Ухвала суду № 74288216, 16.05.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/990/18

№ 6/207/95/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.

за участі секретаря : МОРОЗОВОЇ К.Ф.

розглянувши подання Головного державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам’янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа керівнику ДП «Бар’єр»,

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам’янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до суду з поданням в якому просить обмежити у праві виїзду за межі України керівника підприємства – боржника ДП «Бар’єр» ОСОБА_1.

Суд, вивчивши матеріали подання, оглянувши матеріали виконавчого провадження, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Південному відділі державної виконавчої служби міста Кам’янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження № 235/5 (ЄДРВП № 50943690) про стягнення грошових коштів з Державного підприємства «Бар’єр» (код 31330051) на користь держави, юридичних та фізичних осіб, до складу якого входять 101 виконавчий документ на загальну суму 9170749 грн. 89 коп. про стягнення на користь юридичних осіб, фізичних осіб та держави. Остання постанова про приєднання виконавчого документу до зведеного 06.12.2017 року.

У своєму поданні державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам’янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зазначає, що боржник рішення суду не виконує, кошти з рахунків не списані.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України, виходячи з наступного.

На день звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не діє редакція Цивільного процесуального кодексу України, в якій містилась стаття 377-1, що передбачала процесуальну можливість тимчасового обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, в якій питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України регулюється статтею 441. Частиною 3 ст. 441 ЦПК України (в новій редакції) передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Вбачається, що ст. 441 ЦПК України (в новій редакції) не містить положень щодо можливості тимчасового обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Боржником у зведеному виконавчому провадженні № № 235/5 (ЄДРВП № 50943690) є Державне підприємство «Бар’єр».

Державний виконавець просить тимчасово обмежити в праві виїзду за межі України керівника Державного підприємства «Бар’єр» - ОСОБА_1.

Згідно ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, наголошено, що кожен є вільним залишати будь яку країну, включно із своєю власною, й обмеження може бути встановлено законом в разі крайньої необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину й захисту здоров'я чи моралі, й якщо це виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об’єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника Державного підприємства «Бар’єр» - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань не підлягає задоволенню, оскільки чинним Цивільно-процесуальним кодексом не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України юридичної особи.

Керуючись статтями 6-8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», ст. 441ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

У задоволенні подання Головного державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам’янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа керівнику ДП «Бар’єр» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я : ОСОБА_2