Вирок № 74292608, 25.05.2018, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2124/17

Провадження № 1-кп/452/6/2018

ВИРОК

іменем України

25 травня 2018 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

при секретарі Кафтан О.Ю.,

із участю: прокурора Гучок І.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника-адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника-адвоката Кузняка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_2; із середньою спеціальною освітою; одруженого; непрацюючого; відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 15.03.2017 року о 12.30год. у м. Самборі по вул. І. Мазепи, 8 Львівської області при вході до приміщення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області, у результаті конфлікту, що стався між ним та ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин із останнім, маючи умисел на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, після суперечки із ОСОБА_1 наздогнав його на вул. Сагайдачного, 10 у м. Самборі Львівської області та наніс удар ногою в спину, внаслідок чого ОСОБА_1 впав, а ОСОБА_4 завдав удар складним ножем в ділянку спини потерпілого, спричинивши йому згідно висновку судово-медичної експертизи травму грудної клітки у вигляді рани в 8-у міжребер'ї на спині справа, яка проникла в плевральну порожнину з накопиченням рідини, крові та повітря в ній та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення. У наступному ОСОБА_4 15.03.2017р. о 12.40год., продовжуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, у м. Самборі по вул. Б. Хмельницького, 14«а» Львівської області неподалік кафе-бару «Sambeer Pub», здогнавши вдруге і зваливши ОСОБА_1 на тротуар, продовжив наносити потерпілому удари руками та ногами в ділянку голови та по інших частинах тіла, чим спричинив йому за висновком судово-медичної експертизи відкриту черепно-мозкову травму з накопиченням цереброспінальної рідини між внутрішньою поверхнею твердої мозкової оболонки справа та м'якою оболонкою, крововиливом під м'яку оболонку головного мозку з забоєм важкого ступеня та набряком головного мозку, переломом кісток лицевого черепа та основи черепа, забій обох легень, множинні садна на обличчі, на голові, на грудній клітці та на кінцівках, гематоми на обличчі, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Судом проаналізовано показання обвинуваченого, потерпілих, свідків у судовому засіданні, позиції прокурора та адвокатів, матеріали досудового слідства в сукупності та, суд прийшов до висновку про перекваліфікацію задокументованих досудовим розслідуванням дій особи із ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України і про винуватість ОСОБА_4 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, оскільки під час судового розгляду не знайшла місце така форма співучасті про вчинення злочину групою осіб через відсутність доказів у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, - що брало участь декілька виконавців; під час судового провадження кримінальної справи не було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 виконав у повному обсязі чи частко об'єктивну сторону складу злочину із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження.

Водночас не заслуговує на увагу та не підлягає задоволенню клопотання захисника-адвоката про визнання доказу недопустимим, а саме вцілому Протоколу №707/56/01/14-2017 від 03.08.2017 року як такого, що здобутий всупереч вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що на переконання суду є також вагомим стосовно адвокатської діяльності та може бути окремим питанням для реагування захисником-адвокатом поза даним кримінальним провадженням.

Як установлено судом у рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017140290000324 від 15.03.2017р., було проведено НСРД і отримано інформацію про зв'язки номера телефону ОСОБА_6 із іншими особами, що для досудового слідства загалом могло мати значення як доказ у кримінальному провадженні та було розсекречено у встановленому законом порядку; тобто слідчі дії проводились не стосовно адвоката, а відносно особи, матеріали щодо якого у подальшому були виділені в окреме провадження. Тому спірний доказ був отриманий належним суб'єктом при розслідуванні кримінального провадження, який наділений повноваженнями проводити процесуальну дію, під час якої отриманий цей доказ; важливі для справи фактичні дані були одержані зі встановлених законом джерел, що перераховано у ст. 65 КПК України, що було перевірено у суді; прокурором доведено, що доказ був отриманий з дотриманням порядку проведення процесуальних дій, - отже, отриманий у встановленому законом порядку, відтак, не може бути вцілому визнаний недопустимим.

На підтвердження встановлених судом обставин вина обвинуваченого ОСОБА_4 у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1 вбачається із наступного:

Допитаний безпосередньо у судовому засіданні обвинувачений свою винність в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, жалів із приводу вчинених ним злочинних дій стосовно ОСОБА_1 та пояснив, що так склались обставини через самого потерпілого, який 15.03.17р. о 12.30год. стояв на сходовій клітці при вході до будівлі Самбірської райдержадміністрації та нецензурно висловився на його адресу; коли ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_1 зробити зауваження, тоді останній вийняв ножа, чи то гостро заточену фінку і вдарив обвинуваченого у груди від чого він впав; у наступному потерпілий продовжив наближатись, але ОСОБА_4 його ногами сильно відштовхнув і ОСОБА_1 почав утікати. Коли обвинувачений піднявся то продовжив слідувати за потерпілим, котрого наздогнав вже на вулиці Сагайдачного навпроти будинку №10 у м. Самборі, де повалив його, копнувши ззаду ногою, а потім наніс ОСОБА_1 удар якимось предметом у плечі; вдруге він наздогнав та побив потерпілого на вул. Б. Хмельницького, 14«а» неподалік кафе-бару «Sambeer Pub», зачепивши руками за верхній одяг. Про телефонні дзвінки у той час від початку своїх незаконних дій із 12.30год. ОСОБА_4 не заперечив і пояснив, що міг надзвонювати знайомим і, в тому числі ОСОБА_6, але за результатом самостійно побив ОСОБА_1 через особисті неприязні відносини із ним, які тривали ще понад два роки перед тим випадком 15.03.17р.; обвинувачений по переглянутих у судовому засіданні відеозаписах підтвердив, що все так і відбувалось; чи той другий учасник на відео неподалік торгівельного центру «Літо» котрий біг за потерпілим ОСОБА_1 є ОСОБА_6 ОСОБА_4 припустив позитивно, але про нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому він заперечив. Загалом суду обвинувачений зосередив увагу на тому, що результатом його незаконних дій, пов'язаних із нанесенням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, були спершу спровоковані дії самого потерпілого і, в тому числі нанесення йому ним першим ножового поранення, що стало наслідком розпаленого збудженого стану і такої подальшої поведінки ОСОБА_4, що на сьогодні останній розуміє як протиправність власних дій та жаліє, що відразу не звернувся до органів поліції, а самостійно вирішив відплатити.

Потерпілий ОСОБА_1 подібно підтвердив події, що мали місце о 12.30год. 15.03.17р. і пояснив, що дійсно на площадці сходової клітки входу до Самбірської РДА між ним та ОСОБА_4 відбувся конфлікт, але розпочався він з ініціативи обвинуваченого, який копнув його вище коліна у праву ногу; в свою чергу він відповів кулаком правої руки та вдарив ОСОБА_4 один раз у голову та два рази в область грудей; у руках потерпілий ствердив, що жодних предметів не мав; тоді обвинувачений почав дзвонити знайомим та кликати на допомогу і ОСОБА_7 зрозумів, що треба утікати. Потім ОСОБА_4 по вул. Сагайдачного,10 наздогнавши його копнув у спину, від чого він упав, а потім одразу ножем ударив; потерпілий біля магазину «Літо» намагався сісти у таксі, але ОСОБА_4 погрожував таксистам підпалом машини, а в наступному обвинувачений вже разом із ОСОБА_6 наздогнав ОСОБА_1 біля кафе-бару «Sambeer Pub» і обвинувачений продовжив бити потерпілого по голові, ногою також наносив удари по тілу, а другий (ОСОБА_6Б.) бив його кулаками по спині. Коли ОСОБА_4 вдарив його в голову, то ОСОБА_1 втратив свідомість; перед тим він помітив навколо себе близько десяти людей, з яких ніхто його не бив.

Допитана ОСОБА_2, котра судом була визнана потерпілою і суд прийняв до розгляду пред'явлений нею цивільний позов в інтересах потерпілого ОСОБА_1, який сьогодні є інвалідом другої групи і самостійно не може цього реалізувати, суду показала, що на лікування сина саме вона затратила всі кошти, на які має підтвердження, а також значно більше потратила, однак, не зібрала документальних доводів. У результаті незаконних дій обвинуваченого та інших осіб її син ОСОБА_1 отримав ряд серйозних і значних тілесних ушкоджень, через що знаходився у реанімаційному відділенні лікарні, потім на лікуванні у 8-й клінічній лікарні м. Львова і на сьогодні знову виникає потреба в його подальшому лікуванні; потерпіла ОСОБА_2 вважає себе старшою людиною і теперішня опіка над сином для неї складає надмірні зусилля для відновлення його здоров'я. Тому разом із матеріальними збитками пред'явила позов про стягнення моральної (немайнової) шкоди в розмірі 500000грн.

Із показань допитаної свідка ОСОБА_8 відомо, що вона є рідною сестрою потерпілої ОСОБА_2 і остання потратила великі кошти на лікування сина ОСОБА_1, який потерпів внаслідок того, що його побили двоє чи троє чоловіків біля торгівельного центру «Літо» у м. Самборі; деталей побиття їй невідомо.

Допитана судом свідок ОСОБА_9 суду показала про те, що вона була очевидцем бійки якихось хлопців, де було чоловік 5 чи 7, а один у той час лежав на тротуарі, потім вони перемістились в інше місце; перед тим двоє підбігали чомусь до таксистів. Хто кого і куди бив їй невідомо, осіб для впізнання їй не пред'являли, оскільки вперше допитували влітку 2017 року, а події мали місце 15.03.17р.

Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що після обіду 15.03.17р. вона бачила як двоє осіб зчинили бійку ОСОБА_1; як вона почала викрикувати припинити, то двоє чоловіків за верхній одяг почали відтягувати потерпілого вниз у провулок від людей, яких було велике скупчення. Свідок ствердила, що удари наносили двоє чоловіків, один з яких копав ногами, а другий бив у область нирок в плечі, ОСОБА_1 спротиву не чинив. Потім вона бачила на потерпілому зламаний ніс, синець коло ока, голова була у крові через травмований череп; вона поклала його на бік, бо він захлинався. Упізнати ні одного, ані другого учасника бійки вона не змогла б; допитували її на досудовому розслідуванні вперше лише 28.03.17р., слідчого експерименту із нею не проводилось.

Показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що він бачив бійку 15.03.17р. біля магазину «Рукавичка», хто кого бив йому невідомо, допитували його в поліції через тиждень-два після цього випадку, перед тим показували відеоролик, а до того в приміщенні самбірської Ратуші йому заступник начальника поліції сказав нікого не покривати і говорити, що їх було двоє чи троє, - тому він так написав у своїх письмових поясненнях під час досудового розслідування.

Показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що до нього в таксі біля 13.00год 15.03.17р. просився сісти якийсь чоловік, а другий чоловік говорив його не брати; самої бійки теоретично він не бачив.

Допитаний судом свідок ОСОБА_13 показав, що він орієнтовно о 12.15год. 15.03.2017р. заходив у приміщення Самбірської РДА, де бачив ОСОБА_1, якого знає років п'ятнадцять; потім коли виходив із приміщення, то він став очевидцем конфлікту між обвинуваченим і потерпілим, в руках останнього він бачив ніж (дослівно «лезо ножа»), бачив як ОСОБА_1 тією рукою вдарив ОСОБА_4 і той упав, а коли ОСОБА_1 нахилився ще раз ударити, то ОСОБА_4 його відштовхнув ногами, а тоді вони побігли один за другим в керунку Народного Дому.

Аналогічне показання надав суду допитаний свідок ОСОБА_15 про спричинення 15.03.17р. о 12.30год. ОСОБА_1 спершу тілесного ушкодження ОСОБА_4 ножем у груди; останній із положення лежачи відштовхнув його та побіг за ним; свідок у той час стояв неподалік сходів та попрямував слідом заради власного інтересу; але коли прийшов до «Літа», то вже бійка скінчилась. ОСОБА_13 він знає, але біля приміщення Самбірської РДА він його ніби не бачив, цього не ствердив. Із іншим свідком ОСОБА_16 він зустрівся на дорозі навпроти та обговорювали що трапилось, деталей бійки йому невідомо, чи комусь телефонував і з якого приводу не пригадує.

Однаково суду показав допитаний свідок ОСОБА_16, що підвозив ОСОБА_15 відмічатись до приміщення Самбірської РДА, а потім він йому телефонував із іншого мобільного номера, оскільки забув свій телефон; зустрілись на другому боці дороги від «Літа» та підійшли подивитись що трапилось, бо свідок спершу подумав на скупчення людей, що то страйкують медики. Потерпілий лежав на тротуарі, а медичні працівники надавали йому допомогу.

Допитаний судом свідок ОСОБА_17 показав про те, що він о 12.45год. 15.03.2017р. виносив сміття із дому, оскільки неподалік проживає та бачив як два хлопці бігли за одним; потім один бив другого лежачого на землі, а той третій тримав руками того лежачого; хтось кричав викликати поліцію і швидку, що і зробив свідок; ще викрикували, що піймали злодія та додатково інші два чи три чоловіки також нанесли удари потерпілому.

Допитаний судом свідок ОСОБА_18 показав, що потерпілого 15.03.2017р. біля 13.00год. забрала швидка медична допомога після якоїсь бійки, деталі він вже дізнався із відеоролика.

Із показань допитаної свідка ОСОБА_19 встановлено, що вона працює продавцем у магазині «Модерн» та чула на вулиці шум і крики людей; через вікно бачила у руках ОСОБА_1 ніж, а у той момент ОСОБА_4 тримав його за руку, кофта останнього була у крові; куди вони потім поділись їй невідомо, оскільки із магазину вона не виходила.

Допитана судом свідок ОСОБА_20 суду показала про те, що на тротуарі о 12.45год. 15.03.2017р. відбулась бійка.

Аналізуючи пояснення потерпілих у справі та допитаних всіх свідків, суд констатує, що незважаючи на те, що вони були заявлені як стороною обвинувачення, так і частина очевидців стороною захисту, вони надали суду загалом однакові показання про обставини спричинення ОСОБА_4 умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, такі є послідовні і без розбіжностей в частині про вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, - про час, місце, наявність обставин вчиненого і фактів, що мають значення для кримінального провадження стосовно дій обвинуваченого; наведені вище їх показання є узгоджені між собою, не містять протиріч і сумнівів, що могли б об'єктивно вплинути на причинний зв'язок між діяннями винного і наслідками, що настали для потерпілого. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву у своїй належності та допустимості не викликають; а також ці докази разом із іншими наведеними далі, що були надані суду стороною обвинувачення і захисником, - безпосередньо самим обвинуваченим не заперечувались і не спростовувались.

Із висновку судово-медичного експерта №68/17 від 16.03.2017 року відомо підсумки дослідження, що при проведенні судово-медичної експертизи та вивченні медичних документів громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлено непроникаючу колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки зліва в проекції 3-го ребра по білягрудинній лінії глибиною 4см., яка утворилась від дії колючо-ріжучого предмету типу ножа і відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Крім цього виявлено садно на задній поверхні правого ліктьового суглобу, садно на долонній поверхні 2-ї фаланги 2-го пальця правої кисті у вигляді відшарування верхнього шару шкіри з крововиливом біля верхнього краю, крововилив на 3-ій фаланзі, синець на тильній поверхні правої кисті в ділянці основного суглобу 2-го пальця, які утворились від дії твердих тупих предметів чи при падінні і ударі до таких, можливо в час та при обставинах вказаних у постанові, по давності утворення можуть відповідати часу 15.03.17р. і відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Беручи до уваги наведений висновок експертизи, який вказує водночас про отримання обвинуваченим такого ряду тілесних ушкоджень, суд вважає найбільш правдоподібними показання обвинуваченого ОСОБА_4, що його такі неадекватні дії вирішити розправитись самостійно з ОСОБА_1 внаслідок отримання від останнього ножового поранення дійсно мали місце і він у результаті став емоційно збудженим, а ОСОБА_1 це приховує своїми поясненням, що не наносив такого обвинуваченому першим і ножа при собі не мав. Про нанесення ножового поранення свідчили у суді очевидці Добрянський та ОСОБА_15, котрі були в різних позиціях і самі між собою могли не бачитись; однаково про це вказують перші процесуальні документи, що суду були надані стороною обвинувачення і мають у собі за змістом дані, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження під час конфлікту з ОСОБА_4, який також поступив у Самбірську ЦРЛ із ріжучою раною грудини: витяг із кримінального провадження від 15.03.2017 року, постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 17.03.17р., що суду подав прокурор разом із чотирма CD-R дисками відеоспостережень.

У жодному з наведених даних не міститься інформації про вчинення злочину групою осіб.

Аналогічно в інших первинних процесуальних документах досудового розслідування відсутні будь-які формулювання про причетність будь-кого іншого крім ОСОБА_4 до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, зокрема: у протоколах огляду предметів від 17.03.17р., протоколах огляду місця події від 15.03.17р., протоколах затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.03.17р., постановах отримання зразків для експертизи від 17.03.2017 року, постановах про визнання та прилучення до справи речових доказів від 20.03.17р., де в мотивах жодним чином не значиться про участь ще іншої особи.

Усе вказане є підтверджене наданим суду Реєстром матеріалів досудового розслідування, із якого відомо, що лише 24.07.17 року вирішено клопотати перед слідчим суддею про застосовування запобіжного заходу ОСОБА_6 і про дозвіл на його затримання; 31.07.17р. постановою прокурора Самбірської місцевої прокуратури вирішено виділити матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 через оголошений розшук.

Посилання прокурора у судовому засіданні 18.10.2017 року під час дослідження відеозапису із камери відеоспостереження на тротуарі ТВК «Літо», що відбулось нанесення іншою особою, матеріали стосовно якого були потім виділені в окреме провадження, близько шести ударів у спину потерпілого і такий висновок зробило досудове слідство, є помилковим розумінням та нічим іншим більше не підтверджено; жоден допитаний свідок у суді цього не вказав, ніяке інше із речових доказів, документів та висновків експертиз, що були надані суду, не встановлюють факту та обставин спільних дій двох осіб у вчиненні злочину, жодним чином не доведено, що змова між двома особами відбулась в перебігу його виконання.

Разом з тим суд критично відноситься до показань потерпілого ОСОБА_1 у судовому засіданні, що був удар у спину і він упав на тротуар біля «Літа», що потім ОСОБА_4 наносив йому удари ногами по голові, а ОСОБА_6 кулаками по спині, оскільки водночас суду ствердив, що після удару в голову він втратив свідомість, а отже не міг бачити таких деталей. Окрім цього будучи допитаним безпосередньо судом потерпілий заперечив наявність у нього ножа та нанесення ножового поранення перед тим ОСОБА_4, що є встановленою обставиною; ОСОБА_1 із обвинуваченим перебував у поганих відносинах тривалий час до подій інкримінованого злочину ОСОБА_4, який у свою чергу із ОСОБА_6 був у товариських стосунках.

Допитані у суді свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_11 показали, що побили потерпілого двоє чи троє осіб і так говорили вже після оприлюдненого відео таким чином, як їм вказали говорити працівники поліції; допитана свідок ОСОБА_9 показала, що бились 5-7 осіб, а свідок ОСОБА_10 єдина ствердила, що били потерпілого двоє, а потім тягнули його у провулок і, що там відбувалось, - суду не повідомила як і пояснила, що не в змозі впізнати нападників.

Конституцією України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Ч. 2 ст. 3 Конституції регламентовано, що головним обов'язком держави проголошено утвердження та забезпечення прав і свобод людини, а отже, правоохоронні органи та суд при встановленні істини під час розслідування і розгляду кримінальної справи зобов'язані дотримувати гарантій прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Конституції та в інших законах України. Згідно зі ст. 9 Конституції чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. при визначенні кримінального обвинувачення кожному гарантовано право на справедливий розгляд справи щодо нього незалежним і безстороннім судом і застосування презумпції невинуватості.

Разом з наведеним раніше винність ОСОБА_4 доведена наступними доказами, дослідженими судом:

-п'ятьма відеозаписами із камер спостереження, чотири з яких були надані стороною обвинувачення, що маються на DVD-R дисках із відеофайлами;

-двома проколами огляду місця події від 15.03.17р. із фототаблицями вилученого одягу та ножа;

-постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 20.03.17р.;

-оглянутим речовим доказом, - шкіряною чорною курткою, що належить потерпілому і має розріз ножем;

- висновком молекулярно-генетичної експертизи №10/323 від 09.06.2017 року, згідно якого встановлено, що:

➢у слідах на клинку (об'єкт №1) та руків'ї (об'єкт №2) та у змивах з руків'я (об'єкт №3) наданого на дослідження ножа виявлено кров людини та клітини з ядрами, генетичні ознаки яких встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки крові та клітин на ножі (об'єкти №2, 3) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 (об'єкт №30) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 (об'єкт №29). Походження виявлених крові та клітин (об'єкти №2, 3) від ОСОБА_4 виключається. Генетичні ознаки крові та клітин на клинку ножа (об'єкт №1) є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4 (об'єкт №29) та ОСОБА_1 (об'єкт №30);

➢у слідах на наданих на дослідження футболці (об'єкти №4-7) та кофті чорного кольору (об'єкти №8-10) виявлено кров людини, генетичні ознаки якої встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки крові у слідах на футболці (об'єкти № 4-7) і кофті чорного кольору (об'єкти №8-10) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 (об'єкт №29) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 (об'єкт №30). Походження виявленої крові (об'єкти №4-10) від ОСОБА_1 виключається.

➢у слідах на наданих на дослідження светрі (об'єкти №11-16), кофті темно-синього кольору (об'єкти №17-20), куртці (об'єкти №21-23), штанах (об'єкт №24) виявлено кров людини, генетичні ознаки якої встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки крові у слідах на светрі (об'єкти №11-16), кофті темно-синього кольору (об'єкти №17-20), куртці (об'єкти №21-23), штанах (об'єкт №24) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 (об'єкт №30) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 (об'єкт №29). Походження виявленої крові (об'єкти №11-24) від ОСОБА_4 виключається.

- висновком судово-медичної експертизи на громадянина ОСОБА_1 від 28.07.2017р., із якого відомо, що згідно записів медичної документації за період березня-квітня 2017 року, даних комп'ютерних томографій та рентгензнімків у нього було виявлено: травму грудної клітки у вигляді рани в 8-у міжребер'ї на спині справа, яка проникала в плевральну порожнину з накопиченням рідини, крові та повітря в ній; відкриту черепно-мозкову травму з накопиченням цереброспінальної рідини між внутрішньою поверхнею твердої мозкової оболонки справа та м'якою оболонкою, крововиливом під м'яку оболонку головного мозку з забоєм важкого ступеня та набряком головного мозку, переломом кісток лицевого черепа та основи черепа. Крім того при проведенні додаткової судово-медичної експертизи, після вивчення лікарем-рентгенологом консультантом бюро результатів рентгенологічного та комп'ютерного дослідження, виявлено дані про наявність у потерпілого забою обох легень. Також в наданій документації з медичних установ у ОСОБА_1 лікарями відмічена наявність множинних саден на обличчі, на голові, на грудній клітці та на кінцівках, «гематом» на обличчі. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, могли виникнути 15 березня 2017 року та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Проникаюча рана грудної клітки утворилась від дії колюче-ріжучого предмета, могла виникнути від дії клинка ножа. Травма черепа, забій легень, «гематоми» та садна утворились від дії тупих предметів. Категорично встановити, якими предметами наносились дані ушкодження і їх кількість, враховуючи записи медичної документації - відсутність опису характеру саден та «гематом», множинність - неможливо, але не виключено, що вони могли бути спричинені від ударів кулаками та ногами, як вказує потерпілий.

-оглянутим речовим доказом, - шкіряною чорною курткою, що належить потерпілому і має розріз типу ножем;

-протоколами проведення НСРД №706-707/56/01/14-2017 від 03.08.2017 року.

Аналізуючи наведені докази досудового розслідування суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не було представлено жодного належного доказу, який би прямо чи непрямо підтверджував про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину в групі осіб із встановленою слідством особою, матеріали стосовно котрого були виділені в окреме кримінальне провадження; не дано ніяких фактичних даних, які б свідчили про вчинення тяжкого тілесного ушкодження двома виконавцями, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку приводить суд до прийняття судового рішення лише щодо обвинуваченого ОСОБА_4

Тому суд переконаний у доведенні винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в спричиненні умисного тілесного ушкодження ОСОБА_1, небезпечному для життя в момент заподіяння, а тому кваліфікація дій за ч. 1 ст. 121 КК України є вірною та обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину; також особу винного, його вік, позитивну характеристику, сімейне становище, обставини вчинення.

ОСОБА_4 на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває; здійснює догляд за інвалідом 1-ї групи та знаходиться на обліку в УСЗН м. Самбора; раніше не судимий; проживає сім'єю та має на утриманні двох малолітніх дітей.

За ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, є тяжким.

У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Із урахуванням наведеного і загальних засад призначенняпокарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із позиціями обвинуваченого, сторони обвинувачення і захисників-адвокатів, показань потерпілих, свідків; із урахуванням особи ОСОБА_4, його поведінки під час та після вчиненого; поведінки самого потерпілого під час інкримінованого обвинуваченому злочину, наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення особою, - суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, - що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; виправлення засудженого можливе без фактичного відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю в два роки для контролю за поведінкою засудженого за умови, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

У зв'язку з наведеним у даній справі потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину ОСОБА_4 на загальну суму відповідно 28693грн. і 500000грн. і, такий на переконання суду підлягає задоволенню повністю на зазначену суму про стягнення матеріальних збитків, оскільки є підтверджено письмовими документами, доданими до позовних заяв і не спростовано другою стороною у цивільному спорі; а також підлягає частковому задоволенню пред'явлена моральна шкода в розмірі 50000грн., що все завдано і знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_4 злочином.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з пояснень учасників судового розгляду в судовому засіданні, аналізуючи матеріали кримінального провадження, при визначенні даної суми і підстав її присудження суд також виходить із роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Тому при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди судом враховано характер правопорушення, вчиненого обвинуваченим, ступінь його вини, матеріальне та сімейне становище; позицію самих обидвох потерпілих, додаткові витрати, викликані необхідністю придбанням ними квитків на проїзд, чи іншого; їх глибину фізичних та душевних страждань.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 домашній арешт слід залишити до набрання вироком законної сили; згідно вимог ст. 124 КПК України із обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у відповідних сумах 18143,84грн., 1237грн., 790,96грн., - всього 20171,8грн.; питання речових доказів згідно постанов про визнання речей речовими доказами слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання позбавлення волі на строк 5(п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2(два) роки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази: складний ніж чорного та синього кольорів, одяг ОСОБА_4, одяг ОСОБА_1, кепку чорного кольору, шкарпетку синього кольору, зразки крові ОСОБА_4, зразки крові ОСОБА_1; металевий предмет, схожий на пилочку для нігтів, що все знаходиться на зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, - знищити після набрання вироком законної сили; DVD-R диски із відеофайлами про відеоспостереження, три флеш-носії з результатами НСРД залишити при матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід домашній арешт стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта 20171,8(двадцять тисяч сто сімдесят одну гривню 80коп.)грн.

Стягнути із ОСОБА_4 у користь ОСОБА_2 28693грн. матеріальної та 50000грн. моральної шкоди, всього 78693(сімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто три)грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору і роз'яснити, що інші учасники мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя