Постанова № 74295448, 08.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5751/16-ц Головуючий у І інстанції Саранюк Л. П.Провадження № 22-ц/780/1861/18 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 44 08.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Сліпченка О.І., Гуля В.В., Приходька К.П.,

учасники справи:

позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 року по справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті внеску на утримання будинку та прибудинкової території та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» про визнання недійсним протоколу № 1/1 загальних зборів членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» від 17.06.2015 року в частині першого питання порядку денного,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» (надалі ОСББ «Ворзель Парк 1» та/або позивач) звернулось із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1.

Виникла заборгованість з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, яку просили стягнути в примусовому порядку з врахуванням індексу інфляції та 3% річних у загальному розмірі 2 082,42 грн.

Відповідач ОСОБА_4 подала до суду зустрічну позовну заяву, яку мотивувала тим, що загальні збори членів ОСББ не можуть встановлювати вартість комунальних послуг, оскільки це суперечить чинному законодавству. В зв'язку з тим, що квартира НОМЕР_1, власником якої є Позивач за зустрічним позовом, обладнана пристроями обліку споживання водо-, газо-, електропостачання, нею були укладені договори безпосередньо з підприємствами, які надають комунальні послуги.

Виходячи з вищенаведеного позивач по зустрічному позову вважала, що прийняте по першому питанню порядку денного загальних зборів від 17.06.2015 р. рішення про встановлення вартості комунальних є незаконним та просила визнати недійсним протокол №1/1 загальних зборів членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» від 17.06.2015 року в частині першого питання порядку денного про встановлення вартості комунальних послуг 4,21 грн., для мешканців перших поверхів, 5,64 грн. для мешканців верхніх поверхів; ухвалити рішення, яким вимоги первісного позову відхилити у повному обсязі; покласти витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову на Відповідача.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 року в задоволені позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач ОСББ «Ворзель Парк 1» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задоволити вимоги первісного позову та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСББ «Ворзель Парк 1» виступає колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Для отримання вищезазначених послуг ОСББ «Ворзель Парк 1» були укладені договори з виробниками, виконавцями відповідних послуг та підрядниками. Оплата отриманих послуг здійснюється на кошти співвласників багатоквартирного будинку у розмірі внеску, що затверджується загальними зборами. при цьому ОСББ не є виробником та/або виконавцем цих послуг, не затверджує вартість житлово-комунальних послуг, а затверджує розмір внеску співвласників, виходячи з розміру витрат, передбаченого кошторисом. У відповідності до норм чинного законодавства відповідач, яка є власником квартири і,у свою чергу, співвласником будинку зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, у розмірі визначеному рішенням загальних зборів ОСББ.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначає, що вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також, разом з відзивом на апеляційну скаргу ОСОБА_4 подала заяву про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з ОСББ «Ворзель Парк 1» судові витрати у формі судового збору, сплаченого за подання зустрічної позовної заяви у сумі 640 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з підготовкою до розгляду справи у апеляційному провадженні у розмірі 5000 грн. та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів

3)показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ОСББ не може бути виробником та виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово - комунальні послуги», і саме тому не може встановлювати вартість надання таких послуг, аОСОБА_4 своєчасно і у повному обсязі сплачує усі комунальні послуги безпосередньо на рахунки підприємств, які надають комунальні послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг, заборгованість у ОСОБА_4 по сплаті комунальних послуг відсутня.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

16.06.2015 року за реєстраційним номером 1 357 102 0000 003967 на підставі рішення власників квартир, яке зафіксовано протоколом № 1 від 01.06.2015 р. у будинку № 45а по вул. Леніна у смт. Ворзель, м. Ірпінь, Київської області було здійснено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1».

10.07.2015 року відповідно до Акту прийому-передачі житлового комплексу розташованого за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Леніна, буд. № 45а. вказаний будинок було передано на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1».

17.06.2015 р. на загальних зборах ОСББ «Ворзель Парк 1» було прийнято рішення (протокол № 1/1), яким встановлено внесок на «утримання будинку та прибудинкової території» в розмірі 4,21 грн., для мешканців перших поверхів та 5,64 грн. для мешканців верхніх поверхів за 1 кв.м. загальної площі.

Квартира НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_4 обладнана пристроями обліку споживання водо-, газо-, електропостачання, нею були укладені договори безпосередньо з підприємствами, які надають комунальні послуги, а саме: Договір № 2009 75731 про користування електричною енергією від 17.11.2015 р. з ПАТ «Київобленерго»; Договір про надання послуг водопостачання і водовідведення № 511693 від 25.07.2015 р. з КП «Ірпіньводоканал»; Акт звірки взаємних розрахунків від 14.12.2016 р. з ТОВ «Київоблгаз Збут», яке є підприємством, що надає населенню послуги з газопостачання.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку має статус неприбуткової організації, основою організації бухгалтерського обліку та звітності є фінансове планування доходів і витрат, тобто розробка бюджетів (кошторисів).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку» (в редакції, що діяла на дату проведення загальних зборів 17.06.2015 р.) до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відносяться:

- затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;

- обрання членів правління об'єднання;

- питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання;

- затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;

- затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує визначену в статуті об'єднання;

- визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів об'єднання і правління;

- визначення обмежень на користування об'єктами, які перебувають у спільній власності об'єднання;

- прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, фізичним і юридичним особам;

- затвердження угод про заснування товариств або участі у товариствах.

Вищезазначений перелік питань, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів, є вичерпним.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає та регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» дає вичерпне тлумачення терміну «комунальні послуги»: комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Згідно з п.4 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює Національна комісіх, яка формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, що діяла на дату проведення загальних зборів 17.06.2015р.) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Статтею 4 цього закону визначена мета діяльності ОСББ - це створення для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Тому основною метою та предметом діяльності ОСББ не є провадження господарської діяльність та отримання прибутку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529 наводить типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і таке поняття як «комунальні послуги» там відсутнє. Отже утримання будинку та прибудинкової території та комунальні послуги є абсолютно різними поняттями і правовідносини, що виникають при їх реалізації, регулюються різними законами.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, оскільки ОСББ не може бути виробником та виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово - комунальні послуги», і саме тому не може встановлювати вартість надання таких послуг.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, що діяла на дату проведення загальних зборів 17.06.2015 р.) за наявності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг, власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.

Позивач ОСОБА_4 своєчасно і у повному обсязі сплачує усі комунальні послуги безпосередньо на рахунки підприємств, які надають комунальні послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг. Заборгованість Позивача ОСОБА_4 по сплаті комунальних послуг відсутня.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення зустрічних позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи спір на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють.

Виходячи з вищевикладеного апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову у даній справі ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для його скасування не вбачається.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Разом з відзивом на апеляційну скаргу ОСОБА_4 подала заяву про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з ОСББ «Ворзель Парк 1» судові витрати у формі судового збору, сплаченого за подання зустрічної позовної заяви у сумі 640 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з підготовкою до розгляду справи у апеляційному провадженні у розмірі 5000 грн.

Клопотання ОСОБА_4 в частині стягнення судового збору, сплаченого за подання зустрічної позовної заяви у сумі 640 грн. задоволенню не підлягає, оскільки це питання вже вирішено в оскаржуваному рішенні суду.

При прийнятті постанови апеляційний суд має вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, в обґрунтування заяви про розподіл судових витрат ОСОБА_4 зазначає, що під час підготовки до розгляду справи судом апеляційної інстанції вона понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 05/18 від 05.04.2018 між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5, протоколом № 1 про розмір виплат на оплату послуг адвоката, який є невід'ємною частиною договору, яким передбачено оплату наступних послуг адвоката «правовий аналіз матеріалів справи, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСББ «Ворзель Парк 1», рахунком № 18 від 05.04.2018, квитанцією № 0.0.1005403734.1 та поточною випискою по особовому рахунку ФОП ОСОБА_5 № НОМЕР_2 від 10.04.2018, які долучені до заяви.

Враховуючи викладене, з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» на користь ОСОБА_4 слід стягнути 5000 грн. понесених судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 367, 374 - 375 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» - залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати, (пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції), а саме: витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: