Рішення № 74291059, 25.05.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ЄУН № 331/7441/17

Провадження № 2/331/188/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.

за участю секретаря – Качан К.К.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.10.2017 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2011 року в сумі 118 158,98 гривень.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що в порушення умов договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює платежі в погашення кредиту та сплату відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 31.08.2017 року в сумі 118 158,98 гривень, з яких: 7532,95 гривень-заборгованість за кредитом; 100647,60 гривень- заборгованість по процентам за користування кредитом; 3875,62 гривень- заборгованість за пенею та комісією; штраф – 500,00 гривень; штраф 5602,81 гривень . Просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицької В.М. від 27 жовтня 2017 року по справі відкрите провадження.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукової О.Є. від 10 січня 2018 року справу прийнято до провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

18 січня 2018 року представник відповідача ОСОБА_1 надав відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що фактично позивачем не надано доказів наявності між сторонами зобов»язань, що випливають з кредитного договору; позивач в односторонньому порядку змінив процентну ставку за договором, а отже вказана умова договору є нікчемною відповідно до вимог т. 1056-1 ЦК України; позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, оскільки останній платіж за договором відповідачем здійснено в травні 2014 року.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

У вступному слові представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні в матералах справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановлено, що 13.06.2011 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про видачу кредитної картки, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає договір про надання банківських послуг.

Згідно змісту вказаної заяви, підписаної ОСОБА_2 , остання погодилась, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.

26.03.2013 року ОСОБА_2 була видана кредитна картка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» строк дії якої закінчувався в останній день серпня 2016 року. Протягом строку дії договору відповідачу неодноразово було змінено кредитний ліміт, остання зміна кредитного ліміту відбулася 26.05.2014 року , та ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт 7540,00 гривень.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено право банка проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, а саме у виписці по картрахунку відповідно до п. 4,9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Цьому праву Банка кореспондується обов'язок клієнта, передбачений п.2.1.1.5.3 та 2.1.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг: отримувати виписки про стан картрахунку і про здійснені операції по картрахунку та у разі незгоди із змінами Правил та/або Тарифів надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість за договором

Пунктами 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, його вид і строк дії визначені в Заяві і пам'ятці клієнта, підписанням яких клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття карткового рахунку, зазначена в розділі «відмітки Банку» заяви.

Підписання даного договору являється прямою і безумовною згодою держателя платіжної картки відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком

Погашення кредиту - поповнення карткового рахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картковий рахунок, а також шляхом договірного списання з інших рахунків клієнта (п.2.1.1.5.5 Умов і правил).

Строки і порядок погашення кредиту (кредитного ліміту) по платіжній картці з установленим мінімальним обов'язковим платежем наведений в пам'ятці клієнта, яка являється невід'ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і часткою заборгованості по кредиту. Строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці (п.2.1.1.12.3, 2.1.1.12.5 Умов і правил).

За користування кредитом Банк нараховує проценти в розмірі, установленому Тарифами із розрахунку 360 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6 Умов і правил).

За положенням п.2.1.1.2.11,2.1.1.2.12 Правил користування платіжною карткою строк дії картки зазначено на лицьовій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня, зазначеного місяця. По закінченню строку дії картка подовжується Банком на новий строк шляхом надання клієнту нової картки з новим строком дії, за умови, що раніше не надійшло письмова заява Держателя картки про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності на рахунку грошових коштів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості у період з 26.03.2013 року по 31.08.2014 року банком була встановлена процентна ставка за користування кредитом, як на поточну, так і на прострочену заборгованість, у розмірі 30% річних, у період з 01.09.2014 року по 01.04.2015 року - у розмірі 34, 8%, у період з 01.04.2015 року по 31.08.2017 року - у розмірі 43,2%.

Пунктом 2.1.1.12.12 Умов та правил встановлено, що процентна ставка по кредиту на місяць, наступний за звітним, вказується банком в щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць.

Відповідно до роз»яснень, викладених у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку , що тарифами, Умовами та правилами надання банківських послуг були закладені умови щодо порядку внесення змін, з чим була ознайомлена та погодилася ОСОБА_2 , що підтверджується її підписом у кредитному договорі та виконанням нею умов цього договору (ст. 642 ЦК України).

Відповідно до пам'ятки клієнта, з якою позичальник ознайомлений 13.06.2011 року, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредитної картки, розмір щомісячних платежів на погашення кредиту (в тому числі і плата за користування кредитними коштами) становить 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа наступного місяця, штраф при порушенні строків платежів - 500 грн. + 5% від суми позову. Пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів нараховується у розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості за кожний день прострочення + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. А у випадку простроченої заборгованості другий місяць поспіль і більше розмір пені становить 0,24% +100 грн..

Як вбачається із витягу із особового рахунку ОСОБА_2 активувала свою кредитну картку 26.03.2013 року .Останній платіж за договором позивачем здійснено 02.07.2014 року в сумі 8,13 гривень. Станом на 31.08.2017 року відповідач має заборгованість, яка становить 118 158,98 грн. та складається: 7532,95 грн. - заборгованість за кредитом; 100647,60 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3875,62 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг- 6102,98 грн.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до умов договору, укладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 , кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки в договорі визначений до 31 серпня 2016 року.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту і процентів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі №6-116 цс13, від 16 квітня 2014 року у справі №6-24 цс 14.

Таким чином, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ст.ст.1049, 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача просив , у тому числі про застосування строків позовної давності.

Зважаючи на те, що умовами кредитного договору передбачений обов'язок позичальника щомісячно погашати кредит і відсотки у розмірі 7% від залишку кредиту, з урахуванням положень ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України на користь кредитора підлягає стягненню та частина позики, що підлягала сплаті разом з нарахованими процентами, а також несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Із наданого Банком розрахунку вбачається, що станом на 31 жовтня 2014 року ( банк звернувся до суду з позовом в жовтні 2017 року) ОСОБА_2 має прострочену заборгованість за тілом кредиту у розмірі 798,84 грн., за відсотками 4033,2 грн., за пенею і комісією 475,62 грн. Крім того, станом на 31 серпня 2017 року позичальнику нараховано штрафів на суму 6102,81 грн.

Строк сплати вказаної простроченої заборгованості за тілом кредиту, відсотками, пенею і комісією настав до 31 жовтня 2014 року, відповідач просив про застосування строків позовної давності, а тому, у відповідності з вимогами ст. 267 ч.5 ЦК України у стягненні зазначеної простроченої заборгованість на користь Банку слід відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.

Проте, за щомісячними платежами, строк сплати яких настав після 31 жовтня 2014 року, а за пенею після 30 жовтня 2016 року у відповідності з умовами договору, графіком погашення кредиту і наданими Банком розрахунку останній має право на стягнення 104 448 гривень 51 копійок, із яких:

6734,11 грн. - заборгованість за тілом кредиту, розмір якої з урахуванням строків позовної давності визначається як різниця загальної заборгованість за кредитом 7532,95 грн. і простроченої станом на 31.10.2014 року заборгованості у сумі 798,84 грн.;

96 614,40 грн. - несплачені проценти, нараховані з 31.10.2014 року і до 31.08.2017 року, які визначаються як різниця загальної заборгованості за процентами 100647,60 грн. станом на 31.08.2017 року і загальної заборгованості за процентами станом на 31.10.2014 року у розмірі 4033,2 грн.;

1 100 грн. - пені, нарахованої з 30.10.2016 року до 31.08.2017 року, яка визначається як різниця загальної заборгованості з пені комісії 3875,62 грн., нарахованої станом на 31.08.2017року і заборгованості станом на 30.10.20016 року у розмірі 2775,62 грн.,

Вимоги Банку про стягнення з позичальника крім пені додаткових штрафів задоволенню не підлягають.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення .

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачена сплата штрафів (500 грн. + 5% від ціни позову) як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003 цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Враховуючи зміст вказаних пунктів кредитного договору, колегія вважає, що в даному випадку неустойка у вигляді штрафів і пені, нарахована в один і той же період, є одним і тим же видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим не підлягає стягненню пеня 500 грн. штрафів (фіксованої частини) і 5602,81 грн. процентної складової.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК ” ( місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 13.06.2011 року № б/н в сумі 104 448 гривень 51 копійок, з яких: 6734 гривень 11 копійок - заборгованість за кредитом, 96 614 гривень 40 копійок - заборгованість по процентам за користуванням кредитом , 1 100 гривень 00 копійок – пеня , а також судовий збір у сумі 1600 гривень 00 копійок .

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 29 травня 2018 року.

Суддя:

25.05.2018