Ухвала суду № 74294710, 29.05.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/693/18

Провадження № 11-кп/779/192/2018

Категорія ст. 81 КК України

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.

Суддя-доповідач Гриновецький

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

суддів Гриновецького Б.М.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

з участю секретаря Кравчук І.Я.,

прокурора Мариніва Р.І.,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши в режимі відеозв’язку матеріали провадження відносно ОСОБА_3 за його апеляційною скаргою на ухвалу Долинського районного суду від 27.04.2018 року,

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання в.о. начальника ДУ “Долинський виправний центр (№ 118)” про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання. Його було засуджено 16.06.2011 року вироком Івано-Франківського міського суду за ст. ст. 115 ч. 1, 185 ч. 1, 357 ч. 3 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на 10 років.

Строк відбуття покарання йому рахується з 18.02.2011 року.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2016 року йому зараховано у покарання строк попереднього ув’язнення з 18 лютого по 11 липня 2011 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою того ж суду від 22.06.2017 року ОСОБА_3 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі на 3 роки 3 місяці 3 дні. Ухвалою Долинського райсуду від 7 липня 2017 року йому в покарання за правилами ст. 72 КК України зараховано час слідування під вартою до ДУ “Долинський виправний центр (№ 118)” з 22 червня по 3 липня 2017 року з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.

Суд мотивував ухвалу тим, що ОСОБА_3 засуджений за вчинення кількох злочинів, серед яких особливо тяжкий злочин. Фактично відбута частина терміну покарання (з врахуванням проведених перерахунків) станом на 27.03.2018 року становила 7 років 6 місяців 13 днів, фактично невідбута частина терміну покарання станом на 27.03.2018 року становила 2 роки 5 місяців 17 днів.

Суд взяв до уваги той факт, що засуджений був шість разів заохочений за добросовісне відношення до праці. Заохочення послужили підставою заміни йому невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі більш м’яким у вигляді обмеження волі. Однак, він неодноразово під час відбування покарання порушував режимні вимоги, що не може служити переконливою підставою для висновку, що засуджений став на шлях виправлення.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 оспорює ухвалу суду, вважає, що вона не відповідає чинному законодавству, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання щодо його умовно-дострокового звільнення, просить її скасувати та звільнити його від покарання.

В апеляційній інстанції :

- апелянт підтримав свої апеляційні доводи, просить скасувати ухвалу й прийняти рішення про його умовно-дострокове звільнення;

- прокурор визнав подану апеляційну скаргу безпідставною, просить її відхилити.

З’ясувавши обставини провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 слід відхилити.

Згідно ст. 81 КК України засуджений за особливо тяжкий злочин до позбавлення волі, який став на шлях виправлення і відбув більше двох третин покарання, може бути умовно-достроково звільнений від покарання.

Як видно із матеріалів провадження, доводи суду першої інстанції про відсутність правових підстав для такого звільнення колегія суддів вважає обґрунтованими.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 22 червня 2017 року вже було замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м’яке у виді обмеження волі на термін 3 роки 3 місяці 3 дні.

Оскільки засуджений, крім заохочень за добросовісне ставлення до праці, також неодноразово порушував режим відбування покарання, не можна ствердити, що процес його виправлення та перевиховання був стабільним та послідовним протягом всього перебування в установі виконання покарання.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що поведінка ОСОБА_3 свідчить, що він не став на шлях виправлення, колегія суддів залишає без задоволення його клопотання про умовно-дострокове звільнення від покарання.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують висновку суду про те, що він своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.

Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3

К е р у ю ч и с ь ст.ст. ст. 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Долинського районного суду від 27.04.2018 року щодо нього – без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді : Б.М. Гриновецький

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Гриновецький