче провадження №55828274 з примусового виконання судового наказу №1512/12638/2012 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість по оплаті послуг за надання теплової енергії в сумі 4892,61 гривень, відкрите незаконно, оскільки сплив відповідний строк для звернення судового наказу до виконання.

Одночасно з вимогами скарги, заявником зазначено щодо можливості розгляду справи за її відсутністю.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу було розподілено судді Луняченко В.О.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 16.04.2018 року відкрито провадження по справі на підставі вказаної скарги.

07.05.2018 року представником Другого Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області надано до суду заяву в якій останній скаргу не визнає та просить розглянути її за його відсутністю,.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №1512/12638/2012 за заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по оплаті послуг за надання теплової енергії в сумі 4892,61 гривень.

За наслідком розгляду вказаної справи, 01.10.2012 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості по оплаті послуг за надання теплової енергії в сумі 4892,61 гривень.

Судовий наказ набрав законної сили 30.11.2012 року та був виданий Київським районним судом м.Одеси на виконання 05.02.2013 року.

Відповідно до положення ст. 160 ч.1 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

З положення ст. 258 ч.1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Звертаючись до суду з даною скаргою ОСОБА_2 посилається на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», однак вказане не відповідає дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так з метою виконання рішення суду за заявою представника стягувача, 05.02.2013 року Київським районним судом м. Одеси видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості по оплаті послуг за надання теплової енергії.

11.03.2013 року державним виконавцем Першого Київського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження ВП №36913341 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» заборгованості за послуги теплопостачання.

Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ від 25.05.2013 року повернуто виконавчий документ, а саме судовий наказ у зв’язку з неможливістю його виконання, оскільки перевіркою встановлено відсутність майна у боржника на яке можливо звернути стягнення.

Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ від 15.10.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40221795 з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 05.02.13 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання.

Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ від 19.12.13 року закінчено виконавче провадження з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 05.02.13 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання, з мотивів проживання боржника за адресою: м.Одеса, пр.-т ак. Глушка 14 кв.181, що знаходиться на території Другого Київського ВДВС ОМУЮ.

16.01.2014 року старшим де6ржавним виконавцем Київського ВДВС ОМВУЮ відкрито виконавче провадження ВП № 41657334 з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 30.11.12 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання.

Постановою того ж виконавця від 04.02.2014 року закінчено виконавче провадження ВП №416575334 з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 30.11.12 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання, оскільки при перевірці місця мешкання боржника встановлено, що судовий наказ підлягає виконання на території Першого Київського ВДВС ОМУЮ.

Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_5 від 21.05.2014 року ВП №43464966 відкрито провадження з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 30.11.12 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання.

Постановою того ж державного виконавця від 23.12.2014 року ВП №43464966 повернуто виконавчий документ – судовий наказ виданий для виконання Київськими районним судом м.Одеси 30.11.12 №1512/12638/2012 про стягнення з ОСОБА_2 н акорсить КП «Теплопостачання м.Одеса» заборгованості за послуги теплопостачання, у зв’язку з неможливістю його виконання, оскільки перевіркою встановлено, що майно на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє.

10.03.2015 року постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ ВП №46808624 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 05.02.13 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання.

Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ від 23.06.2015 року закінчено виконавче провадження ВП №46808624 з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 05.02.13 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання, оскільки в ході перевірки встановлено, що боржник мешкає за адресою зазначеною у виконавчому документі, однак майна, на яке можливо звернути стягнення у боржника не виявлено, також встановлено, що боржник працює у КУ «Міська лікарня №8», яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що відноситься до Другого Київського ВДВС ОМУЮ.

17.08.2015 року постановою державного виконавця Другого Київського ВДВС ОМУЮ ВП №48472164 відмовлено у відкритті виконавчого провадження ( відмова у прийнятті до провадження виконавчого документу), оскільки відсутня довідка КУ «Міська лікарня №8» відповідно до якої борінки станом на теперішній час у зазначеному підприємстві працевлаштований та отримує заробітну плату.

Постановою ВП №49973354 від 22.01.2016 винесену державним виконавцем Київського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 05.02.13 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання. Однак постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 03.06.2016 року ВП №49973354 повернуто стягувачу виконавчий документ виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 05.02.13 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання.

16.02.18 року стягував КП «Теплопостачання м.Одеси» звернувся до Київського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання, на підставі якої постановою старшого державного виконавця Другого Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 19.02.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №55828274 з виконання судового наказу виданого для виконання Київським районним судом м.Одеси 05.02.13 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплопостачання м.Одеси» заборгованості за надані послуги теплопостачання, з якою не згодна скаржник, оскільки вважає, що строк для пред’явлення виконавчого документу сплив та виконавче провадження відкрито безпідставно.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

З наданих державним виконавцем до суду документів, судом встановлено, що державним виконавцем винесено постанову ВП №55828274 від 19.02.2018 року винесено з додержанням вимог чинного законодавства, скаржником не доведено факту постановлення оскаржуваної нею постанови з мотивів спливу строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, оскільки з наданих державним виконавцем до суду копій з виконавчих проваджень вбачається відсутністю порушень щодо строків пред’явлення виконавчого документу до виконання, який становить три роки.

Пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

На підставі ст.3 Закону «Про виконавче провадження», виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, видані судами, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, у випадках, передбачених законом, судові накази, виконавчі написи нотаріусів, посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі рішень цих комісій, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування будівлями та майном, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу, рішення інших органів державної виконавчої влади, у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Пред'явлення виконавчого документа до виконання - це невід'ємне право кожного стягувача. Документ пред'являється на виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи боржника або місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Отже скаржником не надано суду доказів того, що дії головного виконавця суперечать чинному законодавству, а посилання, викладені в скарзі не може бути підставою для її задоволення, оскільки відповідно до матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем були виконані всі дії, які передбачені законом в межах його повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою та безпідставною, а від так задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. ,52, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 стягувач: Комунальні підприємство «Теплопостачання м.Одеси - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Луняченко В. О.