Ухвала суду № 74290691, 25.05.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1535/18

Провадження №: 2/332/911/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"25" травня 2018 р. суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Андрюшина Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про захист прав споживачів, стягнення невиплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

23.05.2018 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1, подана від її імені представником - адвокатом ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру серії ЗП № 030530, про захист прав споживачів, стягнення невиплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди з тих підстав, що позивач є власником застрахованого транспортного засобу марки Hyundai Accept державний номер НОМЕР_1. 20.09.2017 року внаслідок ДТП її автомобіль отримав пошкодження, що визнається страховим випадком. Про настання страхового випадку 20.09.2017 року було повідомлено ПрАТ «СК «УНІКА» з місця пригоди за телефоном та письмово, а 30.09.2017 року було надано всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування.Але, в порушення умов Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №009041/4055/0000068 від 13.09.2017 року, укладеного між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1, рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування у встановлений 10-денний строк страховиком не було прийнято. Натомість, їй надійшов лист від страхової компанії з вимогою надати копію посвідчення водія на імʼя ОСОБА_1, оскільки зі звернення до страховика встановлено, що на момент ДТП автомобілем керувала ОСОБА_1, а не ОСОБА_3, копія посвідчення водія якого долучена до заяви про відшкодування. Вважає вказаний лист фактично відмовою страховика у виплаті страхового відшкодування. Ураховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 34946,00грн., втрати від інфляції у розмірі 3421,15грн., 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 704,00грн., компенсацію за понесені моральні страждання у розмірі 5000,00грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 2720,00грн. та вартість автотоварознавчої експертизи у розмірі 1500,00грн..

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відносини у сфері страхування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Закон України «Про захист прав споживачів», на який робить посилання позивач, регулює відносини, які виникають між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування»(№ 85/96-ВР) страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування, оскільки цей Закон може застосовуватися, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих ним, наприклад, права на інформацію при ненаданні для ознайомлення правил страхування тощо. Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 предметом спору, що виник між сторонами, є не якість страхових послуг, а права та обов’язки сторін згідно з умовами укладеного договору добровільного комплексного страхування на транспорті, зокрема, позивачем оспорюється невиконання страховиком своїх обов’язків щодо виплати страхового відшкодування відповідно до умов укладеного між сторонами договору, тобто спір виник між сторонами внаслідок невиконання договірних відносин, а отже, позивач у даному випадку не звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, внаслідок не поширення на правовідносини, що виникли між сторонами, Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В поданій позовній заяві об’єднано дві самостійні вимоги, а саме: майнового характеру - про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, втрат від інфляції та 3% річних у загальній сумі 39071,15грн., та немайнового характеру - про стягнення компенсації за понесені моральні страждання, тобто, моральної шкоди.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00грн.. Отже, за подання до суду позовної заяви з вимогою про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, втрат від інфляції та 3% річних у загальній сумі 39071,15грн.сплаті підлягає 704,80грн.; за вимогу про стягнення моральної шкоди - 704,80грн..

Але, судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду не надано квитанцію про сплату судового збору.

Крім того, оскільки спірні правовідносини не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», з метою визначення підсудності згідно ст.28 ЦПК України, відповідно до якої позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди, до позовної заяви необхідно додати документ на підтвердження того, що місцем заподіяння шкоди є саме Заводський район м. Запоріжжя, на територію якого розповсюджується юрисдикція Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Відповідно до вимог ч.1,3ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, на підставі вище викладеного, вважаю,що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, та надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення викладених в ухвалі недоліків позовної заяви, зокрема, сплати судового збору у встановленому законом розмірі 1409,60грн.(704,80 грн.+704,80грн.) та надання суду оригіналів документів, що підтверджує сплату судового збору; надання суду документу на підтвердження того, що місцем заподіяння шкоди є саме Заводський район м. Запоріжжя.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про захист прав споживачів, стягнення невиплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в семиденний строк з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху.

Роз’яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрюшина Л.А.