Ухвала суду № 74290982, 29.05.2018, Василівський районний суд Запорізької області

318/196/17

29.05.2018

Провадження №1-кп/311/2/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

суддів Пушкарьовій С.П., Сидоренко Ю.В.

секретар судового засідання Кудінова В.І.

за участю: прокурора Макаренка А.Є.

захисників адвокатів Дьяченка В.В., Шулякова М.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Костянтинівка Великолепетиського району Херсонської області, громадянина України, який має повну середню освіту, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

10 лютого 2017 року за визначеною Апеляційним судом Запорізької області підсудністю до Василівського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурором Макаренко А.Є. заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, передбачені КПК України, які слугували підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не зникли та не зменшились. А саме, знаходячись на волі, ОСОБА_3 може переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники адвокати Шулякова М.В., Дьяченко В.В. у судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують. Вважають, що є підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні наголошує, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 їй погрожував, просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просить продовжити тримання під вартою ОСОБА_3, постільки ризики, передбачені ст.177 КПК України не зникли.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, колегія суддів враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвалою колегії суддів Василівського районного суду Запорізької області від 17 квітня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 червня 2018 року.

Таким чином, на теперішній час спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, тому суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, зобов'язаний вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого йому злочину та відсутності підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу, приходить до висновку, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на 60 днів - тобто до 27 липня 2018 року включно.

Суд вважає, що на теперішній час існує ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду. Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Щодо факту тривалого утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, на що наголошує сторона захисту, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п.219 рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, Європейський суд з прав людини нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахування її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.

Згідно доказів, наданих до суду, колегія суддів вважає наявною обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 умисного вбивства, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який є особливо тяжким злочином проти життя особи. Обвинувачений переховувався від слідства та був оголошений у розшук. Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні неодноразово наголошувала, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 їй погрожував.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, обвинуваченого ОСОБА_3 в подальшому належить утримувати під вартою, підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені відповідними ухвалами суду з цього приводу, не відпали, тому з урахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою до 27 липня 2018 року включно.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, постільки обвинувачений був оголошений у розшук в ході досудового розслідування справи, потерпіла ОСОБА_4, 1997 року народження, суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 їй неодноразово погрожував. Тому незважаючи та те, що у кримінальному провадженні допитані потерпіла та свідки, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, існує ризик переховуватися від суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.331,350,372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 липня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.А. Носик

Судді С.П. Пушкарьова

Ю.В. Сидоренко