Рішення № 74294772, 17.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5397/17

Провадження №2/359/338/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарях судового засідання Коробові О.П., Гомолі О.А,

ОСОБА_1,

за участю представників позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу:

за первісним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частки в садовому будинку, земельній ділянці та автомобілі, а також витребування автомобіля з чужого незаконного володіння;

за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку в автомобілі,

встановив:

В липні 2017 року ОСОБА_11 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовувала його тим, що 1 липня 2015 року вона уклала шлюб з ОСОБА_12 Ще 3 грудня 2008 року у них народився син ОСОБА_6 Крім того, під час шлюбу вони придбали садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Ново-річній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, земельну ділянку площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002: 0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану за цією ж адресою, а також автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1. Це майно було об’єктом спільної сумісної власності подружжя. 4 червня 2016 року ОСОБА_12 помер. Право спільної сумісної власності на садовий будинок, земельну ділянку та автомобіль припинилось. У зв’язку з цим ОСОБА_11 набула право власності на 1/2 частку в садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Ново-річній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882 600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованій за цією ж адресою, а також 1/2 частку в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1. Право власності на іншу 1/2 частку в переліченому майні ввійшло до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_12 За час свого життя він не склав заповіт. Тому після його смерті спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є ОСОБА_11 та її син ОСОБА_6, а також дочки позивача від першого шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Вони у встанов-леному порядку прийняли спадщину. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_11 та її син ОСОБА_6 придбали по 1/8 частці в садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, по 1/8 частці в земельній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначен-ням для ведення індивідуального садівництва, розташованій за цією ж адресою, а також по 1/8 частці в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1. Таким чином, ОСОБА_11 набула право власності на 5/8 (1/2 + 1/8) часток в переліченому майні. Водночас, відповідачі категорично заперечують проти видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину за законом. Тому ОСОБА_11 просила суд визнати за нею право власності на 5/8 часток в садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, 5/8 часток в земельній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованій за цією ж адресою, та 5/8 часток в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, а також визнати за її сином ОСОБА_6 право власності на 1/8 частку в переліченому майні.

В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_11 подала заяву про збільшення позов-них вимог (а.с.186-187 т.1): просить визнати за нею право власності на 5/8 часток в садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, 5/8 часток в земельній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002: 0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованій за цією ж адресою, та 5/8 часток в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, а за її сином ОСОБА_6 – право власності на 1/8 частку в переліченому майні, а також витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1.

Крім того, ОСОБА_13 пред ’явила зустрічний позов (а.с.90-93 т.2) та посила-ється на те, що в період часу з 20 квітня 1985 року до 19 листопада 2014 року вона пере-бувала у шлюбі з ОСОБА_12 11 липня 2008 року він придбав автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1. Цей транспортний засіб був об’єктом права спільної сумісної власності. Тому ОСОБА_13 просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частку в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1.

У судовому засіданні представники позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під-тримують первісний позов та наполягають на його задоволенні. Водночас, вони запере-чують проти задоволення зустрічного позову та посилаються на те, що ОСОБА_6 народився 3 грудня 2008 року. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_14 почав проживати однією сім’єю з ОСОБА_11 ще на початку 2008 року. Станом на день придбання спірного автомобіля ОСОБА_12 вже припинив шлюбні правовідносини з ОСОБА_13 Підстави для визнання за нею права власності на 1/2 частку в транспортному засобі відсутні. Тому представники позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Відповідачі, їх представники ОСОБА_4 та ОСОБА_15 не з’явились у судове засідання. Провадження у цивільній справі було відкрито ще 27 липня 2017 року. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження поважності причин їх чергової неявки у судове засідання. З метою запобігання затягування розгляду цивільної справи понад 1 рік на підставі п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд постановив ухвалу про розгляд цивільної справи у відсутності відповідачів, їх представників ОСОБА_4 та ОСОБА_15

Представник Першої Київської державної нотаріальної контори також не з’явився у судове засідання та надіслав лист №7763/01-16 від 15 серпня 2017 року (а.с.33 т.1), в якому він просить розглянути цивільну справу в його відсутності.

Вислухавши пояснення представників позивачів та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Встановлено, що 20 квітня 1985 року ОСОБА_16 уклала шлюб з ОСОБА_12 Після укладення шлюбу їй було присвоєно прізвище «Волнянська». Ці обставини під-тверджуються копією свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-КИ №364123 (а.с.97 т.2).

15 липня 1986 року у них народилась дочка ОСОБА_17, а 20 грудня 1990 року – ще одна дочка ОСОБА_7 Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії V-КИ №380326 від 26 вересня 1986 року та серії VI-КВ №490487 від 23 січня 1991 року (а.с.80 зворот т.1).

19 листопада 2014 року ОСОБА_13 та ОСОБА_12 розірвали шлюб. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-КИ №205364 від 19 листопада 2014 року (а.с.101 т.2).

Відповідно до ст.60 СК України в редакції, чинній станом на липень 2008 року, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належало дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) само-стійного заробітку (доходу). Вважалось, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, була об’єктом права спільної сумісної власності подруж-жя.

Згідно з ч.6 ст.57 цього ж Кодексу суд може визнати особистою приватною влас-ністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

З копії біржового договору №ВР-31801 від 11 липня 2008 року (а.с.98 т.2) вбачаєть-ся, що 11 липня 2008 року ОСОБА_12 придбав автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1. Цей транспортний засіб був набутий за час шлюбу ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Дійсно, в матеріалах цивільної справи міститься копія свідоцтва про народження серії 1-КИ №202519 від 16 грудня 2008 року (а.с.6 т.1), з якого вбачається, що 3 грудня 2008 року у ОСОБА_12 та ОСОБА_11 народився син ОСОБА_6 Водночас, ця обставина сама по собі не свідчить про те, що станом на 11 липня 2008 року ОСОБА_12 фактично припинив шлюбні відносини з ОСОБА_13 У виконан-ня вимог п.3, п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд неодноразово роз’яснював представникам позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право подати інші докази або заявити клопотання про допит свідків. Однак вони категорично відмовились від вжиття цих процесуальних заходів.

З огляду на це суд вважає, що автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, був об’єктом спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Відповідно до ч.1 ст.74 СК України в редакції, чинній станом на липень 2008 року, якщо жінка та чоловік проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належало їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не було встановлено пись-мовим договором між ними.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Встановлено, що народження ОСОБА_6 в грудні 2008 року також жодним чином не свідчить про те, що станом на 11 липня 2008 року ОСОБА_12 проживав однією сім’єю з ОСОБА_11 Крім того, ОСОБА_12 перебував у шлюбі з ОСОБА_13 В такому випадку правило ст.74 СК України взагалі не поширюється на спірні правовідносини.

З огляду на це суд критично оцінює посилання представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на те, що автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, був об’єктом спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_11 Такий довід представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідає дійсності.

1 липня 2015 року ОСОБА_12 уклав шлюб з ОСОБА_11 Ця обставина під-тверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-КИ №311151 від 1 липня 2015 року (а.с.7 т.1).

28 березня 2016 року за договором купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.61 т.1) ОСОБА_12 придбав садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

В той же день за договором купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.62 т.1) ОСОБА_18 придбав земельну ділянку площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882 600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, роз-ташовану по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до ст.60 СК України в редакції, чинній станом на березень 2016 року, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належало дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) само-стійного заробітку (доходу). Вважалось, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, була об’єктом права спільної сумісної власності подруж-жя.

Згідно з п.3 ч.1 ст.57 цього ж Кодексу особистою приватною власністю дружини, чоловіка вважалось майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Встановлено, що 28 березня 2016 року ОСОБА_11 подала нотаріусу заяву (а.с.63 т.1), в якій вона дала згоду ОСОБА_12 на купівлю вказаного садового будинку з земельною ділянкою, на якій він був розташований. Зі змісту цієї ж заяви вбачається, що вказане майно придбавалось виключно за спільні грошові кошти подружжя, а договори купівлі-продажу були укладені виключно в інтересах сім’ї подружжя.

З огляду на це суд вважає, що садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та земельна ділянка площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташована за цією ж адресою, були об’єктами спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_11

Дійсно, з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ №284043 (а.с.43 т.1) вбачається, що 15 липня 2015 року автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, був вдруге зареєстрований за ОСОБА_12 Водночас, з копії листа в.о. начальника РСЦ в м. Києві №31/26-284/7з від 20 квітня 2018 року (а.с.104 т.2) вбачається, що перереєстрація вказаного автомобіля була проведена лише у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу для роботи на газовому пальному.

З огляду на це суд критично оцінює посилання представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на те, що автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, був придбаний під час шлюбу ОСОБА_12 та ОСОБА_11 Такий довід представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також не відповідає дійсності.

Встановлено, що 4 червня 2016 року ОСОБА_12 помер. Ця обставина під-тверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9 т.1).

У зв’язку з цією подією право спільної сумісної власності на автомобіль марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, садовий будинок з господарськими будів-лями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та земельну ділянку площею 0,0783 га з кадастро-вим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуаль-ного садівництва, розташовану за цією ж адресою, припинилось.

Як наслідок, ОСОБА_13 набула право власності на 1/2 частку у вказаному автомобілі, а ОСОБА_11 – право власності на 1/2 частку в спірному садовому будинку та земельній ділянці. Право власності на іншу 1/2 частку в переліченому майні ввійшла до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_12

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с.79 зворот т.1) вбачається, що за час свого життя ОСОБА_12 не склав заповіт. Ця обставина свідчить про те, що після його смерті спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємця першої черги за законом є ОСОБА_11, її син ОСОБА_6, а також дочки спадкодавця від першого шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_17, якій після укладення шлюбу було прізвище «Литвиненко».

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спад-щину. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Згідно з ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що 5 серпня 2016 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали Київській державній нотаріальній конторі заяви про прийняття спадщини (а.с.77, 78 т.1). 3 листопада 2016 року, тобто до закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадко-давця, ОСОБА_11М також подала до Першої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.84 зворот). Ці обставини свідчать про те, що вони у встановленому порядку прийняли спадщину. Крім того, ОСОБА_6 є малолітньою особою. За цією ознакою він вважається таким, що також прийняв спадщину.

З огляду на це суд вважає, що кожний з чотирьох спадкоємців набув право власності на 1/8 частку в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1, 1/8 частку в садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та 1/8 частку в земельній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садів-ництва, розташованій за цією ж адресою.

Таким чином, ОСОБА_11 набула право власності на 5/8 (1/2 + 1/8) часток в садо-вому будинку та земельній ділянці, а також лише 1/8 частку в спірному транспортному засобі.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Встановлено, що між сторонами виник спір з приводу розміру їх часток в спадко-вому майні. У зв’язку цим нотаріус навіть припинив видачу свідоцтв про право на спад-щину за законом.

З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності за ОСОБА_11 належить визнати право власності на 5/8 часток в садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, 5/8 часток в земельній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованій за цією ж адресою, та на 1/8 частку в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1; за ОСОБА_6 – право власності на 1/8 частку в переліченому майні; а за ОСОБА_19 слід визнати право власності на 1/2 частку в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійсню-вали свої офіційні повноваження.

Встановлено, що зміст віндикаційного позову полягає у витребуванні майна з володіння особи, яка не є власником. Натомість, ОСОБА_20 також є співвласницею автомобіля марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1. Ця обставина взагалі виключає можливість пред’явлення до неї віндикаційного позову. В такому випадку ОСОБА_11 має право пред’явити лише позов про встановлення порядку користування спірним транспортним засобом або стягнення компенсації за її частку в цьому майні. Аналіз цих обставин красномовно свідчить про те, що ОСОБА_11 обрала неналежний та неефективний спосіб захисту цивільного права.

З огляду на це суд вважає, що у задоволенні первісного позову в частині вимоги про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння ОСОБА_20 належить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони про-порційно розміру задоволених позовних вимог.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.35 постанови №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Встановлено, що при пред’явленні первісного позову ОСОБА_11 сплатила судо-вий збір в розмірі 8000 гривень. Крім того, ОСОБА_13 витратила грошові кошти в розмірі 2100 гривень на сплату судового збору при пред’явленні зустрічного позову. Ці обставини підтверджуються квитанціями (а.с.17 т.1, а.с.89 т.2). Водночас, первісний позов задоволений лише в частині вимог, пред’явлених до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Натомість, зустрічний позов задоволений в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі по 4000 гри-вень (8000 : 2). Крім того, з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13 слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі по 525 гривень (2100 : 4), а з ОСОБА_11 – в розмірі 1050 гривень (2100 : 4 х 2).

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Первісний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_21 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_19, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частки в садовому будинку, земельній ділянці та авто-мобілі, а також витребування автомобіля з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 5/8 часток в садо-вому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 5/8 часток в земель-ній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованій по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/8 частку в авто-мобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/8 частку в садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/8 частку в земельній ділянці площею 0,0783 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0543 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованій по вул. Новорічній, 5 в урочищі «Млиново» на території Гнідинської сільської ради Бориспіль-ського району.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/8 частку в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1.

У задоволенні первісного позову в частині вимог про визнання за ОСОБА_5 права власності на більшу частку в автомобілі та витребуванні цього рухо-мого майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 Миколаїв-ни витрати на оплату судового збору в розмірі 4000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 Миколаїв-ни витрати на оплату судового збору в розмірі 4000 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку в автомобілі задовольнити.

Визнати за ОСОБА_22 право власності на 1/2 частку в автомобілі марки «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 витрати на оплату судового збору в розмірі 1050 гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 витрати на оплату судового збору в розмірі 525 гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13 витрати на оплату судового збору в розмірі 525 гривень.

Рішення суду складено в повному обсязі 29 травня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його в повному обсязі.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_23