Ухвала суду № 74296124, 29.05.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1601/18

Провадження № 2-ві/405/3/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року. Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванової Л.А.

при секретарі - Береді Я.І.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Драному В.В. у цивільній справі № 405/1601/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід судді Драному В.В. у цивільній справі № 405/1601/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, зазначивши на обґрунтування заяви, що суддя Драний В.В. у судовому засіданні почав звинувачувати її у тому, що вона (позивач) повинна була отримати рекомендований лист від поліції, тим самим на неї був здійснений тиск, при цьому, на її (позивача) заперечення про те, що вона тільки 16 травня 2018 року виписалася з лікарні, - суддя Драний В.В. не реагував, у зв'язку з чим, позивач зазначила, що у неї є сумніви в об'єктивності рішень судді та в подальшому вона не може довіряти судді при винесенні об'єктивних рішень. Також вказала, що вона (позивач) не може брати участь в судових засіданнях без адвоката, та, крім того, просила надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Так, за наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді, суд, який розглядає справу, дійшовши висновку про необґрунтованість відводу на підставі положень ст.ст. 36, 40 ЦПК України, ухвалою суду від 23.05.2018 року зупинив провадження у справі. Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Драному В.В. передано до канцелярії суду для визначення іншого судді, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України (ухвала суду від 23 травня 2018 року).

Відповідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи, викладені в заяві позивача ОСОБА_1 про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Учасники справи мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді, визначені в ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Доводами заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Драному В.В., який розглядає справу № 405/1601/18, є те, що суддя Драний В.В. в судовому засіданні звинуватив позивача ОСОБА_1 у тому, що остання повинна була отримати рекомендований лист від поліції, при цьому, на її заперечення про те, що вона лише 16 травня 2018 року виписалася із лікарні не реагував, тим самим, позивач вважає, що суддею Драним В.В. на неї (позивача) був здійснений тиск, у зв'язку з чим, у позивача виникли сумніви в об'єктивності рішень судді.

Поряд з цим, судом відзначається, що вказані доводи позивача ОСОБА_1 не можуть бути підставою для відводу судді, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4, ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 214 ЦПК України).

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд виходить з того, що у разі незгоди з процесуальними рішеннями суду учасник справи має можливість оскаржувати їх у встановленому законом порядку, а так само під час судового розгляду справи заперечувати щодо дій головуючого.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що доводи позивача ОСОБА_1 про відвід судді Драному В.В., на які посилається заявник в заяві, як на підстави для відводу судді зводяться до суб'єктивних припущень позивача, що суддя Драний В.В. чинить тиск на позивача ОСОБА_1, більш того, вказані доводи позивача не передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України як підстави для відводу судді та, у зв'язку з чим, не можуть бути підставою для відводу судді Драному В.В. у цивільній справі № 405/1601/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, на підставі чого у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Драному В.В. у цивільній справі № 405/1601/18, - слід відмовити.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про відвід судді Драному В.В. у цивільній справі № 405/1601/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова