Рішення № 74290646, 19.04.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

19.04.2018

Справа № 331/8211/17

Провадження 2/331/269/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19 » квітня 2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Антоненко М.В.

при секретарі – Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала на те, що 07 липня 2016 року помер її дядько, ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 07 липня 2016 року, складено відповідний актовий запис № 4830.

За час свого життя, а саме 31 січня 2015 року, ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого всю належну йому на праві приватної власності частину квартири № АДРЕСА_1 (Шкільна) у м. Запоріжжя, заповідав їй - ОСОБА_1, що підтверджується Заповітом, складеним 31.01.2015р., посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі № 77.

Таким чином, згідно даного заповіту вона є єдиним спадкоємцем частки квартири, що належала ОСОБА_3

Для отримання спадщини вона не змогла вчасно звернутись із заявою у нотаріальну контору.

Після смерті ОСОБА_3, у позивачки ОСОБА_1 не було можливості звернутися до нотаріуса, оскільки у вказаній вище квартирі продовжувала мешкати дружина померлого, ОСОБА_5, яка є інвалідом першої групи, що підтверджується довідкою про інвалідність.

Крім цього, вона має двох неповнолітніх дітей Михайла ІНФОРМАЦІЯ_1 та Володимира ІНФОРМАЦІЯ_2, і їй доводилось весь час їздити то додому то у м. Запоріжжя для того, щоб піклуватись і за ОСОБА_5 і за дітьми.

Після смерті ОСОБА_5 29.04.2017 року у неї зовсім не залишилось грошей, а потрібно було займатись вихованням дітей, готувати їх до школи, що займало весь її час і позбавляло її можливості навіть поїхати до м. Запоріжжя і звернутись до нотаріуса.

Крім того, у юридичній консультації їй пояснили, що оформити спадщину вона зможе лише після шести місяців і тому, до закінчення цього строку нікуди звертатись їй не треба.

Нещодавно вона звернулась до Четвертої державної нотаріальної контори з проханням роз'яснити їй порядок отримання спадщини за заповітом.

Своїм листом від 18.11.2017 року № 2167 у нотаріальній конторі їй повідомили, що нею пропущено термін на подачу заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду.

Як слідує із заповіту, жодним іншим спадкоємцям, крім неї, ОСОБА_3 нічого не заповідав.

Своїх дітей подружжя ОСОБА_3 не мали, крім того, окрім неї, більше родичів у них немає.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом на частину квартири № АДРЕСА_1 (Шкільна) у м. Запоріжжя, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, що помер 07 липня 2016 року у м. Запоріжжя.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради надала суду письмовий відзив на позов, проти позову заперечувала.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відносини з приводу визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Згідно частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 07 липня 2016 року помер дядько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 07 липня 2016 року, про що складено відповідний актовий запис № 4830.

За час свого життя, а саме 31 січня 2015 року, ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого всю належну йому на праві приватної власності частину квартири № АДРЕСА_1(Шкільна) у м. Запоріжжя, заповідав позивачу ОСОБА_1, що підтверджується Заповітом, складеним 31.01.2015р., посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі № 77.

Статтями 1217-1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Так, ст. 1247 Цивільного кодексу України встановлено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно даного заповіту ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем частки квартири, що належала ОСОБА_3

Позивачка має на утриманні двох неповнолітніх дітей Михайла, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Володимира, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Листом від 18.11.2017 року № 2167 у нотаріальній конторі ОСОБА_1 повідомили, що нею пропущено термін на подачу заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду.

Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини 1, 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зазначені вище норми, які встановлюють строк спадкоємцям для прийняття спадщини та причини такого пропуску, викладені у листі від 18.11.2017 року № 2167 Державного нотаріуса Четвертої запорізької державної нотаріальної контори та роз'яснено, що спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку, прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».

Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України:

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили суду поважність пропуску строку для прийняття спадщини позивачкою ОСОБА_1 після смерті її дядька ОСОБА_3, який помер 07.07.2016 року. Зокрема, пояснили суду, що після смерті ОСОБА_3 у вказаній вище квартирі продовжувала мешкати дружина померлого, ОСОБА_5, яка є інвалідом першої групи, а позивачка ОСОБА_1 постійно турбувалась про неї, здійснювала догляд, утримувала її. В зв’язку з чим, ОСОБА_1, яка мешкає у м. Василівка систематично відвідувала ОСОБА_5, щоб піклуватись про неї. При цьому, у позивачки, яка має дуже невеликі статки, перебуває на утриманні двоє неповнолітніх дітей – Михайло, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Володимир, ІНФОРМАЦІЯ_2, що займало весь її час і позбавляло її можливості поїхати до м. Запоріжжя і звернутись до нотаріуса.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, оскільки позивачка перебувала у скрутному матеріальному становищі, внаслідок чого вона була позбавлена можливості скористатись юридичною допомогою, а тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.13,81,258-259,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом на частину квартири № АДРЕСА_1(Шкільна) у м. Запоріжжя, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, що помер 07 липня 2016 року у м. Запоріжжя.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко