Ухвала суду № 74287965, 29.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3086/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерика Мар'яна Петровича у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державна міграційна служба України, про зобов'язання вчинити дії, -

ВCТАНОВИВ:

У провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду перебуває справа №813/4978/17 (апеляційне провадження №876/3086/18) за апеляційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року.

21.05.2018 ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано заяву про відвід судді Кушнерика М.П. з мотивів наявності сумнівів у його неупередженості у зв'язку з тим, що ним 11.05.2018 постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОДПІ якою скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кушнерика М.П. у даній справі та зупинено провадження з розгляду апеляційної скарги ОДПІ.

Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кушнерика М.П., суд апеляційної інстанції, вважає, що така не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 КАС.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

При цьому, частиною 4 статті 36 КАС передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Необхідно зазначити, що постановляючи ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОДПІ і тим самим поновляючи строк на апеляційне оскарження, колегією суддів (в складі, зокрема, судді Кушнерика М.П.) було обґрунтовано прийнято доводи скаржника щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які були наведені скаржником у відповідній заяві.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність обґрунтованих сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про його упередженість або певну зацікавленість у наслідках розгляду даної справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 40, 321, 325 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерика Мар'яна Петровича у справі №813/4978/17 (апеляційне провадження №876/3086/18).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

судді О.М. Гінда

Р.Б. Хобор