Постанова № 74287612, 16.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/12309/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

позивач: не з'явився.,

відповідач: не з'явився.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2017 року (головуючий суддя Ромазан Л.С., м. Теребовля) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання виплачувати пенсію із врахуванням відповідного періоду,-

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, та з урахуванням уточнень позовних вимог просив визнати протиправними дії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та зобов'язати відповідача включити до стажу період його роботи з 01 січня 1989 року по 01 серпня 1991 року на посаді слюсаря та водія в колгоспі імені Котовського Теребовлянського району Тернопільської області та здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з моменту призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з липня 2016 року він одержує пенсію за віком. Однак, при призначенні йому пенсії відповідачем не враховано період роботи з 1 січня 1989 року по 1 серпня 1991 року на посаді водія у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району. Причиною неврахування вказаного періоду роботи до його трудового стажу стали відсутність в районному трудовому архіві документів (книг наказів з основної діяльності, з кадрових питань, з особового складу, книг нарахування заробітної плати) колгоспу ім. Котовського.

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано дії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області протиправним та зобов'язано відповідача провести ОСОБА_2 виплату призначеної пенсії за віком з урахуванням його трудового стажу за період роботи з 1 січня 1989 року по 7 серпня 1991 року у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району, починаючи з 11 липня 2016 року.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при призначенні пенсії в стаж не врахований період роботи з 01січня 1989 року по 01 серпня 1991 року на посаді водія в колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району, у зв'язку з відсутністю в районному трудовому архіві документів (книг наказів з основної діяльності, з кадрових питань, з особового складу, книг нарахування заробітної плати колгоспу ім. Котовського).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після досягнення 60-річного віку позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із визначенням відповідного трудового стажу.

Під час призначення позивачу пенсії відповідачем не враховано його трудовий стаж за період з 1 січня 1989 року по 01 серпня 1991 року на посаді водія у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району у зв'язку з відсутністю в районному трудовому архіві документів (книг наказів з основної діяльності, з кадрових питань, з особового складу, книг нарахування заробітної плати колгоспу ім. Котовського).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не враховано період роботи позивача з 1 січня 1989 року по 7 серпня 1991 року на посаді водія у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Згідно ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а у разі її відсутності або відсутності відповідних записів у ній порядок підтвердження наявного трудового стажу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача з 1988 року по 01 серпня 1991 року працював водієм у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з п. 4.1 цієї Інструкції у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Як вбачається з матеріалів справи, у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_2 форми №76, заведеної 10 січня 1973 року у записі № 2 зазначено, що з 1988 року по 1991 рік працював водієм у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району, де відпрацював за 1988 рік - 36 трудоднів, за 1989 рік - 365 трудоднів, за 1990 рік - 257 трудоднів, 1991 рік - 158 трудоднів. В подальшому, останнього звільнено з роботи у зв'язку з обранням на виборну посаду голови Маловодівської сільської ради, що завірено підписом відповідальної особи з проставленням печатки, у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Відтак, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що період роботи позивача з 01 січня 1989 року по 01 серпня 1991 року на посаді водія у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району, який надає йому право на збільшення пенсії (на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії) підтверджено згідно записів трудової книги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини такої особи, збереження яких не може нею контролюватись, відтак на цю особу не може покладатись відповідальність за їх збереження. А об'єктивна неможливість дослідження таких документів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову за обставин, коли право на відповідний вид пенсії підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно із ч.2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом лише 27 жовтня 2017 року.

З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів дійшла до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_2 у частині вимог щодо проведення виплат призначеної пенсії за віком за період з 11 липня 2016 року по 26 квітня 2017 року включно слід залишити без розгляду.

Достатніх поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись, ч.4 ст. 229, ст. ст. 243, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської областівід 29 листопада 2017 року у справі №606/1861/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання виплачувати пенсію із врахуванням відповідного періоду задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо проведення виплат призначеної пенсії за віком за період з 11 липня 2016 року по 26 квітня 2017 року включно слід залишити без розгляду.

Визнати дії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні періоду його роботи з 01 січня 1989 року по 01 серпня 1991 року до трудового стажу для призначення пенсії, протиправними.

Зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_2 виплату призначеної пенсії за віком з урахуванням його трудового стажу за період роботи з 01 січня 1989 року по 01 серпня 1991 року у колгоспі ім. Котовського Теребовлянського району, починаючи з 27 квітня 2017 року.

Стягнути із Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_2 640 грн. сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Л. Я. Гудим В. В. Гуляк Повне судове рішення складено 25.05.2018 року.