
Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 317/1544/17
Провадження №22ц/778/1774/18 Головуючий у 1 інстанції: Громова І.Б.
Суддя-доповідач: Воробйова І.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2018 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі:
головуючого: Воробйової І.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Онищенка Е.А.
при секретарі: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 19 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа Запорізька державна нотаріальна контора, територіальна громада в особі Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки , -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2017 року ОСОБА_3звернулася до суду з позовом до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки.
В позові зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_4, який за своє життя набув статусу пенсіонера сільськогосподарського підприємства - ДП «Сонячне». На цей час правонаступником ДП «Сонячне» є Приватне акціонерне товариство «Сонячне 2007». Розпорядженням голови Запорізької райдержадміністрації №720 від 07.07.2008 року «Про передачу у власність земельних часток (паїв) громадянам-членам ДП «Сонячне» та пенсіонерам з їх числа на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області та виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», з урахуванням змін до нього, внесеними розпорядженням голови Запорізької райдержадміністрації №1694 від 22.12.2008 року, ОСОБА_4 було виділено в натурі (на місцевості) із земель реформованого ДП «Сонячне і передано безоплатно у власність земельні ділянки: -рілля - земельна ділянку НОМЕР_2 площею 5,6753 га; - пасовища - земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,5640 га; -сіножаті - земельна ділянка НОМЕР_3 площею 2,0729 га.
Також зазначено, що за своє життя ОСОБА_4 отримав державний акт на право приватної власності лише на земельну ділянку - рілля площею 5,6753 га, яку позивачка успадкувала та отримала в Запорізькій районній державній нотаріальній конторі Свідоцтво про право на спадщину за законом. На інші дві ділянки померлий ОСОБА_4 при житті не отримав державні акти на право приватної власності на землю.
При звернені до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, 07.04.2017 року їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначені ділянки на ім'я спадкодавця.
Посилаючись на ці обставини просила взнати за нею право власності право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки : пасовища - земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,5640 га (кадастровий № НОМЕР_4), сіножаття - земельна ділянка НОМЕР_3 площею 2,0729 га (кадастровий НОМЕР_5), які належали її померлому чоловіку.
Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 19 червня 2017 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3, право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки : пасовища - земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,5640 га (кадастровий № НОМЕР_6), сіножаті - земельна ділянка НОМЕР_3 площею 2,0729 га. ( кадастровий НОМЕР_5), після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року виправлено описку в резолютивній та описовій частині рішення вказано вірний кадастровий номер спадкової земельної ділянки (пасовища) НОМЕР_1 площею 0,5640 г - НОМЕР_4.
Не погоджуючись з рішенням суду, Запорізька місцева прокуратура №2 Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулася до суду з апеляційною скарго, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_3 є законними, обгрунтованиими.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації №720 від 07.07.2008 «Про передачу у власність земельних часток (паїв) громадянам-членам ДП «Сонячне» та пенсіонерам з їх числа на території Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області та виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», з урахуванням змін до нього, несеними розпорядженням голови Запорізької райдержадміністрації №1694 від 22.12.2008 року було виділено в натурі ( на місцевості) із земель реформованого ДП « Сонячне» і передано безоплатно у власність земельні ділянки: рілля, сіножаті, пасовища у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам членам ДП «Сонячне» та пенсіонерам з їх числа на території Сонячної сільської ради згідно додатку та рекомендовано замовити виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку.
Вказаним розпорядженням, померлому ОСОБА_4, як пенсіонеру підприємства було виділено 3 земельні ділянки: рілля - земельна ділянка НОМЕР_2 площею 5,6753 га; пасовища - земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,5640 га; сіножаті - земельна ділянка НОМЕР_3 площею 2,0729га.
На земельну ділянку НОМЕР_2 площею 5,6753 га ОСОБА_4. отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010926000108 від 15.05.2009 року.
Разом з цим, на земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_3 ОСОБА_4 державні акти не отримав. Відповідно до державних актів, які наявні в матеріалах справи, державні акти не зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до абз. З ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Матеріали справи свідчать про те, що за ОСОБА_4 не здійснено державну реєстрацію право власності на земельні ділянки НОМЕР_1 площею 0,5640 га (кадастровий № НОМЕР_4), сіножаття земельна ділянка НОМЕР_3 площею 2,0729 га (кадастровий НОМЕР_5), останній не набув права власності на них, та відповідно вказані земельні ділянки не могли бути успадковані ОСОБА_3.
Отже суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги не врахував вказаний факт, та дійшов передчасного висновку, що земельні ділянки, право власності на які визнано за позивачем, належали спадкодавцеві - ОСОБА_4
При ухваленні рішення, суд першої інстанції посилався на вимоги ст.ст. 1296, 1299 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 в обґрунтування можливості успадкування права власності на земельну ділянку державна реєстрація якої не проведена.
Проте, суд попередньої інстанції не правильно застосував норми матеріального права, оскільки зазначені норми Цивільного кодексу України регулюють відносини, які виникли у зв'язку з прийняттям спадщини та нездійсненням реєстрації права на спадщину спадкоємцем, а не спадкодавцем.
Крім того, предметом спору у цивільній справі №317/1544/17 були земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення.
Згідно з ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, надання у власність або у користування для всіх потреб віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
Під час розгляду справи, судом першої інстанції органи Дергеокадастру не залучались до участі у справі, про розгляд справи не повідомлялись. Натомість судом розглянуто справу та вирішено долю земельних ділянок сільськогосподарського призначення без залучення власника ділянки - держави в особі розпорядника - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові - на позивача. При таких обставинах судовий збір за подання апеляційної скарги необхідно стягнути з позивача.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити.
Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 19 червня 2017 року по цій справі скасувати та прийняти нову постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа Запорізька державна нотаріальна контора, територіальна громада в особі Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н (АДРЕСА_1) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 2 (ЄДРПОУ 02909973, адреса вул.. Якова Новицького , 5 м. Запоріжжя 69035, розрахунковий рахунок 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ , МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) судові витрати в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 25 травня 2018 року.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 74291939, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 17.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 317/1544/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: