Рішення № 74292526, 10.05.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3082/13-ц Провадження № 2/450/27/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2018 р. . Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: представника позивача за первісним позовом, а відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_2, відповідача за первісним позовом, а позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, представника відповідача за первісним позовом, а позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу:

за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради,

про (предмет спору): визнати за ОСОБА_1 /РНОКПП 2808821782/ право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на: 1 / 4 ідеальну частину житлового будинку № 6 по вул. Стрийська, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області; 1 / 4 ідеальну частину земельної ділянки, площею 0,1072 га, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 4623686600:01:003:0023; 1 / 4 ідеальну частину із 623/ 1000 частки земельної ділянки, площею 0,2134 га, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку , кадастровий № 4623686600:01:003:0022,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_5,

про (предмет спору): встановити нікчемність Заповіту ОСОБА_7, складений 21.03.2012 року, посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-16; визнати недійсним Заповіт ОСОБА_7, складений 21.03.2012 року, посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-16,

суд постановив таке рішення:

позиція позивача за первісним позовом : ОСОБА_7 за час свого життя склав заповіт, який посвідчений 21.03.2012 року державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної контори ОСОБА_8, згідно якого заповів все своє майно позивачу. Позивач вважає, що вона має право на 1/4 частку у спадковому майні батька, оскільки ОСОБА_7 з 14.04.1998 року перебував в шлюбі з ОСОБА_9, та за час шлюбу ними було набуто на майно, яке зареєстрована на ім’я ОСОБА_9, а саме : будинок по вул.. Стрийській, 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області; земельна ділянка, площею 0, 1972 га; 613/1000 частки земельної ділянки площею 0, 2134 га. Вищевказані земельні ділянки були приватизовані за рішенням сесії Солонківської сільської ради 09.11.2004 року на ім’я ОСОБА_9 Вищевказане нерухоме майно отримане ОСОБА_9 у спадщину є її особистою власністю, хоча і набуте за час шлюбу. Тобто після її смерті 09.06.2007 року спадкоємцями першої черги стали ОСОБА_7, ОСОБА_5 (малолітня донька подружжя), ОСОБА_3О, (донька ОСОБА_9М.) у рівних частках по 1/3, згідно вимоги ч. 3 ст. 1268 ЦПК України. Інших спадкоємців немає, оскільки матір померлої ОСОБА_10 пропустила 6-місячний термін для подання заяви для прийняття спадщини. Тобто ОСОБА_7 успадкував за дружиною спадкове майно в частці 1/3. Після смерті ОСОБА_11 його майно успадковують діти ОСОБА_12 в порядку спадкування за заповітом, та ОСОБА_5, яка на момент смерті спадкодавця була малолітньої, та згідно вимог ч. 1 ст. 1241 має обов’язкову частку. За життя спадкодавець право власності на спадкове майно не зареєстрував, тому позивач змушена звернутися до суду.

Позиція відповідача ОСОБА_3 за первісним позовом : в судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечили, щодо задоволення заявлених позовних вимог, подали письмові заперечення в яких вказали, що ОСОБА_7 спадщину після смерті своєї дружини не прийняв, оскільки звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва через п’ять років після смерті дружини та просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позиція відповідача ОСОБА_5 за первісним позовом : представник у судове засідання не з’явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, та зазначила, що заявлені вимоги ОСОБА_1 визнає.

Позиція третьої особи ОСОБА_6 державна нотаріальна контора : представник у судове засідання на виклик суду не з’явився, однак подав заяву про розгляду справи у його відсутності.

Позиція третьої особи орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради : представник у судове засідання на виклик суду не з’явився, однак подав на адресу суду заяву в якій зазначає, що даний позов інтересів малолітньої ОСОБА_5 не зачіпаю, тому просить задоволити позовні вимоги.

Позиція позивача за зустрічним позовом : ОСОБА_7, помер 23.06.2012 р., тобто через п’ять років після смерті своєї дружини. Після смерті ОСОБА_13 залишилась донька від першого шлюбу ОСОБА_3, яка на день смерті матері була неповнолітньою, а також донька подружжя ОСОБА_5, яка на сьогоднішній день є неповнолітньою. 23.07.2012 року в ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_11 копій документів, що надані суду ОСОБА_6 нотаріальною конторою вбачається, що заповіт внесений в Реєстр нотаріальних дій 23.03.2012 р., хоча датований 21.03.2012 р. Позивач вважає, що вказаний заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, і є нікчемним. Також зазначає, що заповіт заповідачем не підписаний. Як вбачається із тексту заповіту особистий підпис ОСОБА_7 відсутній. В наявності є лише розшифровка його підпису. Враховуючи вищенаведене, вважаю, що має бути встановлена нікчемність заповіту, посвідченого ОСОБА_8, державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-16 та таки повинен бути визнаний недійсним.

Позиція відповідача ОСОБА_1 за зустрічним позовом : в судовому засіданні її представник ОСОБА_2 заперечила, щодо зустрічного позову, оскільки вважає такий безпідставний, та просила в задоволенні такого відмовити.

Позиція відповідача ОСОБА_6 державної нотаріальної контори за зустрічним позовом : представник у судове засідання на виклик суду не з’явився, однак подав заяву про розгляду справи у його відсутності.

Позиція третьої особи орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради : представник у судове засідання на виклик суду не з’явився, однак подав на адресу суду заяву в якій просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Позиція третьої особи ОСОБА_5 за зустрічним позовом : представник у судове засідання не з’явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

02.09. 2013 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 09.10. 2013 року клопотання відкладення розгляду справи; 10.10.2013 року ухвала судового засідання про відкладення розгляду справи; 22.11.2013 року клопотання про відкладення розгляду справи; 25.11.2013 року ухвала про відкладення розгляду справи; 25.11.2013 року клопотання про витребування доказів; 17.01.2014 року ухвала про відкладення розгляду справи; 06.02.2014 року клопотання про розгляд судового засідання у відсутності відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом; 06.02.2014 року клопотання про витребування доказів; 11.02.2014 року вимога суду про витребування спадкових справ та копії реєстру нотаріальних дій; 06.02.2014 року ухвала про відкладення розгляду справи; 26.02.2014 року супровідний лист про долучення копій спадкових справ після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_7; 12.03.2014 року клопотання про витребування доказів; 18.03.2014 року клопотання про відкладення розгляду справи; 23.04.2014 року уточнення до первісного позову; 23.04.2014 року клопотання про відкладення розгляду справи; 23.04.2014 року клопотання про відкладення розгляду справи; 27.05.214 року клопотання про відкладення розгляду справи; 28.05.2014 року ухвала про відкладення розгляду справи; 01.07.2014 року клопотання про відкладення розгляду справи; 02.07.2014 року ухвала про відкладення розгляду справи; 07.10.2014 року ухвала про відкладення розгляду справи; 07.11.2014 року клопотання відкладення розгляду справи; 27.11.2014 року ухвала про відкладення розгляду справи; 03.04.2015 року ухвала про відкладення розгляду справи; 21.05.2015 року клопотання про відкладення розгляду справи; 25.05.2015 року клопотання про відкладення розгляду справи; 26.05.2015 року ухвала про відкладення розгляду справи; 13.07.2015 року клопотання про розгляд справи у відсутності представника Служби у справах дітей ОСОБА_6 РДА Львівської області; 13.07.2015 року клопотання про відкладення розгляду справи; 13.07.2015 року клопотання про відкладення розгляду справи; 13.07.2015 року ухвала про відкладення розгляду справи; 11.09.2015 року заперечення на позовну заяву; 11.09.2015 року зустрічна позовна заява; 22.09.2015 року уточнення до первісного позову; 29.10.2015 року клопотання про відкладення розгляду справи; 02.11.2015 року ухвала про відкладення розгляду справи; 17.11.2015 року клопотання про розгляд справи у відсутності представника ОСОБА_6 державної нотаріальної контори; 15.01.2016 року заява про доручення квитанції; 16.01.2016 року клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; 10.03.2016 року ухвала про витребування доказів;26.04.2016 року лист ОСОБА_6 державної нотаріальної контори Львівської області; 21.06.2016 року клопотання про відкладення розгляду справи; 22.06.2016 року клопотання про відкладення розгляду справи; 12.09.2016 року уточнення до зустрічної позовної заяви; 14.12.2016 року клопотання про відкладення розгляду справи; клопотання про відкладення розгляду справи; 07.02.2017 року клопотання про відкладення розгляду справи; 02.02.2017 року ухвала про відкладення розгляду справи; 08.06.2017 року клопотання про відкладення розгляду справи; 09.06.2017 року клопотання про розгляд справи у відсутності органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; 31.07.2017 року клопотання про відкладення розгляду справи; 20.11.2017 року клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача за первісним та третьої особи за зустрічним позовом.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

За час свого життя з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно, ОСОБА_9, окрім іншого, набула право власності на : житловий будинок по вул. Стрийській, 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5884120 виданим 16.12.2004 року; 623/1000 земельної ділянки площею 2, 2134 га, розташованої в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4623686600:01:003:0022, що стверджується державним актом серії ЯА № 336991 виданим 23.03.2007 року, на підставі рішення 9 сесії 4 скликання № 176 Солонківської сільської ради; земельну ділянку площею 0, 1072 га, розташовану в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686600:01:003:0023,що стверджується державним актом серії ЯА № 336992 виданим 23.03.2007 року на підставі рішення 9 сесії 4 скликання № 176 Солонківської сільської ради.

09.06.2007 року ОСОБА_9 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 1021071 виданим 11.06.2007 року серії І-СГ № 102171.

В день смерті ОСОБА_9, у відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина після смерті останньої. Згідно вимог ст. 1218 ЦК України у склад спадщини ОСОБА_9увійшло, крім іншого, право власності на житловий будинок по вул. Стрийській, 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області: 623/1000 земельної ділянки площею 2, 2134 га, розташовану в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4623686600:01:003:0022; земельну ділянку площею 0, 1072 га, розташовану в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686600:01:003:0023.

21.03.2012 року ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 72/2012 до майна померлої 09.06.2007 року ОСОБА_9, за заявами ОСОБА_7 № 179 від 21.03.2012 року, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 № 180 від 21.03.2012 року, ОСОБА_3 № 181 від 21.03.2012 року, ОСОБА_10 № 182 від 21.03.2012 року.

Спадкування після смерті ОСОБА_9 здійснюється відповідно вимог ст. 1258 ЦК України.

До спадкоємців першої черги спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_9 у відповідності до ст. 1261 ЦК України належать :

ОСОБА_7 – чоловік спадкодавця, факт родинних відносин першої лінії споріднення стверджується свідоцтвом про одруження серії І-СГ 026950 виданим 14.04.1998 року, який звернувся 21.03.2012 року до ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою із заявою про прийняття спадщини за законом № 179;

ОСОБА_5 – дочка спадкодавця, факт родинних відносин першої лінії споріднення стверджується свідоцтвом про народження серії І-СГ № 321918 виданим повторно 14.03.2012 року, в інтересах якої ОСОБА_7 21.03.2012 року звернувся до ОСОБА_6 державною нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом № 180;

ОСОБА_3 – дочка спадкодавця, дана обставина визнана сторонами у судовому засіданні, а тому доказуванню не підлягає, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, яка звернулася 21.03.2012 року до ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою із заявою про прийняття спадщини за законом № 181;

ОСОБА_10 – матір спадкодавця, дана обставина визнана сторонами у судовому засіданні, а тому доказуванню не підлягає, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, яка звернулася 21.03.2012 року до ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою із заявою про прийняття спадщини за законом № 182, проте з пропуском шестимісячного строку з дня відкриття спадщини і у відповідності до ч.1 ст.1272 ЦК України, вважається такою, що не прийняла спадщину.

Відповідно до довідки № 202 від 16.03.2012 року виданої Будинкоуправління № 4 в/м Липники КЕВ м. Львова, на момент смерті спадкодавця до складу сім’ї спадкодавця входили її чоловік ОСОБА_7, донька ОСОБА_3, донька ОСОБА_5.

В судовому засідання встановлено що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_9 разом з нею в с. Солонка по вул. Повітряна, 1/2, Пустомитівського району, Львівської області проживали ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, дана обставина визнана сторонами у судовому засіданні, а тому доказуванню не підлягає, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

ОСОБА_7, ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_5 протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявляли про відмову від спадщини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Зіставивши наведені норми цивільного закону, можна зробити висновок, що закон не вимагає від спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки така умова прийняття спадщини прямо визначена у законі лише для спадкоємця, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем. Так, закон не зобов'язує спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подати заяву про прийняття спадщини, оскільки умовою прийняття ним спадщини є лише відсутність відмови від неї. Тобто, якщо протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця (ст. 1220 ЦК України) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від спадщини, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини він вважається таким що прийняв спадщину. Відтак, в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, вважаються таким, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9.

Так судом встановлено, що ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_9 прийняв спадщину в розмірі 1/3 ідеальної частки спадкового майна.

Із заповіту ОСОБА_7 від 21.03.2012 року, посвідченого 21.03.2012 року державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної, зареєстровано в реєстрі 2-16, слідує, що ОСОБА_7 все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що за законом матиме право, заповідає свої дочці ОСОБА_7 Камілі-Іванівні, ІНФОРМАЦІЯ_1, а в разі її смерті, неприйняття нею спадщини чи відмови від прийняття спадщини заповідає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заповіт чинний та не скасований.

ОСОБА_7 помер 23.07.2012 року, що стверджується Свідоцтвом про смерть серії І – СГ № 289653 від 24.07.2012 року.

У відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина після смерті останнього.

Згідно вимог ст. 1218 ЦК України у склад спадщини ОСОБА_7, крім іншого, увійшло право власності на 1/3 ідеальної частки : житлового будинку по вул. Стрийській, 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області; 623/1000 земельної ділянки площею 2, 2134 га, розташованої в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4623686600:01:003:0022; земельну ділянку площею 0, 1072 га, розташовану в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686600:01:003:0023 яку він успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_9, яка померла 09.06.2007 року, однак він за життя не встиг зареєструвати право власності на вказане майно.

ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 231/2017 до майна померлого 23.07.2012 року ОСОБА_7, за заявами ОСОБА_1 № 662 від 27.07.2012 року, ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_5 № 142 від 12.03.2013 року.

Спадкування після смерті ОСОБА_7 здійснюється за заповітом відповідно вимог ст. 1233 ЦК України.

ОСОБА_1 в межах шестимісячного строку звернулася до ОСОБА_6 державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що стверджується копією заяви від 27.07.2012 року, відтак, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, яка згідно вимог ст. 1241 ЦК України, має право на обов’язкову частку у спадщині після його смерті, є його малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засідання встановлено що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_7 разом з ним в с. Солонка по вул. Повітряна, 1/2, Пустомитівського району, Львівської області проживала його малолітня донька ОСОБА_5, дана обставина визнана сторонами у судовому засіданні, а тому доказуванню не підлягає, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивач здійснити спадкування спадкового майна після смерті спадкодавця ОСОБА_7, не має можливості, оскільки такий за життя не зареєстрував право власності на 1/3 ідеальної частки житлового будинку по вул. Стрийській, 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області; 623/1000 земельної ділянки площею 2, 2134 га, розташованої в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4623686600:01:003:0022; земельну ділянку площею 0, 1072 га, розташовану в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623686600:01:003:0023.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що спадкодавець за час свого життя розпорядився спадковим майном на випадок своєї смерті склавши заповіт на користь позивача; те, що позивач являється спадкоємцем після смерті спадкодавця за заповітом; те, що позивач вчинив дії, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підставні та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне :

Судом встановлено, що ОСОБА_7 21.03.2012 року склав заповіт посвідчений 21.03.2012 року державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної, зареєстровано в реєстрі 2-16, згідно якого слідує, що ОСОБА_7 все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що за законом матиме право, заповідає своїй дочці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а в разі її смерті, неприйняття нею спадщини чи відмови від прийняття спадщини заповідає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 31192912, вищевказаний заповіт чинний та зареєстрований 21.03.2012 року.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У ст. 1234 ЦК України зазначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаним заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, а також заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами , визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Заповіт як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивач за зустрічним та відповідач за первісним позовом, як на підставу його нікчемності та недійсності, покликається на те, що вказаний заповіт заповідачем не підписаний, те, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є виправлення, та незрозуміло коли саме та в який час, та яким числом нотаріусом внесені відомості в загаданий реєстр.

Однак проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що жодної з передбачених статтею 1257 ЦК України обставин, в ході судового розгляду не встановлено. При цьому заповіт по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263,265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1, - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 /РНОКПП 2808821782/ право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на 1 / 4 ідеальну частину житлового будинку № 6 по вул. Стрийська, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1 /РНОКПП 2808821782/ право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на 1 / 4 ідеальну частину земельної ділянки, площею 0,1072 га, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 4623686600:01:003:0023.

Визнати за ОСОБА_1 /РНОКПП 2808821782/ право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на 1 / 4 ідеальну частину із 623/ 1000 частки земельної ділянки, площею 0,2134 га, розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку , кадастровий № 4623686600:01:003:0022.

У задоволення позовних вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 державної нотаріальної контори про встановлення нікчемності Заповіту ОСОБА_7, складений 21.03.2012 року, посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-16; визнання недійсним Заповіту ОСОБА_7, складений 21.03.2012 року, посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-16,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (НОМЕР_1), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2) 229,40 грн. (по 114,70 з кожної) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_15