Ухвала суду № 74296016, 25.05.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3141/18

Номер провадження 1-кс/404/1239/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Клочок Н.В., слідчого Козакова М.В., захисника підозрюваного - адвоката Фенько А.О., розглянувши у судовому засіданні і місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області Козакова М.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під ватрою у кримінальному провадженні 12018120020002958, стосовно:

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Кіровограді, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, без утриманців, офіційно не працевлаштованого, проживаючого по АДРЕСА_1, останній раз судимий 02.07.2013 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст. 185ч. 2 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. 15.07.2014 року на підставі ст. 7 ЗУ «Про амністію» звільненого від відбуття покарання, стосовно якого 12.08.2016 року направлений обвинувальний акт до Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, по якому ухвалено вирок, що не набрав законної сили з призначенням покарання у виді позбавлення волі,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням у цьому кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою громадянина ОСОБА_3, якому вручено повідомлення про підозру в тому, що він:

31.03.2018 року поруч з будинком АДРЕСА_2, повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4 з автомобіля «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1.

Крім того, ОСОБА_3 02.05.2018 року по вул. Пашутінська в м. Кропивницький повторно таємно викрав майно ОСОБА_5 з автомобіля «ВАЗ 21063» д.н.з НОМЕР_2, але був затриманий потерпілим.

Крім того, ОСОБА_3 07.05.2018 року по АДРЕСА_3 повторно таємно викрав майно ОСОБА_6 з автомобіля «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_3.

Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.

ОСОБА_3 разом з захисником переконані у надмірній суворості запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки він не переховувався, є нагальна потреба працювати для забезпечення власних потреб, слідству не перешкоджає, процесуальні обов'язки виконує.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту свідків, потерпілих , результати пред'явлення фотознімків для впізнання, оглядів місця події, речові докази, у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 за ознаками ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Суто з об'єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, передчасно, дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового провадження. Для вирішення заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред'явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Так, злочин в якому пред'явлено повідомлення про підозру є: повторним, середньої тяжкості, умисним, корисливим. Посягає на суспільні інтереси - проти власності. Шкоду не відшкодовано. Раніше судимий. Інкриміновані події мали місце в період дії запобіжного заходу-застави. Крім того, обвинувачується у тотожних злочинах в іншому кримінальному провадженні.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані, обдумані, ретельно законспіровані, а їх системність має ознаки злочинного промислу.

Підозрюваний втрачає соціальні зв'язки, відсутнє і законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину в період не погашеної та не знятої судимості. Обвинувачується в інших майнових злочинах, тобто ігнорує принцип мирного володіння майном. Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів,- до п'яти років позбавлення волі, є підставою для продовження можливого переховування від слідства та суду. Стосовно підозрюваного не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_3 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії на приховування злочину, залишив місце пригоди, приховав речові докази, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на свідків, потерпілих та їх родичів, а також знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Перебуваючи на волі, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Відсутність законного джерела доходу є умовою, що сприяє продовженню тотожних злочинів. Підозрюваний мешкає в іншому населеному пункті, який не співпадає з місцем проведення досудового розслідування, тому він може допустити неявки до суду. Не має визначеного місця проживання, постійно змінює тимчасові місця проживання, тобто виключається застосування домашнього арешту. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

ОСОБА_3 підозрюється у злочині середньої тяжкості, не пов'язаному із застосуванням насильства, тому за правилами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2018 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Наявність у підозрюваного батьків, хвороб і можливої вагітної співмешканки не зупинили підозрюваного від можливого вчинення інкримінованих йому дій, тобто належне виконання процесуальних обов'язків та попередження нових злочинів можна забезпечити тільки триманням ОСОБА_3 під вартою.

Підлягають застосуванню і положення ст. 209 КПК України, щодо нео

бхідності обчислення часу фактичного затримання підозрюваного, починаючи з 09 години 00 хвилин, 25 травня 2018 року, коли ОСОБА_3 фактично затримали та останній, підкорюючись правомірному наказу уповноваженої службової особи змушений був прослідувати для участі в слідчих діях у зв'язку з розпочатим досудовим розслідуванням по означеному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, починаючи з 09 години 00 хвилини, 25 травня 2018 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою припиняє свою дію о 09 годині 00 хвилин, 23 липня 2018 року. Визначити ОСОБА_3 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 35240грн. (тридцять пять тисяч двісті сорок гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_3 по клопотанню 404/3141/18, 404/1239/18 Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_3, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній