Постанова № 74287566, 24.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 744/1384/17 Головуючий у І інстанції - Гнипа О.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, починаючи з 05 вересня 2014 року, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, грошової виплати у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 6487 гривень 00 копійок.

Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю з усіх заявлених вимог.

Заяву ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з поважних причин задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вулиця Пятницька, 83А, місто Чернігів, 14005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21390940) провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), починаючи з 06 вересня 2014 року, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, грошової виплати у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 6487 (шість тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги обгрунтовує тим, що на його думку, судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову є незаконним та необгрунтованим, судом першої інстанції в цій частині неправильно встановлено обставини в справі.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що з 06 вересня 2014 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, яку він отримує на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 51% грошового забезпечення, яке у підсумковому значенні становить 6210,71 грн., внаслідок чого його пенсія становить 3167,46 грн. (6210,71 х 51% = 3167,46).

Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманої та попередньо не врахованої відповідачем суми грошової виплати у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні йому основної відпустки в серпні 2014 року в сумі 6487,00 грн., з якої сплачені внески в розмірі 2,6 % утримань з грошового забезпечення до Пенсійного фонду України, згідно листа ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області (а.с. 9).

Листом відповідача № 4367/03/П-12 від 11 грудня 2017 року (а.с. 7-8) позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відмовлено, оскільки грошова допомога на оздоровлення, не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому, на думку відповідача, підстави для її врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія позивача, відсутні.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам та мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячні надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, що мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначена шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Інструкцією «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України», затвердженою наказом МВС України від 31.12.2007 за № 499, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (надалі - Інструкція), якими встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пп. 2.16.1. п. 2.16. розділу ІІ «Грошове забезпечення» Інструкції особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного вище, матеріальна допомога для оздоровлення входить до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, а отже, відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням такої допомоги є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України №21-70а15 від 10 березня 2015 року.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності всіх підстав для задоволення позовних вимог, починаючи з моменту обчислення позивачеві пенсії, виходячи з неправильних параметрів з 06 вересня 2014 року, що відноситься до поважних причин, які існували на час призначення позивачеві пенсії і про які мав знати відповідач при обчисленні пенсії позивачеві, у зв'язку з чим, на думку суду першої інстанції, письмова заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з поважних причин відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню при вирішенні його позовних вимог по суті.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог за період з 05.09.2014 року, оскільки з врахуванням положень ст. 122 КАС України право на перерахунок пенсії позивача виникло тільки з 14.06.2017 року, а тому, судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову за період з 05.09.2014 року по 13.06.2017 року підлягає скасуванню, а адміністративний позов в цій частині - залишенню без розгляду.

З урахуванням зазначеного вище, судове рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його часткового скасування, а апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В іншій частині колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України, підстав для його скасування в іншій частині не вбачається.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 319, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року - скасувати в частині задоволення адміністративного позову за період з 05.09.2014 року по 13.06.2017 року та залишити позов в цій частині без розгляду.

В іншій частині рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Ю.А. Ісаєнко

Повний текст складено 25.05.2018 року.