Рішення № 74287441, 29.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/815/18

29 травня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач; ГУ ДФС в Тернопільській області) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач; ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу в сумі 3622,73 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.

Ухвалою суду 10.05.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами сумі 3622,73 грн., з них: основний платіж - 2170,73 грн.; штрафні санкції - 1452,00 грн., який виник згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 16.05.2016. Відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, а також нараховану пеню на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Представник позивача 29.05.2018 подав клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без участі уповноваженого представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.05.2018 не прибув, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до частини 11 статті 126 КАС України, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та довідка відділення поштового зв'язку. Причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Кременецькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області як платник податків.

Станом на 28.03.2018 відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 3622,73 грн., з них: основний платіж - 2170,73 грн.; штрафні санкції - 1452,00 грн.

Внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податковими повідомленнями-рішеннями згідно з податковими повідомленнями-рішеннями:

- №0006911910 від 27.08.2015, винесеного на підставі акта перевірки №000528/19-10/НОМЕР_1 від 27.08.2015,

- №0008671910 від 29.09.2015, винесеного на підставі акта перевірки №000592/19-10/НОМЕР_1 від 29.09.2015,

- №0014991910 від 25.11.2015, винесеного на підставі акта перевірки №000850/19-10/НОМЕР_1 від 25.11.2015,

- №0016701910 від 30.12.2015, винесеного на підставі акта перевірки №000898/19-10/НОМЕР_1 від 30.12.2015,

- №0002891910 від 03.02.2016, винесеного на підставі акта перевірки №000189/19-10/НОМЕР_1 від 03.02.2016,

- №0006561910 від 02.03.2016, винесеного на підставі акта перевірки №000217/19-10/НОМЕР_1 від 02.03.2016,

- №0009741910 від 04.04.2016, винесеного на підставі акта перевірки №000349/19-10/НОМЕР_1 від 04.04.2016,

- №0010111910 від 13.04.2016, винесеного на підставі акта перевірки №323 від 13.04.2016,

- №0012141910 від 05.05.2016, винесеного на підставі акта перевірки №000421/19-10/НОМЕР_1 від 05.05.2016.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому, грошові зобов'язання визначені в них, вважаються узгодженими.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Зважаючи на викладене, податковий орган вважає, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому просить його стягнути в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст. 298 ПК України ФОП ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2015 року, подавши до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, зазначивши відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України 2 групу платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст. 293 ПК України.

ФОП ОСОБА_1 згідно ст. 295 ПК України, поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та встановлених ставок єдиного податку, щомісячно зобов'язаний сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку, заяви щодо періоду обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 ст.295 ПК України).

Згідно п. 122.1 ст.122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим кодексом.

В зв'язку з наявністю податкового боргу (який не переривався) податковим органом відповідно до ст. 59 ПК України виставлено та вручено боржнику податкову вимогу форми "Ф" від 05.11.2015 №45897-19.

Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535; 46003 Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 1) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1; АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 3622 (три тисячі шістсот двадцять дві) грн 73 коп. по єдиному податку з фізичних осіб на р/р 31413699700731, код платежу - 18050400, код банку одержувача 47377870, МФО 838012.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.