Вирок № 74292143, 29.05.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/43/16-к

Провадження № 1-кп/442/26/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді - Крамара О.В.

з участю секретаря - Лютик Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140110002503 від 12.11.2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Борислав, Львівської області, громадянки України, українки, освіта середньо-спеціальна, розлученої, не працюючої, депутатом не являється, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю прокурора - Левицького М.М.,

захисника обвинуваченої - Волчанського І.Т..

потерпілої - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

Судом встановлено, що ОСОБА_4, 11 листопада 2015 року, близько 15 год. 25 хв., знаходячись на асфальтованій площадці поблизу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі, на грунті раптово виниклих, особистих неприязних відносин вчинила конфлікт із ОСОБА_3. Під час якого маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно нанесла ОСОБА_3 удари руками у ділянку обличчя та шиї, внаслідок чого згідно висновку експерта № 659 від 12.11.2015 року спричинила потерпілій ушкодження у вигляді синців на підборідді з права, правій щоці, які по ступеню тяжкості відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4, вчинила умисне легке тілесне ушкодження потерпілій, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе не визнала та суду пояснила, що вона дійсно в цей день перебувала поблизу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі. Туди прийшла з тих причин, що їй подзвонив знайомий Стасула і сказав, що на базарі з її торгового місця хтось викрав залізний контейнер. Біля її торгового місця торгувала ОСОБА_3, яка її весь час кляла, вона з нею ніякого конфлікту не чинила та тілесних ушкоджень їй не наносила, так як фізично не змогла б їх нанести, оскільки в одній руці тримала сумку, а в другій мобільний телефон по якому викликала працівників поліції. ОСОБА_3 підійшла до неї і почала її бити, підбігла ОСОБА_5 і розборонила їх. Вину не визнає.

Окрім того, що ОСОБА_4 свою вину не визнала, її вина у вчинені кримінального правопорушення підтверджується, іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

Показами потерпілої ОСОБА_3 яка суду пояснила, що 11 листопада 2015 року вона торгувала на ринку поблизу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі. Близько 15 год. 00 хв. прийшла ОСОБА_4, яку вона до того не знала і почала її бити з невідомих їй причин по лиці. Нанесла два удари рукою по обличчю та спричинила їй тілесні ушкодження у вигляді синця на одній щоці та подряпину на другій. Після даного конфлікту викликала працівників поліції. Просить суд цивільний позов задоволити повністю та суворо карати обвинувачену.

Показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що в нього є торгове місце на базарі поблизу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі. 11 листопада 2015 року близько 15.00 год. почув крики і вийшов із магазину, де за 25 м. побачив, що ОСОБА_4 побила ОСОБА_3. Підбіг до них і побачив, що у ОСОБА_3 були синець та подряпини на лиці, тоді він зробив зауваження ОСОБА_4, яке вона має право піднімати руку на старшу жінку. До них підбігло багато людей з базару і роз'єднали їх. ОСОБА_4 викрикала нецензурними словами, вела себе не врівноважено. Він знає співмешканця ОСОБА_4, який зловживає спиртними напоями і колись був продавцем на ринку, а вона до нього приходила.

Свідок ОСОБА_7, суду пояснила, що в цей день 11 листопада 2015 року була на ринку поблизу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі, близько 15.00 год. і побачила таку ситуацію, а саме, що ОСОБА_3 стояла біля свого торгового місця, а ОСОБА_4 підбігла до неї і почала її бити по голові, скинула з неї шапку, подряпала її на обличчі. Вона і іще пару людей серед яких ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та Луцович підбігли до них, щоб їх розборонити. ОСОБА_3 знає як врівноважену добру людину, а ОСОБА_4, як конфлікту людину.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 11 листопада 2015 року близько 15.00 год. вона торгувала на ринку поблизу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі і побачила, як ОСОБА_4 підбігла до ОСОБА_3, почала її бити по голові, тягнула за волосся, роздряпала їй обличчя, висловлювала нецензурними словами. Вона і іще пару людей підбігли до них ї розборонили їх.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він має торгове місце на базарі поблизу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі. 11 листопада 2015 року близько 15.00 год. закривав торгове місце і побачив ОСОБА_4, яка підбігла до ОСОБА_3 і почала її бити по голові, в обличчя, подряпала їй лице, неадекватно себе вела. ОСОБА_4 ніяких тілесних ушкоджень не мала. На його думку конфлікт виник за торгове місце, якого ОСОБА_4 там ніколи не мала.

Крім наведеного, вина стверджується матеріалами справи, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, а саме:

- із заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.11.2015 року, вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_4, яка влаштувала з нею конфлікт, під час якого заподіяла їй тілесні ушкодження;

- з Висновку експерта № 659 від 12.11.2015 року вбачається, що у ОСОБА_3, 59-ти років, виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на підборідді справа, правій щоці. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути в термін близько доби до моменту огляду, дією тупого предмета, можливо й при обставинах на які вона вказує і по ступеню тяжкості кваліфікуються за ознакою легких тілесних ушкоджень.

- Згідно постанови про визнання предмета як речового доказу від 17.11.2015 року, визнано речовим доказом DVD-R диск із відеозаписом зовнішніх камер спостереження на асфальтовій площадці з права від входу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі, який досліджений в судовому засіданні, та на якому видно, що прийшла обвинувачена ОСОБА_4, яка в судовому засідання сама себе впізнала. Ходила по площадці біля ТЦ «Максимус», говорила по телефону, який тримала в одній руці, а в другій руці тримала сумку, а потім підійшла до якоїсь людини і відбулась якась шарпанина, яку чітко не можливо розібрати, оскільки особи знаходилися на великій відстані від камер спостереження та наданий ТЦ «Максимус» DVD-R диск із відеозаписом зовнішніх камер спостереження на асфальтовій площадці наданий слідству із записом даних подій у прискореному режимі (в перемотці), а тому даний диск суд вважає, як не прямий доказ, оскільки він вказує на доказувану обставину не прямо, не безпосередньо, а опосередковано. Він вказує на якийсь інший факт, який сам по собі не має юридичного значення, але за допомогою певного ряду випливають із нього висновків непрямий доказ дозволяє підтвердити шуканий факт, що в даному випадку підтверджує що обвинувачена ОСОБА_1 була в цей час та день на асфальтовій площадці з права від входу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі, говорила по телефону, який тримала в одній руці, а в другій руці тримала сумку, а потім підійшла до якоїсь людини і відбулась якась шарпанина, яку чітко не можливо розібрати.

Таким чином співставляючи покази обвинуваченого з сукупністю доказів на які покликається державний обвинувач є очевидними, що вони підтверджують фактичні обставини справи, зокрема щодо часу місця і способу та спростовують заперечення обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника, щодо її участі в інкримінованому злочині, а саме, що вона своїми умисними діями вчинила умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень. Дані покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які були присутні під час даного конфлікту та чітко вказують, що 11 листопада 2015 року близько 15.00 год. ОСОБА_1 підбігла до потерпілої ОСОБА_3 і почала її бити по голові, в обличчя, подряпала їй лице, неадекватно себе вела. ОСОБА_1 ніяких тілесних ушкоджень не мала. Нанесення легких тілесних ушкоджень при таких обставинах та у вигляді синців на підборідді справа, правій щоці, стверджується Висновком експерта і дані покази не можуть викликати сумніву, оскільки в них відсутній будь-який інтерес, який би вказував на підстави оговорювати ОСОБА_1. Суд надає також віри Висновку експерта, якими підтверджується причетність ОСОБА_1 до вчиненого кримінального правопорушення. Суд приймає вищезгаданий Висновок експерта до уваги, як належний доказ.

Свої заперечення, щодо не винуватості ОСОБА_1 нічим не спростувала. Суд не бере її покази до уваги, так як і скарги обвинуваченої на дії слідства та прокурора, як такі що не знайшли свого підтвердження, як на досудовому розслідуванні так і на судовому розгляді. А вважає такі дії обвинуваченої, як такі, що спрямовані на уникнення нею кримінальної відповідальності.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що всі вищенаведені докази винності ОСОБА_1 у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між нею та потерпілою.

Таким чином, детальний аналіз наявних у справі доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими судом доказами.

Доведеність вини і кваліфікація дій обвинуваченої в суду не викликає сумнівів, оскільки ОСОБА_1 заподіяла умисні легкі тілесні ушкодження, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винної, яка раніше не судима, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться, позитивно характеризувався по місцю проживання.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання не має.

Суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах встановлених в санкції ч.1 ст.125 КК України, яке буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а саме у виді штрафу.

Вимогами п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, минуло два роки.

Отже судом встановлено,що з дня вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення пройшов строк більше двох років.

За вчинення злочину, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Таким чином суд приходить до переконання, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України відповідно до вимог ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Підстав для зупинення давності, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, судом не встановлено і таких з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 1000 грн.. Щодо задоволення суми моральної шкоди частково, то така на переконання суду сума буде відповідати моральним стражданням потерпілої.

Судових витрат немає.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Керуючись ст. ст. 49, 284, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та обрати їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 510 (п'ятсот десять) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного кримінального покарання за вчинений злочин (кримінальне правопорушення), передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності, а кримінальне провадження відносно неї - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 1000 грн..

Речовий доказ:

- DVD-R диск із відеозаписом зовнішніх камер спостереження на асфальтовій площадці з права від входу ТЦ «Максимус», що по вул. П. Орлика, 11 в м. Дрогобичі, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя О.В. Крамар